1. На підставі проведених теоретичних і експериментальних досліджень науково обґрунтована можливість підвищення продовольчого використання вітчизняного зерна рису, поліпшення біохімічних і споживчих властивостей рисової крупи за рахунок застосування вологотеплової обробки. 2. Встановлено, що більшість показників якості вітчизняного зерна рису, яке направляється на крупозаводи для переробки, не відповідає тим нормам, які встановлені Держстандартом, особливо за вмістом тріщинуватих зерен, зерен з червоними оболонками, наявність яких істотно знижує вихід і якість готової продукції. 3. Науково обґрунтовано, що для підвищення виходу готової продукції і поліпшення її біохімічних і споживчих властивостей, доцільно в підготовчому відділенні крупозаводу використовувати вологотеплову обробку зерна рису, що передбачає наступні етапи: зволоження, відволоження, пропарювання, сушіння. 4. Розроблені структура технологічного процесу ВТО та її режими: - трьохетапне зволоження водою при температурі 60...80 С до вологості 25...26 % і відволоження зерна протягом 4...6 год; - пропарювання при тиску насиченої пари 0,18...0,20 МПа і експозиції 4 хв; - охолоджування до температури 20...25 С; - двохетапна сушка пропареного зерна, температура сушильного агента на першому етапі 80 С, на другому 50 С. Вологість зерна, що направляється в лущільне відділення, 14,5±0,5 %. 5. Використання ВТО забезпечує підвищення загального виходу крупи на 5...6 % за рахунок зниження виходу побічних продуктів. Вихід основного продукту – крупи рисової шліфованої збільшується на 12...14 % за рахунок зниження виходу крупи подрібненої. 6. ВТО впливає на зміну харчових і споживчих властивостей крупи: поліпшуються властивості крохмалю (збільшується гігроскопічність на 11...12 %, знижується відносна в'язкість крохмального клейстеру з 5,6 до 4,6 %, зростає його ферментативна атакуємість на 15...25 %); збільшується перетравність білків, підвищується вміст вітаміну В2 в крупі на 8...12 %, мікро- і макроелементів на 10...15 %, зменшується час варіння, та число набухання, що приводить до зміни консистенції каші від в'язкої до розсипчастої, зменшується ступінь розвареності за сухим залишком відвару, що впливає на зниження втрат цінних живильних речовин (полісахаридів, білків). 7. Розроблено структуру технологічного процесу підготовчого відділення рисозаводу з використанням вологотеплової обробки. 8. Встановлено, що строк зберігання отриманої пропареної рисової крупи при температурі 20±2 С і відносної вологості повітря 60...70 % становить не менше року. 9. Розроблено проект нормативної документації на виробництво крупи рисової пропареної. Технологія прийнята до впровадження Керченським КХП. Економічна ефективність застосування ВТО зерна рису на крупозаводі продуктивністю 150 т/доб становить: 734,4 тис. грн за рік, інвестиції окупаються за 11 місяців. |