Анотація до роботи:

Гребеник Г.М. Удосконалення продуктивних та племінних якостей свиней великої білої породи у племінних господарствах Сумщини. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.01. – розведення та селекція тварин. – Інститут свинарства ім. О.В. Квасницького УААН, Полтава, 2005.

Дисертацію присвячено дослідженням вивчення методів удосконалення репродуктивних, відгодівельних і м’ясних якостей свиней великої білої породи в племзаводах Сумської області, методів створення заводських ліній кнурів і родин свиноматок, заводських типів і спеціалізованих ліній, а також використанню генотипів великої білої породи англійської, німецької, шведської і естонської селекції і їх вплив на підвищення продуктивних якостей свиней української селекції.

Наведені дані продуктивності свиноматок ліній, родин і типів, росту і розвитку молодняку різних генотипів, відгодівельних і м’ясних якостей, морфологічних і біохімічних показників крові.

У роботі показані фізико-хімічний склад м’яса і сала та економічна ефективність використання генотипів зарубіжної селекції.

1. У племзаводах “Василівка” та “Михайлівка” Сумської області за період з 1963 по 1993 роки створено 3 заводські лінії кнурів (Драчуна 65, Гром- кого 6767, Драчуна 8435) і 4 родини свиноматок (Волшебниці 2488, Волшебниці 10202, Волшебниці 1988 і Чорної Пташки 6554), які за продуктивністю перевищують середні показники по стаду і породі. Дані лінії і родини є основою створеного спеціалізованого заводського типу, який характеризується високими відгодівельними і м’ясними якостями: середньодобові прирости – 751г, вік досягнення живої маси 100 кг – 180,1 днів, затрати корму на 1 кг приросту – 3,56 к. од.

2. При створенні заводських ліній і заводського типу використовувалися генотипи великої білої породи англійської і шведської селекції. Установлено, що найбільш продуктивними є генотипи ¹/₄–¹/₈ кровності кнурів зарубіжної селекції.

3. При створенні заводських ліній і родин використовувалися такі методи селекції, як: гомогенний підбір за провідними селекційними ознаками; помірний і віддалений інбридинг на видатного родоначальника (метод “кільцювання”), топкрос, оцінка кнурів і маток за відгодівельними якостями нащадків і інтенсивне використання поліпшувачів; спрямоване вирощування ремонтного молодняку.

4. Молодняк свиней, одержаних від кнурів німецької та естонської селекції, мав краще виражений м’ясний тип. Індекс розтягнутості був більшим на 13,88% у підсвинків ІІ дослідної групи і на 12,9% у підсвинків ІІІ дослідної групи, індекс збитості меншим відповідно на 5,27% і 1,81%.

5. На відгодівлі молодняк від кнурів німецької і естонської селекції перевищував молодняк української селекції за середньодобовими приростами на 42,5-76,0 г, раніше досягав живої маси 100 кг на 10,5-18,6 днів, на 0,5- 0,7 корм. одиниці менше витрачав кормів на 1 кг приросту.

6. Свині німецької і естонської селекції мали кращі забійні і м’ясні якості: вихід м’яса у туші більший на 2,70-3,84%, довжина туші більша на 3,4-3,6см, площа “м’язевого вічка” на 7,8-6,7см² відповідно. Товщина шпику на рівні 6- 7 грудного хребця була меншою на 2,0-6,6мм.

7. За якістю м’яса суттєвої різниці між групами не встановлено, але встановлена тенденція до збільшення сухої речовини, протеїну і вологоутримуючої здатності найдовшого м’яза спини у підсвинків контрольної групи. М’ясо свиней дослідних груп (німецька і естонська селекція) більш бліде, ніжне і водянисте порівняно з м’ясом свиней української селекції.

8. Морфологічні показники крові показали, що підсвинки усіх дослідних груп мали хорошу резистентність, дещо гірше адаптувались до умов годівлі і утримання молодняк свиней одержаний від кнурів німецької селекції. Підвищена активність амінотрансфераз (АСТ – на 13,08-2,2%, Р>0,99-0,9 і АЛТ – на 11,9%, Р>0,99 і 1%) у свиней естонської і німецької селекції вказує на їх кращі м’ясні якості.

9. Встановлена економічна ефективність використання кнурів німецької і естонської селекції: собівартість виробництва 1ц свинини у молодняку німецької і естонської селекції була нижчою на 59,23-96,36 грн., чистий прибуток при відгодівлі до живої маси 100 кг становив відповідно 59,23- 96,36 грн., а рентабельність становила: контрольної групи +6,9%, ІІ дослідної групи +22,3% і ІІІ дослідної групи +34,4%.

Публікації автора:

1. Голуб Н.Д., Гребеник Г.М. Продуктивні якості свиней окремих ліній і родин племзаводу “Штепівка” // Вісник Полтавського державного сільськогосподарського інституту. - №5.- 1999.- С.28-29.

2. Голуб Н.Д., Корнієнко І.О., Вакал О.А., Гребеник Г.М. Методи удосконалення порід свиней // Вісник Полтавського державного сільськогосподарського інституту. - №6.- 2000.- С.65-67.

3. Гребеник Г.М., Голуб Н.Д., Нагаєвич В.М., Чухліб Є.В. Вплив кнурів великої білої породи зарубіжної селекції на репродуктивні якості свиноматок // Науковий вісник національного аграрнорго університету. - №21.- 2000.- С.148-150.

4. Гребеник Г.М., Нагаевич В.М. Продуктивность и некоторые биологические особенности свиней крупной белой украинской и немецкой селекции // Вісник аграрної науки Причорномор’я.- Спеціальний випуск 3 (17).- 2002.- С.110-113.

5. Гребеник Г.М., Нагаєвич В.М., Голуб Н.Д., Гетя А.А. Порівняльна характеристика розвитку молодняку свиней великої білої породи української та німецької селекції // Вісник Полтавської державної аграрної академії. – №5-6. - 2002. - С.82-83.

6. Гребеник Г.М. Генеалогічна характеристика свиней племзаводу “Штепівка” // Вісник Сумського національного аграрного університету. - №6. - 2002.- С.83-87.

7. Гребеник Г.М., Нагаєвич В.М., Голуб Н.Д. Деякі морфологічні та біохімічні показники крові у свиней великої білої породи різних генотипів // Вісник Сумського національного аграрного університету. - №7. - 2003. - С.56-60.

8. Гребеник Г.М., Бондаренко О.М., Голуб Н.Д. Забійні та м’ясні якості свиней великої білої породи різних генотипів // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - №2. - 2004. - С.33-35.

9. Гребеник Г.М. Морфологічний склад туш та результати хімічного аналізу м’яса і сала свиней великої білої породи різних генотипів // Вісник Сумського національного аграрного університету. - №8. - 2004. - С.32-37.