Наукове дослідження бухгалтерського обліку операцій з ЕІП товарів і розроблені напрями їх удосконалення дало змогу теоретично і практично вирішити комплекс організаційно-методичних питань щодо підвищення ефективності бухгалтерського обліку досліджуваних операцій у системі управління, обґрунтувати та розробити рекомендації та пропозиції в методики накопичення обліково-економічної інформації досліджуваних операцій як відокремленої економіко-юридичної системи діяльності підприємств. 1. Розкрито сутність поняття "експортно-імпортні постачання" як предмета бухгалтерського обліку цього виду діяльності, визначені об'єкти облікової номенклатури досліджуваних операцій, доведена залежність формування об'єктів обліку від умов постачань. Під предметом бухгалтерського обліку варто розуміти сукупність об'єктів в процесі здійснення ЕІП товарів, що розкривають зміст товароруху. Об'єкти обліку досліджуваних операцій містять у собі експортовані й імпортовані товари, що забезпечують здійснення цих постачань, а також операції продажу і вивозу експортованих та купівлі і ввозу імпортованих товарів і розрахунків по ним, обумовлені видом зовнішньоторговельного постачання, зв'язком між експортером та імпортером, умовами зовнішньоекономічного договору купівлі-продажу й організаційних форм торгівлі. 2. Доведено, що діюча методика перерахунку інвалютної вартості імпортованих товарів, що надійшли однією партією, при попередній їхній оплаті в декілька етапів, не раціональна і веде до порушення ряду положень Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність", оскільки не забезпечується наявність первинних документів, які підтверджують цю вартість, а суми ПДВ не завжди дорівнюються встановленій ставці до їхньої первинної вартості, що вступає у протиріччя з Законом України "Про податок на додану вартість". З метою удосконалення запропоновано робити перерахунок, виходячи з курсу НБУ за датою ввізної ВМД, виходячи з принципу єдності оцінки товарів. 3. Обґрунтовано, що діюча методика обліку досліджуваних операцій не дає повноти і своєчасності відображення усіх господарських операцій і повного розкриття інформації, оскільки: операції ввозу і вивозу товарів у регістрах обліку не відображаються; експортовані та імпортовані товари не контролюються підприємством і не враховуються в складі матеріальних активів у процесі здійснення постачань; інформація про реальну вартість ЕІП для визначення прибутковості й ухвалення адекватного рішення відсутня. 4. З метою удосконаленості методики бухгалтерського обліку операцій з ЕІП товарів запропоновано спеціальний рахунок 29 "Товари в дорозі" з двома субрахунками до нього - 291 "Товари відвантажені" і 292 "Товари придбані", що дозволить: підвищити аналітичність обліку, одержувати обґрунтовану оцінку експортованих та імпортованих товарів, визначити точні витрати не тільки цих операцій, але доходи і витрати за конкретним експортним постачанням; визнавати в одному обліковому періоді і, відповідно, правильно вимірювати чистий результат від таких постачань. 5. Аргументовано теоретичні підходи до визначення, визнання й оцінки дебіторської заборгованості й зобов'язань відповідно до П(С)БО, що сприяє більш глибокому розумінню цих економічних категорій як об'єктів бухгалтерського обліку. Уточнено характеристику рахунку "Розрахунки з покупцями та замовниками" і доведено, що цей рахунок пов'язаний не з моментом відвантаження товарів, а з їх реалізацією, що відповідає його економічній сутності. 6. Для вдосконалення методики обліку розрахунків за експортними постачаннями запропоновано дебіторську заборгованість відображати в обліку не в момент митного оформлення документів, а в момент передачі покупцю права власності на цей товар. З імпортних постачань пропонується відображення зобов'язань в обліку з моменту їх юридичного визнання. Сформульовані пропозиції дозволять вчасно відображати на рахунках бухгалтерського обліку інформацію про "дебіторську заборгованість" і "зобов'язання" у відповідності до їх економічної оцінки, що сприяє своєчасному проведенню розрахунків з ними. 7. Запропоновано методику обліку курсових різниць, унаслідок змін курсів валют із завершених і незавершених зовнішньоторговельних постачань, що відповідає умовам визнання доходів, а також оптимізує економічну сутність фінансових показників у інфляційний період. З цією метою вноситься пропозиція про застосування рахунків 39 "Витрати майбутніх періодів" і 69 "Доходи майбутніх періодів" для обліку курсових різниць із незавершених ЕІП. 8. Доведено, що технологія обліку ЕІП не відповідає потребам системи управління, оскільки регістри синтетичного й аналітичного обліку не містять достатньої інформації, яка б забезпечувала контроль і служила джерелом для проведення економічного аналізу і прийняття управлінських рішень. Для удосконалення цих питань розроблені форми регістрів аналітичного і синтетичного обліку до субрахунків 291 "Товари відвантажені" і 292 "Товари придбані", що містять оптимальний обсяг релевантної інформації з конкретного експортного й імпортного постачання, необхідної для прийняття управлінських рішень. 9. Уніфіковано регістри аналітичного і синтетичного обліку за рахунками 362 "Розрахунки з іноземними покупцями" і 632 "Розрахунки з іноземними постачальниками", що дозволяє систематизувати відповідну інформацію з ЕІП, виключає її перекручування, а також скорочує час на їх складання й обробку. Запропонована методика і технологія обліку операцій з експортно-імпортних постачань не тільки відповідає вимогам національних П(С)БО, але і забезпечує одержання достатньої обліково-економічної інформації для управління найважливішими ресурсами суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності. | 