Руденко Юлія Миколаївна. Удосконалення професійного мислення в курсантів-пілотів у процесі вивчення дисциплін пілотажно-навігаційного циклу : Дис... канд. наук: 13.00.02 - 2005.
Анотація до роботи:
Руденко Ю.М. Удосконалення професійного мислення в курсантів-пілотів у процесі вивчення дисциплін пілотажно-навігаційного циклу. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.02. - «Теорія та методика навчання (технічні дисципліни)». – Українська інженерно-педагогічна академія, Харків, 2005.
У дисертації проведено аналіз наукових досліджень в галузі педагогіки, психології та безпеки польотів. Визначено проблему дослідження та намічено шляхи її вирішення. Конкретизовано поняття «професійне мислення пілота» та його етапи стосовно діяльності пілота по пілотуванню та навігації. Теоретично обґрунтовано та розроблено методику удосконалення професійного мислення в курсантів-пілотів у процесі вивчення дисциплін пілотажно-навігаційного циклу (мета; завдання; принципи; зміст; методи; організаційні форми; технічні засоби; критерії та методи оцінки). Обґрунтовано та розроблено дидактичні засоби методики.
Експериментальне дослідження підтвердило ефективність розробленої методики удосконалення професійного мислення в курсантів-пілотів у процесі вивчення дисциплін пілотажно-навігаційного циклу. Доведено, що застосування положень концепції системного підходу, теорії діяльності та психічного розвитку людини, теорії проблемного навчання, теорії поетапного формування розумових дій та теорії ігрового навчання дозволяє удосконалити професійне мислення майбутніх пілотів.
На основі системного аналізу безпеки польотів, авіаційних подій з вини пілотів, а також наукових досліджень і регламентуючих документів можна зробити наступний висновок: професійне мислення пілота є важливою складовою його професійної надійності; воно є регулятором дій пілота в складних та екстремальних польотних ситуаціях та полягає в умінні аналізувати інформацію від багатьох джерел і на цій основі приймати та реалізовувати рішення.
Встановлено, що основною причиною авіаційних подій, що відбулися внаслідок низького професійного мислення пілотів є недостатній рівень спеціальної теоретичної та практичної підготовки курсантів, а саме: відсутність науково обґрунтованої методики удосконалення професійного мислення курсантів-пілотів; відсутність теоретично обґрунтованих дидактичних засобів для удосконалення професійного мислення курсантів-пілотів; відсутність критеріїв і методів оцінки професійного мислення курсантів-пілотів при вивченні курсу професійно-спрямованих дисциплін.
На основі аналізу типових помилок пілотів в нестандартних польотних ситуаціях конкретизовано поняття «професійне мислення», під яким слід розуміти формування уявлень і образів про параметри польоту і просторово-часове положення повітряного судна на основі аналізу інформації від різних джерел в нестандартній ситуації, яке спрямоване на недопущення переходу нештатної польотної ситуації в складну або екстремальну, а також на рішення задач пілотування і навігації з підтримкою безпеки і економічності польоту в складних або екстремальних умовах, якщо такий перехід все-таки відбувся.
Встановлено, що поняття «професійне мислення» є системоутворюючим чинником при обґрунтуванні змістової частини методики удосконалення професійного мислення в курсантів-пілотів у процесі вивчення дисциплін пілотажно-навігаційного циклу.
Науково обґрунтовано і практично розроблено методику удосконалення професійного мислення в курсантів-пілотів у процесі вивчення дисциплін пілотажно-навігаційного циклу, яка являє собою упорядковану систему дидактично наповнених компонентів: мета, задачі, принципи, зміст, методи, форми, технічні засоби навчання, критерії і методи оцінки. Функціонування системи спрямоване на отримання єдиного сфокусованого результату – удосконалення професійного мислення в курсантів-пілотів у процесі вивчення дисциплін пілотажно-навігаційного циклу.
Теоретично обґрунтовано і практично розроблено дидактичні засоби для удосконалення професійного мислення курсантів-пілотів при вивченні дисциплін пілотажно-навігаційного циклу, які включають наступне.
Завдання репродуктивного, програмно-алгоритмизованого та проблемного характеру (в залежності від методів навчання, що вживаються), а також тематичні, комплексні та підсумкові завдання (в залежності від опорних знань, навичок та умінь, які необхідні для їх виконання).
Завдання репродуктивного, програмно-алгоритмизованого характеру та тематичні завдання забезпечують формування опорних знань та навичок курсантів з експлуатації пілотажно-навігаційного обладнання в стандартних польотних умовах і, таким чином, основу для професійного мислення. Завдання проблемного характеру, комплексні та підсумкові завдання забезпечують розвиток умінь, необхідних для дій в нестандартних польотних ситуаціях і, таким чином, виконання етапів професійного мислення (знаходження проблеми; її конкретизація; вибір та реалізація способу її вирішення).
Було розроблено структуру, зміст та сценарій рольових ігор для реалізації ситуацій проблемного характеру на процедурних тренажерах, а також структуру, зміст та сценарій ділових ігор для усного обговорення проблемних ситуацій. Ці засоби забезпечують розвиток складних умінь по аналізу інформації від багатьох джерел, по ухваленню і реалізації рішення в складних польотних ситуаціях, по виробленню і селекції гіпотези щодо причини нестандартної ситуації, доказу гіпотези, складанню алгоритму дій по виходу з проблемної ситуації і його реалізації.
Дидактичні засоби для контролю та оцінки професійного мислення курсантів-пілотів являють собою еталонні варіанти виконання завдань на процедурних тренажерах з несподіваним введенням відмови приладу (групи приладів). Вони включають правильну відповідь щодо причини відмови, її обґрунтування, рішення, послідовність дій для практичної реалізації рішення, а також ліміти часу на визначення причини проблеми та на практичну реалізацію рішення. Завдання вважається виконаним, якщо курсант правильно визначив відмову, прийняв, обґрунтував та реалізував рішення в установлений часовий ліміт.
Проведений формуючий педагогічний експеримент показав відповідність теоретичних припущень та практичних результатів дослідження. Застосування положень концепції системного підходу (для обґрунтування та розробки компонентів методики), теорії діяльності і психічного розвитку людини (для розвитку умінь по побудові образу польоту та моделі діяльності), теорії проблемного навчання та теорії ігрового навчання (для розвитку умінь по аналізу інформації від багатьох джерел, прийняттю та реалізації рішення, створенню колективних гіпотез), теорії поетапного розвитку розумових дій (для формування розумових навичок по перевірці приладів, врахуванню погрішностей та ін.) в методиці удосконалення професійного мислення в курсантів-пілотів у процесі вивчення дисциплін пілотажно-навігаційного циклу дозволило сформувати у тих, що навчаються, необхідні уміння і, таким чином, в значній мірі підвищити надійність професійної діяльності в очікуваних умовах та в нестандартних ситуаціях.
Контрольний експеримент довів ефективність розробленої методики, що виразилося в наступному. В курсантів експериментальної групи порівняно з контрольною на більш високому рівні сформоване професійне мислення, що виразилося в умінні мислити творчо при рішенні професійних задач; аналізувати інформацію, що поступає від пілотажно-навігаційного обладнання в умовах ліміту та дефіциту часу, в перевантаженому інформаційному полі та при наявності дефіциту інформації (про це дозволив судити коефіцієнт засвоєння знань на творчому рівні при виконанні теоретичних проблемних завдань - вірогідність відмінностей між групами більше 0,99), а також в умінні будувати образ польоту, тобто визначати відхилення в роботі пілотажно-навігаційного обладнання (нештатна ситуація); парирувати відхилення в роботі пілотажно-навігаційного обладнання та не допускати розвиток нештатної ситуації в складну або аварійну; здійснювати пілотування та навігацію з підтримкою безпеки і економічності польоту при неможливості запобігти переходу нештатної ситуації в складну або аварійну (про що дозволило судити виконання вправ на процедурних тренажерах - вірогідність відмінностей між групами більше 0,99).
В курсантів експериментальної групи порівняно з контрольною був відмічений більш високий рівень теоретичних знань як по пілотажно-навігаційному обладнанню, так і по іншим професійно-спрямованим дисциплінам, таким як аеродинаміка, повітряна навігація та ін. (вірогідність відмінностей між групами 0,95).
Публікації автора:
Макаров Р.Н., Руденко Ю.Н. Процедурные тренажеры как основное средство формирования профессионального мышления пилота. / Научные труды академии: специальный выпуск VII / Под ред. Р.Н. Макарова. – Кировоград: Издательство ГЛАУ, 2003. – 94 с.
Руденко Ю.Н. Экспериментальная проверка методики формирования профессионального мышления пилотов. / В 42 Військова освіта: Збірник наукових праць. – К., 2004. – 216 с.
Руденко Ю.Н. Пути формирования профессионального мышления пилотов как педагогическая проблема безопасности полетов. / Наукові праці академії: випуск VII, частина І / За ред. Р.М. Макарова. – Кіровоград: Видавництво ДЛАУ, 2003. – 268 с.
Руденко Ю.Н. Методика совершенствования профессионального мышления курсантов-пилотов при теоретическом обучении. / Научные труды академии: специальный выпуск IX / Под ред. Р. Н. Макарова. - Кировоград: Издательство ГЛАУ, 2004. – 136 с.
Руденко Ю.Н. Состояние психолого-педагогических условий совершенствования профессионального мышления у летного состава. / Духовність українства: Збірник наукових праць: Випуск восьмий / Ред.. кол. Ю.М. Білодід та ін. – Кіровоград – Житомир, 2005. – 125 с.
Руденко Ю.Н. Оптимизация компонентов процесса изучения дисциплины “Пилотажно-навигационные комплексы” с целью совершенствования профессионального мышления пилотов. / Наукові записки. – Вип. 5.- Кіровоград: КНТУ, 2003. – 212 с.
