Ткачова Т.М. Удосконалення технології одержання лляного волокна цільового призначення. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.18.03 – первинна обробка та зберігання продуктів рослинництва. – Херсонський державний технічний університет, Херсон, 2003.
Захищається рукопис, що містить результати теоретичних і експериментальних досліджень поглибленої обробки низькосортного короткого лляного волокна в умовах льонозаводів.
В роботі проаналізовано сучасні способи поглибленої обробки лляного волокна, що застосовуються на вітчизняних і зарубіжних підприємствах. Для одержання льоноволокна зі специфічними фізико-механічними властивостями, які дозволяють використовувати його для виготовлення сумішної пряжі з іншими волокнами, розроблено три технологічні схеми, що включають зволоження короткого льоноволокна розчином сечовини перед його механічною обробкою. На основі експериментальних даних здійснено оптимізацію заправних параметрів чесальних машин для інтенсифікації процесу механічної обробки льоноволокна після зволоження і емульсування. Доведено, що вихідні якісні показники волокна знаходяться в лінійній залежності від швидкості обертання головного барабана чесальної машини і величини розводки між приймальним і головним барабанами.
На основі одержаних регресійних моделей впливу параметрів робочих органів чесальних машин на якість льоноволокна, створення бази даних залежності вихідних параметрів льоноволокна від режимів обробки, розробки алгоритмів керування технологічним процесом запропоновано програмовану технологію одержання лляного волокна цільового призначення.
В роботі теоретично узагальнено і вирішено задачі поглибленої обробки короткого лляного волокна за рахунок оптимізації технологічного процесу на основі впровадження трьох способів, що поєднують хімічну, фізичну та механічну дію на волокнисту сировину, яка після обробки може бути використана в сумішах з бавовною, вовною та хімічними волокнами.
В результаті застосування розроблених способів оптимізації процесу поглибленої обробки короткого льоноволокна за рахунок зволоження його розчином сечовини, витримування в стабілізаційній камері та варіювання кратності пропускання через робочі органи обладнання вміст костриці в кінцевому продукті зменшується до 1,6-2,0%, розщепленість волокон збільшується до 470–480 одиниць, а їх середня масодовжина зменшується до 29,0-30,8 мм.
На основі проведених досліджень встановлено, що найкращі показники вмісту костриці, розщепленості та масодовжини має волокно поглибленої переробки, отримане після зволоження вихідної сировини до 18-20% розчином сечовини концентрацією 1,5 г/л, відлежування в стабілізаційній камері протягом 24 годин, 6-разової обробки гарнітурою грубого і тонкого чесання, підсушування до вологості 7-8% і повторної 3-разової механічної обробки.
Отримано регресійну модель, яка дозволяє встановити вплив параметрів чесальної машини при обробці короткого волокна на якісні показники волокна поглибленої переробки з довірчою ймовірністю 0,95 відносно експериментальних даних.
Для одержання льоноволокна цільового призначення, придатного для прядіння в сумішах з бавовною та іншими волокнами запропоновано технологічний ланцюжок обладнання: ТЛ-135, УВП – 2, стабілізаційна камера, МТ, ЧМ – 50, Ч-600-Л, ежектор, стабілізаційна камера, Ч-600-Л.
На основі регресійного аналізу отримано математичні моделі, які дозволяють прогнозувати властивості сумішної пряжі в залежності від якості сировини. Трикомпонентну сумішну пряжу з бавовни, льону та віскози можна отримати за допомогою технологічної лінії, до складу якої входять машини: МТ, ЧМД-4, Л2-50, Л2-50, Р-260-5, П-76-5 М6, ПК-100 МЗ, ММ-150, ММ-150.
Створено програмовану технологію отримання волокна поглибленої переробки, яка дозволяє подавати інформацію в комп’ютер у вигляді цифр і таблиць та отримувати вихідні дані для визначення необхідної схеми технологічного процесу відповідно галузі застосування волокнистої продукції.
Розроблено алгоритм керування технологічним процесом поглибленої обробки короткого волокна, який дозволяє оптимізувати цей процес.
Виробнича апробація основних результатів роботи шляхом отримання експериментальних партій льоноволокна поглибленої переробки цільового призначення в умовах Коростишівського льонозаводу Житомирської області довела доцільність проведених досліджень. Використання розробленого програмного забезпечення дозволило підвищити ефективність виробництва за рахунок підвищення якості льоноволокна на 2 номери. Економічний ефект становить 280 грн. на 1 тонну льоноволокна.
Публікації автора:
Ткачова Т.М., Синельникова В.І. Вплив технології обробки на вихідні параметри целюлозовмісних волокон // Легка промисловість. - 2001. – № 3. – С. 59-60. Дисертанту належить формулювання проблеми та визначення вихідних параметрів волокна.
Ткачова Т.М. Вплив способів первинної переробки лляного волокна на його споживчі властивості // Легка промисловість. - 2002. – № 2. – С. 60-62.
Ткачова Т.М., Кузьміна Т.О., Бабіч С.С. Оптимізація технологічних параметрів під час поглибленої переробки короткого лляного волокна // Легка промисловість. - 2002. – № 3. – С. 62-63. Дисертанту належить розробка повнофакторного експерименту і оптимізація параметрів обробки.
Бабич С.С., Ткачева Т.М., Чурсина Л.А. Исследование влияния интенсифицирующих факторов на параметры льноволокна при различных физико-механических способах углубленной переработки // Вестник Херсонского государственного технического университета - 2002. – № 3 (16). – С. 58-60. Дисертанту належить формулювання нового рішення проблеми інтенсифікації технологічного процесу.