В дисертаційній роботі комплексно вирішена науково-прикладна задача підвищення ефективності технології вібродіагностування пошкоджень елементів підшипників кочення електричних двигунів тепловозів, що забезпечує зниження експлуатаційних витрат на ремонт ТЕД і підвищення достовірності засобів технічного діагностування. На підставі проведених досліджень можна зробити такі висновки: 1. Проведений аналіз відмов вузлів ТЕД виявив визначальну роль технічного стану підшипникових вузлів ТЕД (29% непланових ремонтів ТЕД внаслідок руйнування моторно-якірних підшипників) у забезпеченні ефективності функціонування тепловозів. Установлено, що найбільш раціональним заходом виявлення пошкоджень підшипників кочення є використання математичного апарату вейвлет-аналізу у технології вібро-діагностування. 2. Теоретично обґрунтована доцільність вібродіагностування в межах стохастичного підходу додатково до методів спектрального аналізу віброграм. Неможливість отримання абсолютно достовірної відповіді щодо технічного стану досліджуваного вузла методами детермінованого підходу не сприяє якісному процесу ідентифікації пошкоджень підшипників кочення і вимагає використання складових теорії перевірки статистичних гіпотез для класифікації пошкоджень за їх видами. 3. Розроблена функціонально-логічна модель технології вібродіагностування, яка забезпечує отримання додаткових діагностичних ознак технічного стану підшипників кочення шляхом залучення в рамках двох загальновживаних підходів математичного апарату вейвлет-аналізу, зокрема алгоритмів швидкого вейвлет-перетворення та безперервного вейвлет-перетворення, які усувають недоліки спектральних методів і формалізують комплексний характер технології вібродіагностування завдяки створенню єдиного підходу до визначення технічного стану елементів підшипників кочення. Підтверджена адекватність розробленої моделі результатами апробації на 2552 зразках досліджених моторно-якірних підшипників ТЕД тепловозів. 4. Проведені розрахунки коефіцієнтів ексцесу в найбільш інформативних частотних діапазонах відновлених компонентів сигналу, які відповідають знайденим вейвлет-коефіцієнтам після застосування алгоритму швидкого вейвлет-перетворення, дали змогу удосконалити метод кількісного оцінювання технічного стану підшипників кочення внаслідок усунення усереднення потужності флуктуацій зареєстрованих віброграм. 5. Досліджено зв’язок між розвитком вібраційних процесів у підшипникових вузлах ТЕД залежно від виду пошкодження за рахунок застосування частотно-часових вейвлет-спектрограм із використанням вейвлету Морле, які забезпечують можливість окрім аналізу за спектральними енергетичними складовими, отриманими у різних частотних діапазонах із використанням логарифмічної шкали, додатково простежувати за змінами вібраційних процесів у часі. Досліджена здатність реєстрації частотно-часовими вейвлет-спектрограмами малої нестаціонарності віброграм, яка набагато коротша за тривалість реалізації. 6. Розроблено програмно-апаратний комплекс для реалізації моделі технології вібродіагностування. Розроблено діагностичний алгоритм побудови частотно-часових вейвлет-спектрограм із виділенням інформативних частотних смуг, що забезпечує надання рекомендацій стосовно подальшої експлуатації досліджуваного вузла на підставі аналізу нових діагностичних ознак технічного стану підшипників кочення і реалізує принцип нерозривності технології вібродіагностування. Впровадження розроблених заходів дає змогу удосконалити технологію вібродіагностування підшипників кочення електричних двигунів тепловозів за рахунок збільшення показника достовірності на 5,4% порівняно із стандартними аналізаторами вібрації, досягти зменшення витрат на матеріали для проведення ремонту ТЕД тепловозів в обсязі ПР-3 в 1,06 разу, отримати економію у розмірі 815 грн. за 1 рік на один КМБ, зменшити трудомісткість ремонту одного КМБ в обсязі ТО-3 на 0,31 нормо-год, в обсязі ПР-1 на 0,83 нормо-год. |