Краснощок Володимир Григорович. Удосконалення прийомів відбору гусей на підвищення відтворних якостей та перо-пухової продуктивності : Дис... канд. с.-г. наук: 06.02.01 / Херсонський держ. аграрний ун-т. — Херсон, 2003. — 116арк. — Бібліогр.: арк. 101-116.
Анотація до роботи:
Краснощок В.Г. Удосконалення прийомів відбору гусей на підвищення відтворних якостей та перо-пухової продуктивності.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.01 – розведення та селекція тварин. – Херсонський державний аграрний університет, Херсон, 2003.
Робота присвячена вивченню закономірностей росту і розвитку двопородного гібриду гусей рейнські х кубанські різних класів розподілу за живою масою на початку онтогенезу і в період досягнення статевої зрілості. Відмічено вплив маси і індексу форми яєць на їх інкубаційні якості, співвідношення статі, збереженість молодняка. Проаналізовано вплив морфологічних показників на м’ясну, перо-пухову, яєчну продуктивність, що дозволяє зформувати групи особин різного напрямку використання. Запропоновані прийоми відбору можуть бути застосовані як у виробництві продуктів гусівництва, так і в селекційно-племінній роботі.
В теоретичному плані виконана робота підтверджує більш високі адаптивні якості особин модальних класів розподілу за живою масою при виводі і в віці 25 місяців. В класах розподілу М+ та М показники інтенсивності розвитку були найвищими 0,1377; 0,1346, так само як і показники напруженості росту 0,0078; 0,0076, на відміну від гусок класу М-, у яких ці показники набагато нижчі і складають відповідно 0,1275 і 0,0071. Поряд з більш високими показниками живої маси класи розподілу М+ і М мають вищі показники виходу перо-пухової сировини і її якості. Всього перо-пухової сировини отримано на одну голову у класі М 69,9 г, у М+ 68,3 г, проти 60,2 г у М-. Вищим виявився і коефіцієнт опереності М+ 17,87 проти М- 16,31, також співвідношення пух : перо в класі М 1:2,6 більш бажане, ніж в класі М- 1:2,9. Відбір у такий спосіб дає можливість повніше використовувати генетичний потенціал птиці і підвищити рентабельність галузі.
Показана доцільність визначення оптимальних класів інкубаційних яєць гусей за масою і індексом форми. Кращі показники виводимості яєць, їх заплідненості і виходу гусенят відмічені у поєднаннях модального класу, що складає відповідно 89,88 %, 65,92 %, 59,25 %. Нижчими показниками за цими ознаками виділився тільки клас М-, які відповідно склали 86,58 %, 58,96 %, 51,06%. Дисперсійним аналізом встановлено, що значний і переважний вплив на інкубаційні якості яєць має їх маса. Доля впливу цього фактора була на рівні 60,09% і високодостовірна (Р<0,01). Загальний вплив організованих факторів склав 67,54% при Р<0,01. Проведені дослідження будуть сприяти підвищенню репродуктивних якостей птиці шляхом визначення оптимальних класів яєць за морфологічними показниками.
Встановлено тісні кореляційні зв’язки між живою масою і виходом пуху у гусок, розподілених на класи за живою масою, як в добовому віці (жива маса – пух -0,53), так і розподілених в віці 100 тижнів (жива маса – пух -0,78). Так, у гусок, розподілених на класи в віці 100 тижнів, зафіксовано високу кореляційну залежність між живою масою та пір'ям 0,71, довжиною грудини – пір’ям 0,31 і від'ємний зв’язок довжина грудини – пух –0,32. При розподілі в добовому віці також виявлені тісні кореляційні зв’язки між живою масою – пір'ям 0,17, довжина плесни – пух 0,20, і від'ємний зв’язок довжина киля – пір'я -0,20. Розподіл гусей на класи за живою масою і довжиною киля дозволяє виявити групи особин з більш високими показниками перо-пухової сировини. Встановлено, що більш компактні особини мають найвищі показники виходу перо-пухової сировини.
Використання типологічних ознак для прогнозування м’ясних і відгодівельних якостей гусей є досить перспективним. Встановлено, що менший розмір плесни та коротша грудна кістка є ознакою птиці з більшою живою масою, ніж у решти досліджених гусей. В інших групах встановлено позитивний зв’язок між окремими ознаками.
Встановлені генотипові відмінності в активності ферментів у гусей рейнської породи. При цьому жива маса має позитивний кореляційний зв’язок з АЛТ як у гусок, так і у гусаків, в той час, як у кубанських і їх двопородних гібридів, навпаки, стійка від’ємна кореляція. Наявність аналітичних даних з активності ферментів сироватки крові та їх зв’язку з інтер’єрними ознаками дозволить більш ґрунтовно прогнозувати продуктивні якості і визначити напрямки подальших робіт при селекції з метою визначення більш продуктивних генотипів та їх поєднань для впровадження у виробництво.
Економічний аналіз ефективності впровадження методів відбору у виробництво показав, що застосування методу сортування яєць дає змогу підвищити рівень рентабельності виробництва добових гусенят з 45,76 % до 82,71% і, порівняно з найнижчими показниками виводимості, дає можливість отримувати 1,652 тис. грн. з кожної 1000 яєць проти 0,914 тис. грн., що на 0,738 тис. грн. більше, що дуже суттєво. Впровадження методу раннього прогнозування перо-пухової продуктивності дає можливість відібрати в добовому віці такі класи гусей, які в період основної продуктивності матимуть більший вихід пуху і пера. Різниця між крайніми показниками продуктивності в грошовому еквіваленті складає 2669,7 грн. на кожну 1000 гусок. Це дає можливість підвищити рівень рентабельності виробництва перо-пухової продукції на 26,85 %, тобто 151,70% проти 124,85 %.
Рекомендовано у гусівництві калібрування яєць запропонованим способом для формування родинних стад, відбір класів з найбільшим виходом гусочок або гусачків, а також вести розподіл добового молодняка для виділення класів з більшим виходом перо-пухової сировини.
Публікації автора:
1. Краснощок В.Г. Відтворні якості гусей в залежності від маси інкубаційних яєць і індексу форми // Таврійський науковий вісник. - Херсон, 1999. – Вип. 12, с. 104 -106
2. Краснощок В.Г. Рівень перо-пухової продуктивності гусей різних класів розподілу за живою масою // Таврійський науковий вісник. – Херсон, 2000. - Вип. 13, с. 112 - 114
3. Коваленко В.П., Краснощок В.Г. Зв’язок живої маси, мірних ознак гусей з рівнем їх перо-пухової продуктивності // Таврійський науковий вісник. – Херсон, 2001. – Вип. 20, 65 - 68 (Експериментальна частина, обробка даних).
4. Коваленко В.П., Краснощок В.Г. Зв’язок типологічних особливостей гусей з їх відгодівельними та м’ясними якостями // Вісник Сумського ДАУ, науково-методичний журнал. Серія тваринництво. – Суми, 2001. – Вип. 5, с. 100 - 103 (Експериментальна частина, обробка даних).
5. Краснощок В.Г., Вогнівенко Л.П. Зв'язок інтер’єрних ознак гусей з показниками продуктивності та мірними ознаками // Таврійський науковий вісник. – Херсон, 2002. – Вип. 24, с. 82 -84 (Експериментальна частина, обробка даних).
