У дисертації, що є завершеною науково-дослідною роботою, вирішена актуальна науково-практична задача розробки удосконалених систем водопостачання та їх застосування для цілей пожежогасіння в сільських населених пунктах з невеликою чисельністю мешканців за рахунок використання водопроводів високого тиску зі зменшеними напорами в водопровідній мережі та скоригованими нормативними витратами води на пожежогасіння і відстанями між пожежними гідрантами. На основі проведених досліджень можна зробити такі висновки: 1. Аналіз існуючого стану систем водопостачання невеликих сільських населених пунктів показав, що нормативні витрати води на гасіння пожеж в сільських населених пунктах з кількістю мешканців до 1000 чоловік становлять 5 л/с, понад 1000 до 5000 чоловік – 10 л/с, не змінювались з початку минулого століття і не відповідають технічній характеристиці існуючого обладнання, яке стоїть на озброєнні пожежно-рятувальної служби. 2. Водопроводи, як правило, проектуються низького тиску, але при цьому в радіусі 3 км по дорогах загального користування повинно знаходитись пожежне депо з пересувними пожежними насосами. Забезпечити цю вимогу в умовах економічних реформувань, які призвели до розпаювання пожежної техніки та будівель пожежних депо агропромислових господарств на балансі яких вони знаходились, неможливо. При проектуванні та будівництві водопроводів високого тиску передбачати професійну пожежну охорону не обов’язково, але при цьому не вирішено питання їх застосування для цілей пожежогасіння. 3. Встановлено, що відстань між пожежними гідрантами визначається розрахунком залежно від сумарної витрати води на пожежогасіння та пропускної спроможності встановленого типу гідранта. 4. Визначено і запропоновано варіанти забезпечення невеликих населених пунктів сільської місцевості удосконаленими системами водопроводів високого тиску із зменшеними напорами в водопровідній мережі та зменшеними нормативними витратами води на пожежогасіння, з урахуванням відсутності протипожежних формувань в цих населених пунктах. До цього часу це питання практично не досліджувалось. 5. Науково обґрунтовано запропоновану нормативну витрату води для цілей пожежогасіння: 3,7 л/с – для населених пунктів з кількістю мешканців до 1000 чоловік; 7,4 л/с – для населених пунктів з кількістю мешканців більше 1000 чоловік та доцільність використання для цього прямоточних пожежних стволів РС-70, при застосуванні водопроводів високого тиску зі зменшеними напорами. 6. Шляхом комп’ютерного моделювання запропоновано математичну модель визначення необхідних витрат води в певний період часу від моменту прибуття пожежних підрозділів до місця виклику, інтенсивності подачі води та часу розповсюдження горіння та порівняння їх з фактичними витратами. 7. Застосуванням згаданої програми моделювання розвитку пожеж у населених пунктах сільської місцевості Рівненщини встановлено, що ефективність гасіння пожежі з мінімальними збитками досягається на початковій стадії розвитку пожежі (до 10-15 хв після виникнення горіння). 8. Комп’ютерне моделювання показало, що для сільських населених пунктів з кількістю мешканців до 1000 чол. більш, як у 97 % необхідна витрата води для цілей пожежогасіння не перевищує 3,7 л/с, а для сільських населених пунктів з кількістю мешканців більше 1000 чол. більш, як у 98 % необхідна витрата води не перевищує 7,4 л/с при різноманітних формах розповсюдження пожежі. 9. Запропоновано аналітичну залежність та науково доведено нормування відстані між пожежними гідрантами в сільських населених пунктах при влаштуванні водопровідних систем високого тиску із зменшеними напорами та відкоригованими нормативними витратами, яка становить 60 м. 10. Створено випробувальну базу для проведення досліджень витрат води в умовах зміни технологічних пристроїв та арматури. Проведено експериментальні дослідження витрат води з пожежних стволів. Вперше експериментально досліджено коефіцієнти опору пожежних стволів. Експериментально досліджено втрати напорів в пожежних рукавах. 11. Теоретично підтверджено та науково обґрунтовано, що витрати води для цілей пожежогасіння описуються за допомогою експоненційного закону розподілу та закону розподілу Ерланга. Для точності оцінки витрат води вперше застосовувався закон розподілу Ерланга вищих порядків (310). 12. На підставі гідравлічних розрахунків різноманітних систем водопостачання реальних сільських населених пунктів Львівщини проведено техніко-економічне обґрунтування запропонованих схем водопостачання із застосуванням систем високого тиску зі зменшеними напорами та відкоригованими витратами води в порівнянні з використанням запроектованих систем та будівництвом пожежних депо і утриманням пожежної техніки та особового складу підрозділів, в результаті чого отримано економічний ефект та соціальне значення. 13. Запропоновано схеми водопостачання для сільських населених пунктів з чисельністю мешканців до 3000 чоловік з використанням водопровідних мереж високого тиску зі зменшеними напорами та відкоригованими нормативними витратами і відстанями між пожежними гідрантами. 14. Розроблено рекомендації, які прийняті до впровадження керівництвом ГУ МНС України в Рівненській та Львівській областях під час проектування водопровідних систем в сільській місцевості вказаних областей. | 