Анотація до роботи:

Головецький І.І. Удосконалення оцінки материнських сімей в технології виведення бджолиних маток. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.04 – технологія виробництва продуктів тваринництва. – Національний аграрний університет, Київ, 2005.

У дисертаційній роботі викладено теоретичний та експериментальний матеріал щодо оцінки материнських сімей в технології виведення бджолиних маток. Встановлено, що систематична оцінка сімей за комплексом ознак екстер’єру бджіл призводить до зменшення міжгрупових і міжсімейних відмінностей бджіл в межах породи.

У проведених дослідженнях досягнуто результатів порівняльної оцінки материнських сімей щодо чистопородності бджіл до ІІІ-ІV поколінь порівняно із сім’ями-родоначальницями.

Дослідження ферментативної активності залоз бджіл показали високу варіабельність пристосованості сімей різних генеалогічних груп до використання медозбору.

Вдосконалення оцінки материнських сімей супроводжувало створення породного типу бджіл “Хмельницький” української породи.

1. Теоретично обґрунтована та експериментально доведена доцільність використання комплексної оцінки материнських бджолиних сімей за сукупністю ознак екстер’єру та продуктивних якостей для виведення чистопородних маток, встановлена стабільність морфологічних показників бджіл на різних рівнях репродукції в сім’ях генеалогічних груп, показана роль поліандрії у спаровуванні маток в осередках напівзакритої популяції відроджуваної української породи бджіл.

2. Основними елементами технології виведення бджолиних маток є вирощування трутнів, підготовка сімей-виховательок і одержання племінних личинок в материнських сім’ях. Виведення бджолиних маток і використання материнських сімей триває понад три місяці. Встановлено, що найбільшу кількість маток бджолорозплідницькі господарства реалізують у червні-липні, коли у вуликах бджоли займають до 20 вуличок. Динаміка розвитку бджолиних сімей у весняно-літній період синхронізується з послідовним цвітінням медоносних рослин.

3. В технології виведення маток оцінку материнських сімей за показниками екстер’єру та активності інвертази бджіл доцільно проводити протягом усього сезону, що суттєво впливає на їх чистопородність. Показано, що в умовах Лісостепу України період відбирання личинок з материнських сімей для прищеплення в сім’ї-виховательки необхідно проводити впродовж 2,5-3 місяців, починаючи з третьої декади квітня.

4. Встановлено, що у чистопородних сім’ях загальна кількість жіночих особин бджіл, що мають спільне материнське походження і відповідають типовим показникам породи становить 60,8-81,2 %. Збільшення в їх складі кількості бджіл з типовими ознаками екстер’єру є показником поглибленої оцінки материнських сімей.

5. Материнські сім’ї стійко зберігають до IV поколінь маток характерні ознаки екстер’єру бджіл, типові для української породи. В сім’ях 9 генеалогічних груп виявлено менші коливання довжини хоботка бджіл (6,42-6,52 мм), кубітального індексу (2,25-2,45), дискоїдального зміщення (53-94%), форми заднього краю воскового дзеркальця п’ятого стерніта (60-96%), ніж у відповідних сімей родоначальниць. Доцільно використовувати для виведення маток не тільки материнські сім’ї, визначені за сукупністю ознак екстер’єру їх бджіл, а й маток наступних поколінь.

6. Бджоли чистопородних сімей показали значну відмінність за показником ферментативної активності підглоткових залоз (від 60,0 до 818,2 мг редукованих цукрів), що вказує на різну пристосованість бджіл української породи до переробки нектару та доцільність використання цієї ознаки при оцінці материнських сімей.

7. Показники екстер’єру бджіл є важливою ознакою при проведенні комплексної оцінки материнських сімей. Встановлено, що у бджіл хмельницького породного типу довжина хоботка становить 6,34-6,63 мм, кубітального індексу – 2,18-2,62, дискоїдального зміщення – 60-94% позитивних випадків, випукла форма заднього краю воскового дзеркальця п’ятого стерніта – 64-96%.

8. Підвищення комплексної продуктивності материнських бджолиних сімей в розплідницьких господарствах за розробленою схемою включає вирощування личинок для перенесення на виховання маток, одержання маточного молочка та іншої продукції. Тривалість використання їх в режимі 6-7 циклів становить 25-30 днів.

9. Основні показники визначення чистопородності українських бджіл за комплексом ознак використані при виведенні бджолиних маток в процесі створення та проведення державної апробації породного типу “Хмельницький”. Економічний ефект від його впровадження становить 144,6 грн. в середньому на одну бджолину сім’ю.

Публікації автора:

1. Головецький І.І. Чистопородність бджіл материнських сімей як ознака якості їх маток //Науковий вісник НАУ. – 2003. – № 63. – С. 145-150.

2. Поліщук В.П., Головецький І.І. Якість материнських сімей і виведених від них маток //Український пасічник. – 2003. – №4. – С. 4-7 (самостійно проведена експериментальна частина роботи, біометрична обробка даних та їх аналіз).

3. Поліщук В.П., Головецький І.І. Інвертаза і медозбір //Український пасічник. – 2004. – №3. – С. 2-5 (самостійно проведена експериментальна частина роботи, обробка даних та їх аналіз).

4. Поліщук В.П., Головецький І.І., Яцишин Д.О. Селекція українських бджіл на Хмельниччині //Український пасічник. – 2003. – №2. – С.7-8 (самостійно проведена експериментальна частина роботи, обробка даних та їх аналіз).

5. Головецкий И.И. Оценка материнских пчелиных семей //Материалы 3-й международной научно-практической конференции «Интермед – 2002». – М.: МСХ РФ, 2002. – С. 125-127.