1. Інформаційні дослідження показали, що удосконалення процесу подачі і натягу ниток основи на ткацьких верстатах можливо реалізувати за рахунок зменшення пікового натягу ниток основи в період зівоутворення, при цьому зменшення пікового натягу ниток основи в період прибою небажане із-за небезпеки порушення технологічного процесу тканеутворення – зміни щільності тканини. Виникнення циклічних коливань натягу ниток основи всередині кожного циклу тканиноутворення на ткацьких верстатах, особливо в період зівоутворення та прибою, обумовлено тим, що теоретична функція подачі ниток основи суттєво відрізняється від дійсної. Пояснюється це незадовільною роботою механізмів та пристроїв подачі ниток основи. 2. Найбільш перспективними, з точки зору відтворення теоретичної функції подачі основи, є ротаційні компенсатори активної дії. Такі пристрої ефективно функціонують при високих швидкостях роботи основов’язальних машин і забезпечують 70-80% степінь відтворення теоретичної функції подачі ниток основи. Широке використання ротаційних компенсаторів подачі і натягу ниток основи на ткацьких верстатах обмежено відсутністю досліджень ударної дії ротаційних пристроїв на нитки основи, а також суттєвою різницею функцій подачі ниток основи на ткацьких верстатах і основов’язальних машинах як за формою так і за абсолютною величиною. 3. Одержана математична модель для визначення функції подачі ниток основи і кутів охоплення нитками рухомих напрямних водила як функція конструктивних параметрів роторних компенсаторів подачі і натягу ниток основи для ткацьких верстатів. Для її вирішення запропоновано алгоритм для визначення кутів обхвату нитками основи рухомих напрямних роторного компенсатора на основі математичної формалізації модифікованого методу Ньютона для чисельного розв’язання системи трансцендентних рівнянь. Розроблено програмне забезпечення для реалізації запропонованого алгоритму по визначенню функції подачі ниток основи і величини кутів охвату рухомих напрямних роторного компенсатора. 4. На основі реалізації активного планування обчислювального експерименту для визначення впливу конструктивних параметрів роторних компенсаторів ткацьких верстатів на величину подачі ниток основи проведена їх оптимізація і визначено шляхи модернізації, які дозволять підвищити степінь відтворення теоретичної функції до 87-98%. 5. На основі дослідження процесу ударної дії робочих органів роторного компенсатора на нитки основи одержано вирази для визначення величини динамічного та статичного натягу ниток при зміні заправної лінії в момент удару. Розроблена методика проведення експериментальних досліджень з використанням тензометричної апаратури та сконструйована оригінальна установка для перевірки результатів теоретичних досліджень. Достовірність результатів теоретичних досліджень підтверджена. 6. Встановлено, що статична складова натягу ниток основи перевищує динамічну більше ніж в 5,3 рази. Таким чином зроблено висновок про незначний вплив динамічного натягу ниток основи, що виникає при роботі роторного компенсатора на обривність ниток основи. Визначено шляхи модернізації роторних компенсаторів подачі і натягу ниток основи з позиції зменшення величини натягу ниток основи в момент контакту з робочими органами компенсатора. 7. Встановлено, що подача ниток основи при зівотворенні буде різною не тільки для кожного виду зіва, а і для кожної конкретної ремізки. Доведено, що при проектуванні роторних компенсаторів необхідно приймати усереднене значення подачі ниток основи при зівоутворенні. Для визначення усередненого значення подачі ниток основи при зівоутворенні розроблено програмне забезпечення. 8. На основі одержаної математичної моделі роторного компенсатора та виразу усередненої величини зміни довжини ниток основи в зоні зівоутворення при чистому і нечистому зівах було розроблено цільові функції для проектування роторних компенсаторів при нечистому і чистому зівах. Варіюючи величинами радіуса водила та радіусами рухомих і нерухомих напрямнчих, досягається мінімізація значення цільової функції, при якій величина натягу ниток основи при зівоутворенні буде близька до заправного натягу. Алгоритм розв’язання такої задачі розроблено. 9. Встановлено, що використання роторних компенсаторів на безчовникових ткацьких верстатах типу СТБ-2-216 дозволяє підвищити: питоме розривне навантаження для комплексної нитки 28 текс на 23%, для бавовняної пряжі 27,6 текс на 35%; відносне розривне видовження для комплексної нитки 28 текс на 30%, для бавовняної пряжі 27,6 текс на 32%. |