Анотація до роботи:

Мо’авіа Мохаммад Афнан Альматарнех. Удосконалення технологічних прийомів виробництва та підготовки до інкубації яєць курей, качок і страусів. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.04 – технологія виробництва продуктів тваринництва. – Національний університет біоресурсів і природокористування України, Київ, 2009.

У дисертації досліджені два напрями подальшого підвищення ефективності розведення курей яєчних кросів, качок та страусів в племптахопідприємствах України, а саме: застосування енергозберігаючих технологічних прийомів вирощування курей та виробництва інкубаційних яєць, підвищення плодючості качок та страусів; застосування нових дезінфікуючих засобів при підготовці яєць курей, качок та страусів до інкубації. Експериментально обґрунтовано, що курей батьківського стада найбільш ефективно вирощувати за переривчастими режимами щодо тривалості та інтенсивності освітлення пташників при застосуванні ламп розжарювання, а утримувати для виробництва інкубаційних яєць до досягнення 72-85-тижневого віку, в кліткових батареях, за нормативним світловим режимом при застосуванні компактних люмінесцентних ламп. Розроблено пропозиції з підвищення плодючості качок та страусів шляхом створення більш комфортних умов їх утримання під час відтворювального сезону. Встановлено ефективність застосування препарату йодезоль для передінкубаційної дезінфекції яєць курей та качок та можливість заміни ним формаліну, який має канцерогенні властивості. Доведено, що застосування йодезолю для дезінфекції яєць курей та качок забезпечує збільшення до 7 діб термін їх гарантованого зберігання в яйцесховищах.

Ключові слова: інкубаційні яйця, курчата і кури, качки, страуси, умови та системи утримання, передінкубаційна дезінфекція яєць.

1. Проведеними дослідженнями експериментально обґрунтовано можливість зниження витрат енергоресурсів на виробництво племінної продукції, підвищення продуктивності яєчних курей, качок, страусів та виводимості яєць у разі застосування удосконалених технологічних прийомів вирощування та утримання птиці і підготовки яєць до інкубації

2. При вирощуванні несучок батьківського стада за переривчастими режимами щодо тривалості та інтенсивності освітлення пташників витрати електроенергії суттєво зменшуються, але обсяг зекономленої електроенергії, показники збереженості курчат та їх майбутньої несучості залежать від використаного джерела світла.

3. Застосування компактних люмінесцентних ламп зменшує витрати електроенергії на освітлення пташників більше ніж в 4 рази, але спричиняє зниження збереженості курчат на 7,2 % та зниження несучості в майбутньому на 5,1 яєць на початкову несучку за 80 тижнів життя в порівнянні з нормативним режимом освітлення при використанні ламп розжарювання.

4. Застосування переривчастого за тривалістю та інтенсивністю режиму освітлення пташників за допомогою ламп розжарювання порівняно з нормативним зменшує витрати електроенергії майже в 3 рази та створює умови для вирощування курей, здатних до подовженого на 4-17 тижнів (до досягнення 72-85-тижневого віку) терміну використання для виробництва інкубаційних яєць.

5. Доведено, що курей, вирощених за переривчастим режимом щодо тривалості і інтенсивності освітлення пташників з використанням ламп розжарювання, доцільно надалі утримувати за нормативним режимом освітлення з використанням компактних люмінесцентних ламп: починаючи з передкладкового періоду і до завершення терміну їх використання для виробництва інкубаційних яєць.

6. Утримання курей за нормативним режим освітлення з використанням компактних люмінесцентних ламп забезпечує економію не менше ніж 43,6 тис. кВт/год. електроенергії на рік в одному типовому пташнику розміром 18 х 84 м та одержання 412,5-415,6 яєць на початкову несучку за 85 тижнів життя.

7. Кліткова система утримання курей батьківського стада сучасних високопродуктивних яєчних кросів порівняно з підлоговою сприяє їх подовженому використанню та забезпечує підвищення несучості на 11,1-21,7 яєць на початкову несучку.

8. Збільшення несучості качок батьківського стада на 6,1 яєць (до 128,3 шт. на початкову несучку за 24 тижні продуктивного періоду), підвищення виходу інкубаційних яєць до 88,2%, плодючості на 6,8 каченят на несучку (до 82,7 гол.) забезпечується при утриманні їх групами, чисельність особин в яких не перевищує 100 голів.

9. Утримання страусів під час відтворювального сезону групами, що складаються з одного самця та двох самок, забезпечує одержання від них у 1,6-6,4 раза страусенят більше, ніж у групах з чисельністю особин від 8-9 до 140 голів.

10. Визначено, що йодезоль в концентрації 1,4-1,5 г/м³ забезпечує 100% ефективність дезінфекції відносно тест-культур E.coli, Salmonella tiphimurium, Staphylococcus аureus, 100% – по відношенню до Pseudomonas aeruginosa при дезінфекції поверхні з деревини та 92% – поверхні з металу.

11. За ефективністю застосування для одноразової передінкубаційної дезінфекції яєць курей та качок йодезоль не поступається формаліну. Виводимість яєць курей забезпечується в межах 91,4-92,0 %, качок – 77,3-77,4 %. Застосування йодезолю для передінкубаційної дезінфекції яєць страусів приводить до зниження їх виводимості з 71,6 % до 67,6 %.

12. Застосування йодезолю для двохразової дезінфекції інкубаційних яєць курей та качок, а саме перед їх зберіганням та перед інкубацією, забезпечує подовження терміну їх гарантійного зберігання в яйцесховищах до 7 діб.

Публікації автора:

1. Сахацький М. І. Ефективність передінкубаційної обробки яєць різними дезінфектантами / М. І. Сахацький, М. М. Альматарнех // Птахівництво: Міжвід. темат. наук. зб./ Інститут птахівництва УААН. – Бірки, 2006. – Вип. 58. – С. 571-577.

2. Мо’авіа Мохаммад Афнан Альматарнех. Чи є альтернатива формаліну? Ефективність використання нових дезінфектантів для передінкубаційної обробки курячих яєць / Мо’авіа Мохаммад Афнан Альматарнех // Сучасне птахівництво. – 2007. – №2 (15). – С. 10-13.

3. Альматарнех Мо’авіа. Вплив системи утримання на продуктивність яєчних курей / Мо’авіа Альматарнех // Матеріали VI конференції молодих вчених та аспірантів / Інститут розведення та генетики тварин УААН. – К.: Аграрна наука, 2008. – С. 4.

4. Альматарнех М. М. А. Ефективність застосування йодезолю для передінкубаційної обробки яєць страусів / М. М. А. Альматарнех // Сучасне птахівництво. – 2008. – №4 (65). – С. 9-13.

5. Сахацький М. І. Вплив умов утримання на продуктивність курей батьківського стада кросу Хайсекс білий / М. І. Сахацький, М. М. А. Альматарнех // Птахівництво: Міжвід. темат. наук. зб./ Інститут птахівництва УААН. – Харків, 2008. – Вип. 62. – С. 181-196.

6. Альматарнех М. Яке утримання для птиці сприятливіше / М. Альматарнех // Тваринництво України. – 2008. – № 10. – С. 31-35.

Мо’авіа Мохаммад Афнан Альматарнех. Удосконалення технологічних прийомів виробництва та підготовки до інкубації яєць курей, качок і страусів. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.04 – технологія виробництва продуктів тваринництва. – Національний університет біоресурсів і природокористування України, Київ, 2009.

У дисертації досліджені два напрями подальшого підвищення ефективності розведення курей яєчних кросів, качок та страусів в племптахопідприємствах України, а саме: застосування енергозберігаючих технологічних прийомів вирощування курей та виробництва інкубаційних яєць, підвищення плодючості качок та страусів; застосування нових дезінфікуючих засобів при підготовці яєць курей, качок та страусів до інкубації. Експериментально обґрунтовано, що курей батьківського стада найбільш ефективно вирощувати за переривчастими режимами щодо тривалості та інтенсивності освітлення пташників при застосуванні ламп розжарювання, а утримувати для виробництва інкубаційних яєць до досягнення 72-85-тижневого віку, в кліткових батареях, за нормативним світловим режимом при застосуванні компактних люмінесцентних ламп. Розроблено пропозиції з підвищення плодючості качок та страусів шляхом створення більш комфортних умов їх утримання під час відтворювального сезону. Встановлено ефективність застосування препарату йодезоль для передінкубаційної дезінфекції яєць курей та качок та можливість заміни ним формаліну, який має канцерогенні властивості. Доведено, що застосування йодезолю для дезінфекції яєць курей та качок забезпечує збільшення до 7 діб термін їх гарантованого зберігання в яйцесховищах.

Ключові слова: інкубаційні яйця, курчата і кури, качки, страуси, умови та системи утримання, передінкубаційна дезінфекція яєць.

Мо’авиа Мохаммад Афнан Альматарнех. Совершенствование технологических приемов производства и подготовки к инкубации яиц кур, уток и страусов. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.04 – технология производства продуктов животноводства. – Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины, Киев, 2009.

В диссертации изучена возможность повышения эффективности разведения кур яичных кроссов, уток и страусов в племенных птицеводческих предприятиях Украины путем совершенствования технологических приемов выращивания молодняка, содержания взрослой птицы и подготовки яиц к инкубации. Экспериментально обосновано, что кур родительского стада наиболее эффективно выращивать при прерывистом по продолжительности и интенсивности режиме освещения с использованием ламп накаливания, содержать для производства инкубационных яиц при нормативном режиме освещения с использованием компактных люминесцентных ламп. Установлено, что куры современных яичных кроссов, при создании комфортных условий содержания, способны к продолжительной яйцекладке, в частности до достижения 85-недельного возраста, то есть на 17 недель дольше нормативного срока. Проведено сравнительное исследование продуктивности кур родительского стада двух яичных кроссов при содержании их в клеточных батареях различных конструкций и на полу. Установлено, что при клеточной системе содержания куры способны к более продолжительной яйцекладке, чем при напольной. При содержании кур в клетках их продуктивность зависит и от конструктивных особенностей батарей. Так, в клеточных батареях L-103, предназначенных для индивидуального содержания несушек, их яйценоскость была достоверно выше, чем в групповых клетках клеточных КБР-2 и L-112.

Изучена плодовитость уток и страусов в зависимости от условий их содержания. Установлено, что уменьшение поголовья уток в группах родительского стада способствует повышению их яйценоскости и выхода инкубационных яиц. Рекомендовано уток родительского стада содержать группами по 100 голов, что позволяет получать дополнительно по 6,8 утят на несушку за 24 недели репродуктивного периода. Установлено, что содержание страусов в течение репродуктивного периода группами, состоящими из одного самца и двух самок, способствует повышению их яйценоскости, выхода инкубационных яиц и плодовитости по сравнению с другими вариантами воспроизводства стада.

Изучена эффективность применения препаратов йодезоль, биоконтакт, биолюфт для прединкубационной дезинфекции яиц. Исследована антимикробная активность дезинфицирующих веществ по отношению к тест-культурам. Установлено, что йодезоль в концентрации 1,4-1,5 г/м³ является эффективным препаратом для преинкубационной дезинфекции куриных и утиных яиц. Экспериментально обосновано, что двухразовое применение йодезоля для дезинфекции куриных и утиных яиц (перед хранением и перед инкубацией) дает возможность хранить их в яйцескладах в течение 7 суток, то есть на 1-2 суток больше нормативного срока.