Анотація до роботи:

Панкєєв С.П. Удосконалення прийомів оцінки селекційних ознак свиней за відтворними та відгодівельними якостями. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.01 – розведення та селекція тварин. – Херсонський державний аграрний університет, Херсон, 2004.

Дисертація присвячена вивченню репродуктивних та відгодівельних якостей свиней великої білої породи (на базі плідників естонської селекції) при чистопорідному розведенні, а також удосконаленню прийомів оцінки селекційних ознак свиней за цими якостями.

Визначені відтворювальні здатності свиноматок залежно від показників відбору (жива маса після опоросу, вирівняність гнізд, співвідношення маси поросят на час опоросу до маси матки, індекс життєздатності) за чотири опороси.

Встановлено, що найбільша багатоплідність отримана у свиноматок класу М⁺ ІІІ опоросу відносно співвідношення маси поросят до маси маток, а також індексу життєздатності: 14,1 і 13,6 голів відповідно. Високими були також показники молочності (70,9 кг і 79,4 кг), Середня маса гнізда на час відлучення (192,6 і 206,2 кг), а також комплексного показника відтворних якостей(142,4 і 156,2 бали).

Визначені за дисперсійним аналізом показники мінливості відтворювальних здатностей свиноматок (багатоплідності, великоплідності, молочності, маси 1 голови на час відлучення).

Найбільшими критеріями росту та розвитку характеризувався молодняк із рівнем середньодобового приросту більше 300 г:поросята цієї групи мали більший індекс рівномірності (0,288) і модифікований індекс (0,103), що і призвело до того,що на час відлучення вони мали найбільшу живу масу (18,6 кг), а також в 6-міс. віці (85,8 кг).

Показана доцільність використання параметрів моделі Т.Бріджеса (кінетична та експоненційна швидкість росту та відмінності за ними у молодняку різних класів розподілу).

Визначений зв’язок показників тілобудови перевіряємих та основних свиноматок з їх відтворювальними здатностями, а також кореляційний зв’язок між основними промірами тварин із показниками відтворювальної здатності.

Проведено шляховий аналіз для оцінки відгодівельних якостей нащадків у залежності від відтворювальних здатностей свиноматок. Визначені парні коефіцієнти кореляції між показниками відтворювальної здатності свиноматок, що впливають на кінцевий результат відгодівлі їх нащадків; розраховані рівняння множинної лінійної регресії для прогнозування відгодівельних якостей свиней; проведений аналіз коефіцієнтів шляху між результативними ознаками та ознаками, що вивчаються.

Вивчений вплив біохімічних показників сироватки крові на ріст і розвиток поросят різних груп залежно від віку.

Розрахована економічна ефективність проведених досліджень та отримана висока вартість додаткової продукції.

1. Проведеними дослідженнями розроблені прийоми підвищення відтворювальних здатностей свиней великої білої породи при використанні відбору за співвідношенням маси поросят до маси маток, індексом вирівняності гнізд та індексом життєздатності.

2. Залежно від індексу співвідношення маси поросят під час опоросу до маси матки найбільша багатоплідність зафіксована у класі М+ (13,5 голів, Р<0,05). У цьому класі була вищою молочність (64,9 кг), середня маса гнізда на час відлучення (192,6 кг) та найбільший КПВЯ (142,4 бали). Залежно від індексу життєздатності найкращими відтворювальними здатностями характеризувались свиноматки класу М+: у них була більшою багатоплідність (13,6 голів), молочність (79,4 кг), середня маса гнізда на час відлучення (206,2 кг, Р<0,01), збереженість приплоду та КПВЯ (156,2 бали).

3. Молодняк з показниками середньодобового приросту більше 614 г мав вищий індекс інтенсивності росту (Ір=0,288). Поросята цієї групи високо достовірно (Р<0,001) перевищували за живою масою на час відлучення молодняк інших груп (на 3,1-1,0 кг) і в 6-місячному віці ( на 3,1-1,6 кг).

4. Отримані високі коефіцієнти кореляції між живою масою молодняку різних груп розподілу та параметрами моделі Т.К. Бріджеса : у І групі молодняку з кінетичною швидкістю росту (+0,974), у ІІІ групі молодняку з показникам теоретичного початку росту. Це свідчить про високу прогнозну значимість використаної моделі, що створює передумови для підвищення темпів селекційного прогресу.

5. Високі відтворювальні здатності свиноматок отримані у тварин з меншим показником індексу збитості до (100%): середня маса гнізда на час відлучення у основних свиноматок - 182,2 кг, що більше на 20,0 кг в порівнянні з цим показником у маток з більшим індексом збитості. У перевіряємих свиноматок з індексом збитості менше 100% також відмічені вищі відтворювальні здатності: багатоплідність – 10,1 голів, молочність – 51,3 кг, збереженість – 83,0%.

6. Встановлена залежність відгодівельних якостей нащадків з показниками відтворювальних здатностей свиноматок, отримані високі парні коефіцієнти кореляції: між кількістю поросят на час відлучення з багатоплідністю (+0,80) , між показником маси гнізда поросят під час опоросу до маси матки з великоплідністю (+0,88), між молочністю свиноматок та середньою масою гнізда на час відлучення (+0,81).

7. За аналізом шляхових коефіцієнтів між результативними та функціональними ознаками, які вивчалися, встановлено, що найбільші значення прямого та побічного вкладу отримані для віку досягнення 100 кг. При цьому зафіксований високий прямий ефект: за багатоплідністю (0,57) та за молочністю (-0,82).

8. Біохімічні показники сироватки крові піддослідного молодняку з різною енергією росту знаходилися у фізіологічній нормі. За рівнем загального білку у 2- та 4-місячному віці перевагу мали поросята другої групи (54,4 і 53,8% у відповідні вікові періоди). У цій же групі була більшою активність трансаміназ: аспартатрансферази (0,54 мкмоль/л) і аланінамінотрансферази (0,59 мкмоль/л), лужна фосфатаза (0,62 од. Боданського), ліпаза (0,33 од. Боданського), а також і мінімальна концентрація холестерину (1,05 г/%). Показники концентрації загального білку, активності трансаміназ у межах вивчених груп мали високі показники кореляційного зв'язку з живою масою молодняку.

9. У племінних господарствах для підвищення відтворювальних здатностей свиней вести оцінку за співвідношенням маси поросят до маси маток та за індексом життєздатності. У поглибленій селекційній роботі використовувати шляховий аналіз для визначення взаємообумовленості основних господарсько-корисних ознак.

Публікації автора:

1. Коваленко В.П., Пелих Н.Л., Панкєєв С.П. Удосконалення прийомів відбору по підвищенню продуктивних ознак свиней // Таврійський науковий вісник –Херсон: Айлант. – 2000.- Вип. 15.- С. 29-32 (Експериментальна частина, обробка даних).

2. Коваленко В.П., Пелих Н.Л., Панкєєв С.П. Великоплідність свиней універсальних порід та їх селекційне значення // Таврійський науковий вісник –Херсон: Айлант. – 2000.- Вип. 16.- С. 64-66 (Обробка даних).

3. Коваленко В.П., Вогнівенко Л.П., Панкєєв С.П., Ганін Є.О. Вплив біохімічних показників на ріст і розвиток поросят різних груп залежно від віку // Таврійський науковий вісник –Херсон: Айлант. – 2001.- Вип. 19.-С. 93-96 (Обробка даних).

4. Коваленко В.П., Пелих Н.Л., Панкєєв С.П. Зв’язок тілобудови ремонтних свинок та основних свиноматок з їх відтворними якостями // Таврійський науковий вісник –Херсон: Айлант. – 2002.- Вип. 23.- С. 37-40 (Обробка даних).

5. Панкєєв С.П. Порівняльна характеристика відтворних якостей основних ліній та сімейств свиней великої білої породи. - Перспективи розвитку свинарства / Матеріали 10-ї Міжнародної науково-практичної конференції.- 2003.- С.60-61.

6. Панкєєв С.П. Продуктивність основних ліній та сімейств свиней великої породи. - Виробництво продукції тваринництва в Україні: селекція, технологія, ветеринарна безпека та економіка / Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. - Суми. - Вип.7.- С.144-151.

7. Панкєєв С.П. Зв’язок інтенсивності формування свиней в ранньому онтогенезі // Вісник аграрної науки Причорномор’я. – Миколаїв. – 2003.-Вип.4(24).-С.153-158.

8. Панкєєв С.П. Використання дисперсійного і шляхового аналізу для оцінки відтворних якостей свиноматок // Таврійський науковий вісник. – Херсон: Айлант. – 2004.-Вип.30.-С.278-284.