1. Незавершеність існуючого стану організації інформаційного забезпечення, планування, аналізу і контролю на нафтопереробних підприємствах, невідповідність структури великих підприємств до сучасних економічних умов не сприяють комплексному вирішенню проблем економiки підприємства, а також, що не менш важливо, виявленню передумов успіху або причин неуспіху проведеної діяльності на ранній стадії. Тому контролінг є основним інструментом удосконалення ринкових відносин як усередині підприємства, так і в інтеграції окремого підприємства у загальноекономічні процеси. 2. Практична цінність реалізації результатів дослідження полягає в тому, що на основі аналізу виробничо-господарської діяльності нафтопереробних підприємств України інструментарій контролінгу визначений як один з основних напрямків удосконалення організації планування, аналізу, контролю і керування на великих підприємствах. Передумовою організації служби або відділу контролінгу на підприємстві є систематичний аналіз виробничо-господарської діяльності підприємства і його підрозділів. Будучи підсистемою в управлінні підприємством, контролінг має завдання підтримувати і надавати допомогу керівнику в формуванні та досягненні як короткострокових, так і довгострокових цілей. Інакше кажучи, він сприяє руху й оптимізації прибутку підприємства з урахуванням гарантії ліквідності. З цієї мети витікають завдання і функції контролінгу. Вперше в економічній науці запропоновані методичні рекомендації щодо використання в рамках контролінгу системи показників, яка об'єднує однаково важливі характеристики господарської діяльності підприємства - рентабельність і ліквідність у взаємозв'язку з чинниками, що впливають на ці показники, а також виявляє діючі зв'язки між різноманітними виробничими і фінансовими величинами. 3. Ринок майбутнього – це величезна інформаційна мережа, у якій мотивація й інформація стають основною рушійною силою. 3.1. Джерелом мотивації для господарської одиниці в ринкових умовах є максимізація прибутку, тому що прибуток – єдиний засіб, який може забезпечити подальший розвиток підприємства. 3.2. Джерелом інформації є ціни на товари та послуги, які є основною передумовою ведення бізнесу і визначають спрямованість ефективного використання ресурсів, виключають необхідність інших засобів координації відношень між виробником і покупцем. 4. У силу усталених загальносвітових господарських закономірностей підприємстванафтопереробкии являють собою гігантський виробничий комплекс, ефективне керування яким викликає деякі труднощі. Аналіз стану й основних тенденцій розвитку великих виробничих компаній у світі, напрямків еволюції українських підприємств нафтопереробки дозволив зробити висновки про шляхи реструктуризації нафтопереробних заводів України, що передбачають утворення центрів прибутку. Така реструктуризація передбачає підвищення маневреності підприємства, розширення можливостей пристосування до мінливих умов ринку, а отже, збільшення розмірів прибутку. Наданню великому підприємству цих властивостей невеличкої господарської одиниці при зберіганні його цілісності сприяє створення центрів прибутку, які працюють на загальний результат, але за умови зберіганні господарської самостійності підрозділів. 5. Провідна роль ціни, як самого потужного важеля і засобу збільшення прибутку полягає в тому, що ціну завжди можна “поліпшити”, орієнтуючись на цілі підприємства і постійно мінливі умови ринку. Ціноутворення саме по собі – достатньо комплексний і суперечливий процес. У його ході необхідно одночасно враховувати завдання маркетингу і фінансових служб, дії конкурентів і т.д., тому наявність усередині підприємства служби контролінгу, що акумулює інформацію з усіх служб і відділів підприємства, істотно полегшує й удосконалює процес ціноутворення. Орієнтири для вибору цінової політики дає аналіз взаємозв'язку собівартості, обсягу продажу і прибутку. 6. Узагальнюючи дослідження проблеми перспективи розвитку українських нафтопереробних підприємств, необхідно мати на увазі, що вони різнопланові. З одного боку, недостатня завантаженість виробничих потужностей НПЗ визначила проблему пошуку альтернативних шляхів і засобів забезпечення нафтою народного господарства. З іншого боку, становлення ринкових відносин, гостра конкуренція з боку іноземних виробників нафтопродуктів потребують розробки методів, моделей, методичних рішень, що сприяють проведенню ефективної планової, фінансової, виробничої, інвестиційної політики. |
