Дисертація містить нові науково обґрунтовані результати, які створюють необхідне підґрунтя для розв’язання важливого та актуального наукового завдання – удосконалення методології економічної оцінки природних ресурсів в умовах зміни їх власнісного статусу, переходу до ринкових відносин та підвищення ролі макроекономічних показників в розрахунку ефективності розвитку суспільного виробництва. За результатами дослідження сформульовано такі висновки. 1. Постійне забезпечення суспільного виробництва природними ресурсами ставить перед державою необхідність проведення природоохоронних заходів, а перед наукою – удосконалення теоретико-методологічної бази цих заходів. Першочерговим завданням у цьому напрямку є оцінка природних ресурсів, яка здійснюється на природно-історичному, природно-ресурсному та еколого-соціально-економічному рівнях. Окремим напрямком в економіці природокористування є економічна оцінка природних ресурсів. На сучасному етапі розвитку економіки країни, появи нових знань у галузі природокористування можемо підтвердити незавершеність методології економічної оцінки природних ресурсів. Вона проявляється у відсутності комплексного підходу, недооцінки завдань, які повинні вирішуватися за її допомогою, неоднозначності понятійного апарату, недосконалості показників оцінки. 2. Для забезпечення комплексного підходу та повноти економічної оцінки природних ресурсів, поглиблення їх сутності узагальнено задачі оцінки і запропоновано проводити економічну оцінку за трьома видами: макроекономічною, господарською, ринковою. Для кожної з цих видів оцінки виділені сфери застосування та задачі, що не перетинаються між собою. Такі оцінки визначені як відокремлені одна від одної, є незамінними, але доповнюють одна одну. Тобто, ці оцінки створюють систему економічних оцінок природних ресурсів. 3. Поглиблення сутності економічних оцінок природних ресурсів створило необхідність дослідження проблем визначення національного багатства та формування критеріїв класифікації його елементів, а також проведення аналізу проблеми включення природних ресурсів до складу національного багатства. Ці дослідження показали, що природні ресурси створюють запаси, охоплені відносинами власності, вони є результатом праці людини, можуть бути визначені кількісно і таким чином володіють всіма ознаками матеріальних благ, що включаються до складу національного багатства. 4. На основі отриманих результатів досліджень розроблені методологічні основи макроекономічної оцінки природних ресурсів, яка тлумачиться як величина накопичених трудових зусиль суспільства, спрямованих на залучення природних ресурсів до господарського обороту, їх відтворення та раціональне використання. Розроблена концепція цієї оцінки, яка описує завдання оцінки, методологічні основи та методичні підходи у визначенні показників оцінки, а також склад інформаційного забезпечення для успішного проведення макроекономічної оцінки. Методичні підходи до визначення показника макроекономічної оцінки природних ресурсів базуються на визначені еколого-економічних витрат і змін у якості природних ресурсів. 5. Комплексність у проведенні макроекономічної оцінки досягається за допомогою здійснення аналізу напрямів використання природних ресурсів в Україні, основними з яких є сільськогосподарське використання земель та лісокористування. Середня грошова оцінка сільськогосподарських угідь становить 8537,8 грн./га. Її варіація за адміністративно-територіальними одиницями є незначно, а за видами сільськогосподарських угідь сильно диференційована. 6. Запропонована макроекономічна оцінка природних ресурсів створює передумови для визначення величини національного багатства з урахуванням кількості накопичених у суспільстві природних ресурсів. Проведені нами розрахунки показали, що така величина становить за первісною вартістю на початок 2001 року 974,5 млрд. грн., з яких найбільшу питому ввагу займають основні фонди. Природні ресурси у структурі національного багатства визначені у розмірі 3,7 %. Порівняння величини національного багатства України і Російської Федерації показало спільність у їх складі та структурі. Природні ресурси Російської Федерації не визначаються у складі національного багатства у грошовому виразі. 7. В процесі дослідження доведено, що запропоновані методичні підходи до визначення показника макроекономічної оцінки природних ресурсів повинні удосконалюватися в таких напрямках: врахування особливостей різних природних ресурсів у показниках оцінки та обгрунтування екологічної складової; розробка системи показників аналізу накопичень у суспільстві та структури національного багатства з урахуванням природноресурсної складової; врахування результатів макроекономічної оцінки у розрахунках величини економічного потенціалу України; удосконалення методів збору, накопичення та обробки статистичної інформації для проведення даної оцінки. 8. Впровадження результатів дисертаційного дослідження значно розширить існуючу систему економічних інструментів природокористування в Україні. Результати даного дослідження можуть бути використані у статистичних дослідженнях та розрахунках ефективності суспільного виробництва, а також при обґрунтуванні величини витрат на здійснення природоохоронних заходів. |