У ході теоретичних й експериментальних досліджень були вирішені всі поставлені в роботі завдання, отримані й проаналізовані результати. Загальним результатом роботи є вирішення наукової задачі вдосконалення первинного професійного відбору операторів ТЕС за рахунок розробки технології побудови прогнозу професійної придатності, яка забезпечує помилку прогнозу не більше 10%. Основні результати роботи полягають у наступному: 1. Наукові результати: розроблено метод визначення інформативних професійно важливих психофізіологічних якостей операторів теплових електричних станцій; доведено існування загальних професійно важливих психофізіологічних якостей кожної професійної групи операторів, що описують як загальні психофізіологічні закономірності формування професійної придатності (загальні фактори), так і такі, що розрізняють операторів за групами профпридатності; доведено, що висока прогностична точність моделей прогнозу профпридатності оператора (не менше 90%) досягається тільки за умови використання психофізіологічних показників. 2. Практичні результати: розроблено методику психофізіологічних досліджень діяльності операторів теплових електричних станцій; розроблено методику аналізу ПВПЯ операторів; розроблено методику дослідження функціональної рухливості нервових процесів, що полягає в тестуванні здатності людини до вибору сигналів у нав'язаному змінному темпі в двох режимах - без перешкоди і з перешкодою; розроблено технологію проведення первинного психофізіологічного професійного відбору операторів; встановлено параметри оптимальних моделей прогнозу профпридатності операторів ТЕС, що забезпечують точність прогнозу не менше 90%. встановлені ПВПЯ, що визначають формування професійної придатності машиністів енергоблоків й операторів електроцеху ТЕС, а також такі, що відрізняють професійно придатних й умовно придатних операторів; встановлено оптимальні характеристики лінійних множинних регресійних моделей для прогнозування профпридатності операторів ТЕС: 9-10 показників з числа ПВПЯ; досліджено стійкість регресійних моделей прогнозу профпридатності для малих вибірок при різному порядку моделей, встановлена статистична ймовірність помилки прогнозу більше 10%, що становить p = 0,03; вирішено ергономічне завдання підвищення надійності й ефективності системи «людина-техніка-середовище» шляхом підвищення надійності профвідбору операторів і зниження ризику помилкових дій персоналу ТЕС; результати дисертаційної роботи впроваджені на промислових підприємствах й у навчальному процесі. |