Говтвян Андрій Валерійович. Удосконалення селекційно-етологічних прийомів підвищення відтворювальних якостей бугаїв-плідників : Дис... канд. наук: 06.02.01 - 2008.
Анотація до роботи:
Говтвян А. В. Удосконалення селекційно-етологічних прийомів підвищення відтворювальних якостей бугаїв-плідників. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.01 Розведення та селекція тварин. – Херсонський державний аграрний університет, Херсон, 2008.
У дисертаційній роботі наведені результати комплексних досліджень впливу мікроеволюції на зміну співвідношень тварин різних фено- і генотипів у нормованому розподілі голштинів за типами конституції. Розглянуто також вплив мікроеволюції на фізіологічні змінні, біоенергетику, плодючість, продуктивність і пристосованість тварин або на їх спроможність до виживання і розмноження при утриманні і годівлі в природнокліматичних умовах, що склалися. Об’єктивне визначення класів нормованого розподілу тварин стада (популяції) дозволило дослідити мікроеволюційні зміни складу фено- і генотипів. Дослідженнями встановлено, що за 12-14 років акліматизації із 26 генотипів на час завозу з країн Західної Європи збереглося лише 10 і елімінувало 15 генотипів. Тому подальше розведення голштинів треба вести в межах кожного генотипу. Розроблено метод корекції та відновлення молочної продуктивності, яка виявилася частково втраченою у корів одних і тих же генотипів, в ході мікроеволюції, шляхом використання плідників, найбільш бажаної для подальшої оптимізуючої селекції голштинів, у межах 2-3% генетичного прогресу частки популяції, якою є адаптивна та репродуктивна норма (модальні класи).
В роботі наведено також результати досліджень негативної дії зміни стереотипу утримання, моціону і використання на вибуття зі стада і на стан статевої функції бугаїв. Дослідженнями встановлено, що надання відпочинку від узяття сперми призводить до порушеннями стану складових статевої функції бугаїв з нейрорецепторними порушеннями, у тому числі: простатотестикулярної взаємодії і статевого потягу (лібідо) зокрема: ерекції, копуляції, еякуляції, його психологічної та селективної складової і показників сперми, які відновлювалися за допомогою розробленого нами нового способу електростимуляції синусоїдальними модульованими струмами (СМС).
Вперше встановлено, що мікроеволюція голштинів направлена на посилення їх вузькотілості, щільності і ніжності конституції, збільшення числа гено- і фенотипів в модальних класах нормованого розподілу стада за типами конституції, посилення елімінації генотипів в 2,5 рази при істотному зниженні від 670 до 1275 кг молока у корів одних і тих же генотипів.
Вперше встановлено, що нормований розподіл великої рогатої худоби за типами конституції, дозволяє оптимізувати селекцію, пов’язану з виявленням, добором і підбором кращих пар для отримання фено- і генотипів, що відносяться до адаптивної і репродуктивної норми, шляхом компромісного поєднання помірного направленого добору пар за надоєм у межах 2-3% генетичного прогресу, що не дестабілізує пристосованість потомства до середовища, зі стабілізуючим відбором.
Встановлено, що різке переведення 47 дорослих бугаїв на індивідуально-боксовий спосіб утримання і моціону в кільцевих коридорах, веде до непоправних втрат близько 27% цінних, в племінному відношенні, плідників і 1,2 млн. гранул або 34,7% нативної сперми. У зв’язку з тривалим зоосоціальним стресом у 34 бугаїв, що залишилися, через 4-і місяця після переводу, показники сперми так і не відновилися до початкової величини. Тому нові комплекси слід комплектувати тільки молодими бугайцями.
Погіршення складових лібідо, а також простатотестикулярної взаємодії і активності сперми у бугаїв є віддзеркаленням їх стресової реакції: високої – до 5% браку по активності, середньої – від 5 до 10% і низкою – понад 10% браку, на особливості їх годівлі, утримання і використання. У виробничих умовах стрес-реакцію у бугаїв доцільно оцінювати за індивідуальною кількістю еякулятів та об’ємом бракованої сперми по активності за будь-який проміжок часу.
Різка зміна стереотипу використання одних і тих же бугаїв веде до зміни функціонування їх передміхурової залози, що обумовлює збільшення браку сперми за активністю до 48,8% і зниження виходу повноцінних гранул – на 30%.
Усунення стресу і відновлення лібідо у бугайців, вирощуваних в умовах групового безприв’язного утримання, перед навчанням віддачі сперми, вимагає комплексу спеціальних заходів: 30-денного утримання на прив’язі без надання моціону, електростимуляції статевої системи, демонстрації групового узяття сперми з використовуванням «чужої», що не входить до їх групи, підставної тварини.
Після електростимуляції і навчання до узяття сперми на механічну установку від бугайців за 10 місяців використання було одержано на 44,8% більший об’єм еякулята (P > 0,99) і на 53,9% більшу кількість гранул глибоко замороженої сперми (P > 0,99).
Вперше розроблений пріоритетний 2-етапний спосіб електростимуляції СМТ статевої системи бугаїв з нейрорецепторними порушеннями і браком сперми за активністю – 5% і вище, заснований на індивідуальному підході до дозування електроподразників. Після усунення стресу відновлення складових статевої функції і простатотестикулярної взаємодії у бугаїв покращились індивідуальні показники активності сперми, придатної для глибокого заморожування на 18-86%, при позитивній реакції на електростимуляцію 82,85% плідників.
Статистично достовірну різницю встановлено після порівняння цих показників сперми до електростимуляції СМС у одних і тих же бугаїв за об’ємом, загальною кількістю сперми і числом глибоко заморожених гранул (доз) відповідно на 88,6 мл (P > 0,999), 74,4 мл (P > 0,99) і на 1801,1 гранул (доз) сперми (P > 0,99).
Економічна ефективність використання нового способу електростимуляції бугаїв СМС, з розрахунку на одного плідника складає 1108 гривень.
Публікації автора:
Барабаш В. І., Говтвян В. А., Говтвян А. В. Етологія утримання моціону та стресостійкості бугаїв // НТБ № 90. – Харків. – 2005. – С. 47-51. (Дисертант виконав експериментальні дослідження, статистичну обробку результатів дослідження та їх аналіз, формування висновків).
Барабаш В. І., Говтвян В. А., Говтвян А. В. Спосіб визначення стресу та стресостійкості у бугаїв-плідників / Декларац. патент 10208 бюл. № 11. – 2005. (Патентний пошук, розробка способу, проведення досліджень, підготовка патенту).
Говтвян А. В. Метаболічні процеси в організмі та плодючість бугаїв і корів голштинської породи залежно від класу нормованого розподілу за типами конституції // Інститут біології тварин УААН НТБ-7 № 1, 2. – Львів. – 2006. – С. 231-237.
Говтвян А.В. Придатність до селекційного вдосконалення визначали за типами конституції голштинської худоби // Тваринництво України. – 2006. – № 8. – С. 15-18.
Барабаш В. І., Говтвян В. А., Говтвян А. В. Без порушення репродуктивної здатності // Тваринництво України. – 2006. – № 10. – С. 10-12. (Експериментальні дослідження, статистичну обробку результатів дослідження та їх аналіз, формування висновків).
Барабаш В. І., Говтвян А. В. Етологічні аспекти утримання, використання і стимуляції бугаїв / Інститут тваринництва центральних районів УААН. Монографія. Дніпропетровськ. – 2006. – С. 1-120. (Збір матеріалів, статистична обробка, написання монографії).
Барабаш В. І., Говтвян А. В. Мікроеволюція голштинів // Тваринництво України. – 2007. – № 9. – С. 34-36. (Експериментальні дослідження, статистичну обробку результатів дослідження та їх аналіз, формування висновків).
Барабаш В. І., Говтвян В. А., Говтвян А. В. Спосіб стимуляції бугаїв-плідників з нейрорецепторними порушеннями статевої системи / Деклараційний патент на корисну модель 20429 бюл. № 11. – 2007. (Патентний пошук, розробка способу, проведення досліджень, підготовка патенту).
Говтвян А. В. Опосередковане навчання молодих бугайців віддачі сперми / Мат. міжнародної наук.-практ. конф. // Наукове забезпечення інноваційного розвитку аграрного виробництва в Карпатському регіоні. Інститут землеробства і тваринництва Західного регіону, Інститут біології тварин УААН. Чернівці. – 2007. – С. 223-228.
Барабаш В. І., Говтвян В. А., Говтвян А. В. Спосіб утримання і моціону бугаїв-плідників / Патент на корисну модель 23669 бюл. № 8. – 2007. (Патентний пошук, розробка способу, проведення досліджень, підготовка патенту).
Барабаш В. І., Говтвян В. А., Говтвян А. В. Продуктивність голштинів, метаболізм і біоенергетика голштинів різних класів нормованого розподілу / Міжнародна науково-практична конференція. Білорусія. Жодіно. – 2007. – С. 27-31. (Експериментальні дослідження, статистичну обробку результатів дослідження та їх аналіз, формування висновків).
Говтвян А. В. Конституціональна мікроеволюція голштинів в залежності від адаптивної і репродуктивної норми, а також шляхи її корекції // Наук.-техн. бюл. – № 96. – Харків. – 2008. – С. 103-109.
Барабаш В. І., Говтвян А. В. Мікроеволюція голштинів, імпортованих у Придніпров’я / Таврійський науковий вісник. – Вип. 56. – Херсон. – 2008. – С. 76-85.
