1. Нерудні матеріали як одна з найбільш масових груп будівельних матеріалів, мають велике значення у формуванні матеріальної бази будівельної індустрії. З урахуванням загальносвітових тенденцій у використанні корисних копалин основні проблемні питання мінерально-сировинної бази у затверджених стратегічних прогнозах розвитку галузі пов’язуються з такими факторами: - цінність та невідновлюваність природних мінеральних ресурсів визначають необхідність їх раціонального й ощадливого використання, що обумовлює впровадження більш ефективних технологій переробки; - незважаючи на більш раціональне використання видобутої мінеральної сировини, загальний обсяг її споживання у країнах ринкової економіки продовжує зростати, що сприяє збільшенню інвестицій; - жорстка конкуренція між виробниками не дає змоги перейти до активного використання усіх наявних родовищ, у ринково розвинутих країнах спостерігається тенденція видобування і переробки мінеральної сировини з урахуванням екологічних та логістичних факторів. 2. Розкриття теоретико-методологічної сутності територіально-галузевої системи керування та інноваційного розвитку ринку буто-щебеневої продукції дозволило охарактеризувати в узагальненому вигляді кластери як формалізовані концентрації суб’єктів ринку, розміщені в межах певних територій і зв’язані спільними інтересами і взаємодоповненнями, координована діяльність яких забезпечує сталий синергетичний ефект. Враховуючи особливості формування та функціонування, виділені поняття промисловий кластер, який додатково охарактеризований єдністю ринку праці, технологій, маркетингу і наукового забезпечення, і регіональний кластер, який визначається спільним ринком праці, логістикою, інфраструктурним забезпеченням і сировинною базою. 3. Враховуючи низьку дієвість Загальнодержавної програми розвитку мінерально-сировинної бази України і наближення терміну її завершення (2010р.), для галузі будівельних матеріалів запропоновано концептуальні положення, що визначатимуть засади, шляхи й механізми реалізації державної політики у сфері нормативно-правового забезпечення цього сектора реальної економіки. 4. Введення екологічних обмежень, які необхідно враховувати при виробництві нерудних будівельних матеріалів та формуванні системи сталого розвитку регіонів, дозволило удосконалити визначення поняття «сталий розвиток», за яким ставиться за мету досягнення рівноваги між економічними, соціальними та екологічними факторами, які зумовлюють загальний рівень життя і добробут населення. Розроблена модель еколого-економічної системи відкритого кар’єрного видобутку й переробки нерудних будівельних матеріалів, яка передбачає певний економіко-організаційний механізм впровадження заходів ресурсозбереження. 5. У дослідженні уточнено визначення поняття «логістика» як науки про планування, контроль та керування транспортуванням, складуванням та іншими матеріальними й нематеріальними операціями, що здійснюються у процесі доведення сировини і матеріалів до виробничого підприємства, внутрішньозаводської переробки сировини, матеріалів і напівфабрикатів, доведення готової продукції до споживача відповідно до інтересів і вимог останнього, а також передачі, збереження і обробки відповідної інформації. 6. Опрацьована функціонально-маркетингова складова моделі партнерства сировинної та переробної підгалузей у кластері будівельних матеріалів. Таким чином можна реалізувати угрупування географічно локалізованих взаємозв’язаних компаній – видобувачів і переробників основних видів сировини, виробників устаткування та спеціального інструменту, інфраструктурні й наукові організації і заклади, які мають доповнювати один одного і посилювати конкурентні переваги окремих учасників. Орієнтуючись на вказані складові, запропоновано орієнтовний набір учасників кластера гранітно-щебеневої продукції. 7. Для вибору кращих інвестиційних проектів за критерієм прибутку для створення кластера підприємств з виготовлення нерудних будматеріалів розроблена економіко-математична модель оптимізації множини інвестиційних проектів. У цій моделі як критерій обрано загальний прибуток кластера підприємств від прийнятих альтернативних інвестиційних проектів за умов використання своїх ресурсів і в межах допустимого ризику. На основі підготовленої інформації розрахований оптимальний план набору інвестиційних проектів з 15-ти альтернативних проектів для виробництва нерудних будматеріалів на 12 кар’єрах. За цим планом обрано кращі інвестиційні проекти за критерієм прибутку від реалізації цих проектів на підприємствах кластера. 8. Для організації виробництва продукції нерудних будматеріалів в Україні досліджені головні показники структури операційних витрат на одиницю продукції нерудних матеріалів і розроблені економетричні моделі залежності цих показників від основних факторів. На основі розробленої моделі обчислені відповідні коефіцієнти еластичності, які показали величину впливу кожного фактора на кожний показник: коефіцієнт еластичності за фактором обсягу реалізації будівельної продукції для всіх показників – позитивний; коефіцієнт еластичності за другим фактором – основні засоби – показує позитивний вплив цього фактора на показники оплати праці, соціального страхування та інших витрат; коефіцієнт еластичності за третім фактору – кількості будівельних підприємств – показує позитивний вплив на показники матеріальних витрат, оплати праці, соціального страхування; коефіцієнт еластичності за четвертим фактором – рентабельність операційної діяльності – показує дуже малий вплив на всі показники структури операційних витрат на одиницю продукції. Розраховані прогнози значення всіх показників структури операційних витрат на одиницю продукції. Отже, запропоновану модель можна використовувати для розрахунку короткострокових прогнозів значень показників структури операційних витрат на одиницю продукції нерудних будівельних матеріалів. 9. Для кожного регіону України створені економетричні моделі, які відображають залежності показника індексів обсягів виконаних будівельних робіт (відсотків до попереднього року) від таких основних факторів: індекси інвестицій в основний капітал, індекси споживчих цін, інвестиції в основний капітал на одну особу, зайнятість населення та розраховані коефіцієнти впливу кожного фактора на показник. Визначено, що перший фактор – інвестиції в основний капітал – позитивно впливає на показник підрядних робіт майже для всіх регіонів України; другий фактор – індекс споживчих цін – у більшості областей показує негативний вплив зростання цін на показник обсягу підрядних робіт; третій фактор – інвестиції в основний капітал на одну особу – позитивно впливає на показник підрядних робіт майже у всіх регіонах України; четвертий фактор – зайнятість населення – позитивно впливає на показник підрядних робіт у меншості областей України і в цілому по Україні. 10. Створення методики визначення впливу факторів на показник підрядних робіт по Україні може використовуватися для розробки управлінських рішень за зміною значень факторів для досягнення поставленої мети за прийнятим критерієм (показником). | 