В дисертації поставлено та вирішено науково-практичне завдання з удосконалення обліку витрат та калькулювання собівартості продукції комплексних виробництв, що дозволяє здійснити інформаційне забезпечення процесу управління витратами підприємства. Основні висновки теоретичного та прикладного характеру, які отримано за результатами дослідження, зводяться до такого. 1. Наявність різних форм власності, конкуренція на зовнішньому і внутрішньому ринках вимагають адекватного відображення в обліку. Управлінський облік дозволяє комплексно використовувати планування, нормування, облік і аналіз у внутрішньому управлінні виробничими витратами, а також обґрунтовано стимулювати їх економію. Розмежовано облікові функції в системі управління підприємством. 2. Доведено, що жоден з видів інформації в ізольованій формі не може бути ефективною основою для прийняття управлінських рішень. Тому управлінський облік ґрунтується на використанні внутрішньої і зовнішньої, бухгалтерської і небухгалтерської інформації, даних оперативного обліку, нормативно-довідкової інформації, планової й аналітичної інформації, результатів маркетингових досліджень. Отже, методологія управлінського обліку спрямована на одержання всіх можливих альтернативних варіантів рішення проблем, що виникають у діяльності підприємства і зв'язаних з управлінням витратами і доходами. За допомогою даних управлінського обліку можна направити діяльність підприємства відповідно до його стратегічних цілей. Ця система дозволяє приймати комплексні управлінські рішення відповідно до розширення мети системи управління й ускладнення ступеня її досягнення. 3. Особливості комплексних виробництв ведуть до різноманітного асортименту одержуваної продукції і вимагають різних моделей формування витрат на виробництво. У зв'язку з цим облік витрат комплексних виробництв варто розділяти на етапи. Сутність першого етапу складається в групуванні витрат за місцями виникнення, окремими підрозділами (цехами) м’ясопереробного підприємства. Сутність другого етапу обліку витрат полягає в розмежуванні комплексних витрат між окремими видами продукції загального технологічного процесу. Третій етап полягає в розподілі прямих і непрямих виробничих витрат за окремими видами продукції чи носіями витрат виробництва. Четвертий етап полягає в калькулюванні собівартості окремих видів продукції, що випускається, за статтями калькуляції. Відповідно виділеним етапам будується система нагромадження витрат на рахунках бухгалтерського обліку. Запропонована модель нагромадження непрямих витрат м’ясопереробного виробництва дозволяє накопичувати витрати виробництва за окремими стадіями технологічних процесів, у яких вони виникли. У комплексному виробництві місце виникнення витрат є організаційним вираженням місця їхнього утворення й обліку. 4. Обґрунтовано системний підхід до обліку як інструменту управління собівартістю продукції, що полягає в тім, що для нагромадження інформації про витрати і правильну побудову процесу калькулювання собівартості продукції сукупність робіт представлена в кібернетичному аспекті, як «вхід - процес – вихід», тобто використання ресурсів, перетворення їх у новий продукт праці і виготовлення нового продукту. На основі такого підходу складено загальну схему управлінського обліку в системі внутрішніх інформаційних зв'язків м’ясопереробного підприємства. 5. З метою удосконалення загальних методологічних принципів обліку витрат на виробництво і калькулювання собівартості продукції в комплексних виробництвах запропоновано методологію, спрямовану на інтеграцію методів обліку витрат і калькулювання собівартості продукції. 6. Нормативний метод управління виробництвом по відхиленнях від норм містить у собі нормування витрат, виявлення і документування зміни норм у зв'язку з удосконаленням технології й організації виробництва, облік цих змін; виявлення і документування відхилень від норм по ходу технологічного процесу за місцями виникнення, причин, винуватих, облік відхилень від норм; регулювання процесу виробництва на основі даних про зміни норм і відхилення від норм; аналіз даних обліку, узагальнення результатів аналізу; розробку заходів щодо удосконалення виробництва. Для створення нормативної бази технологічні й економічні параметри управління виробництвом погоджують через вартісні виміри технологічних і організаційних рішень. 7. Через те що найбільш ефективним є управління по відхиленнях у місцях виникнення витрат і центрах відповідальності, запропоновано на м’ясопереробних підприємствах ототожнювати їх з господарськими процесами. Розроблено модель взаємозв'язку між витратами центрів витрат і центрів відповідальності, що дозволяє локалізувати витрати за місцями виникнення й ідентифікувати структурні підрозділи, що несуть відповідальність за них, що дає можливості оперативного управління витратами підприємства. 8. Розглянуто систему бюджетування як комплекс взаємозалежних методів, форм і організаційних структур, що забезпечує формування ефективних виробничо-економічних і фінансових планів, управлінських рішень і достовірної фінансової звітності, спрямованих на досягнення цілей, поставлених перед підприємством. Система бюджетів є основою оперативного контролю і дозволяє оцінити ефективність управлінських рішень, намітити шляхи розвитку підприємства, уникнути виникнення кризових ситуацій. 9. Управління собівартістю продукції залежить від застосовуваних на підприємстві систем калькулювання собівартості, що розрізняються в залежності від повноти включення різних груп витрат у собівартість продукції. Оскільки застосовувана в даний час на підприємствах м’ясопереробного комплексу система повного розподілу витрат між видами продукції, що випускається, передбачає включення в собівартість усіх виробничих витрат незалежно від їхньої економічної доцільності, вона не придатна для управління. При її застосуванні неможливо планувати й аналізувати витрати в залежності від рівня продуктивності підприємства, а також локалізувати витрати, обумовлені тільки виробництвом продукції. Тому в роботі доводиться доцільність застосування для управління витратами системи калькулювання неповних витрат, що дозволяє проводити техніко-економічний аналіз витрат для прийняття оперативних виробничих рішень. 10. Запропоновано реорганізацію управлінської структури ЗАТ «Луганський м'ясокомбінат», яка забезпечить гнучкість управління витратами і полягає у створенні двох взаємозалежних відділів, що виконують функції бюджетування і поопераційного планування. Дані підрозділи покликані забезпечити координацію річних робочих бюджетів підприємства, оцінку фінансових планів і контроль роботи з виконання затверджених бюджетів. 11. На основі аналізу застосованих методів обліку і калькулювання собівартості супутньої продукції в комплексному виробництві запропоновано методику оцінки і калькулювання цієї продукції для м'ясо-жирового виробництва м’ясопереробного комбінату. Застосування цієї методики дозволяє розрахувати реальну собівартість всіх одержуваних у виробництві продуктів, обґрунтувати доцільність подальшої переробки цих продуктів, визначити орієнтири формування цін на продукцію. 12. Для прийняття управлінських рішень у відношенні непрямих витрат, що включаються в собівартість конкретних видів продукції, запропоновано коефіцієнт поглинання непрямих витрат. Розподіл непрямих витрат на основі запропонованого коефіцієнта поглинання дозволяє приймати управлінські рішення у відношенні оцінки вигідності виробництва і реалізації окремих видів продукції, оцінки внеску кожного виду продукції в кінцевий результат. |