Одним із ефективних шляхів проведення досліджень молотарки у відповідності із її тех.-
ніко-технологічною складністю є застосування системного підходу, методів - аналізу, синтезу, ба- гатофакторного експерименту, математичного і графічного моделювання. Достовірність моделю- вання та оптимальність складу багатофакторного експерименту визначаються розробленою функ- ціональною схемою молотарки, в основі якої - технічні параметри та режими технологічних сис- тем, оціночні показники якості роботи - втрати і дроблення зерна. Соломистість і вологість НЧУ визначають ефективність сепарації зерна із технологічної
маси: при їх збільшенні - роздільному або одночасному, - втрати за молотаркою зростають, а про- пускна здатність - зменшується. Зменшення обох відмічених факторів спричиняє зворотній ефект. Соломистість 1: (1,1-1,3) і вологість НЧУ - 14,0 %, при урожайності зерна 40- 45 ц/га, забезпечу- ють формування оціночного рівня втрат 1,5 % у відповідності з даними параметрами молотарки, методично-однотипне визначення пропускної здатності молотарки і є нормальними при проведен- ні випробувань. Основні фактори, які викликають пошкодження зерна - вологість зерна, технологічні зазо-
ри в МСС та частота обертання молотильного барабана. Визначені для нормальних умов - воло- гість зерна - 14,0 %, урожайність зерна 40- 45 ц/га, - технологічні регулювання (вихідний зазор в МСС - 5 мм, вхідний - 16 мм, частота обертання барабана - 900 об./хв.) забезпечують регламенто- вану якість зерна (дробленого зерна - до 2 %) і зменшення його вмісту в складі втрат за молотар- кою, підвищення об’єктивності досліджень пропускної здатності молотарки. Математична модель показника дроблення зерна дозволяє вести його дослідження згідно вологості зерна і прийнятих при цьому режимів - зазорів та частоти обертання барабана, - що і покладено в основу відповідно- го методу. 4. Втрати зерна за молотаркою при нормальних умовах в кількісному відношенні визнача- ються режимом роботи та технічними параметрами молотильно-сепаруючої системи і соломотру- су. Математична модель втрат зерна, до складу якої в якості факторів входять ширина молотарки, сумарна довжина розгорнутої поверхні сепаруючих дек (деки) МСС і соломотрусу, дозволяє виз- начити втрати зерна в залежності від подачі технологічної маси на обмолот. Це використано за ос- нову методу визначення втрат зерна молотаркою встановлених технічних параметрів. Багатофакторна математична модель втрат зерна за молотаркою і побудована у відповід-
ності з нею графічна залежність дозволяють встановити режим - подачу технологічної маси на об- молот і її переробіток з встановленою якістю - допустимими втратами (1,5 %), що адекватно про- пускній здатності молотарки. Основну кількість втрат зерна, в складі допустимих, формують МСС та сепаратор грубого вороху. Інтенсифікація процесу основної сепарації зерна, за рахунок застосу- вання в складі МСС технологічної системи на базі ротаційного барабана-соломосепаратора, дозво- ляє зменшити втрати і збільшити пропускну здатність молотарки. Аналітичне визначення подачі технологічної маси і втрат зерна за молотаркою встановлених технічних параметрів дозволяє про- водити аналітичну оцінку пропускної здатності незалежно від сезону збирання зернових культур, тим самим скоротити терміни проведення випробувань і створення нової моделі комбайна встано- вленої продуктивності. 6. Математичне і на його основі графічне моделювання дозволяє проводити ідентифікацію показників призначення молотарки і комбайна з достатнім рівнем об’єктивності та достовірності. Застосування в якості вхідних факторів показників, отриманих по результатам багатофакторних експериментів, підвищує ефективність моделювання. Графічні залежності показників дроблення і втрат зерна за молотаркою, площі решіт, пропускної здатності комбайна, питомих витрат пально- го, об’єму бункера для зерна, побудовані на основі відповідних математичних моделей, дозволя- ють визначити основні параметри молотарок з пропускною здатністю 5-10 кг/с і технологічний ре- жим роботи МСС, проводити аналіз та оцінку конструкційного виконання. 7. Досягнення комбайном встановленого рівня пропускної здатності можливе при умові ефективної реалізації в умовах експлуатації пропускної здатності його молотарки. Побудована математична модель показника “пропускна здатність комбайна” дозволяє вести його дослідження в залежності від ширини молотарки, довжини сепаруючої поверхні деки МСС та соломотрусу і па-раметрів систем комбайна - об’єму бункера для зерна, потужності двигуна. 8. Математична модель показника “питомі витрати палива”, до складу якої в якості факторів ввійшли показник продуктивності за 1 годину основного часу, площі дек МСС, решіт системи очи- щення зерна і соломотрусу, ідентифікує комбайн по даному показнику достатньо достовірно. По- будована у відповідності з нею графічна залежність дозволяє вести визначення питомих витрат палива за 1 годину експлуатаційного часу згідно площі деки МСС і продуктивності комбайна за 1 годину основного часу, що й використано як основа відповідного методу. 9. Методи математичного та графічного моделювання використані при розробці вітчизня- них комбайнів КЗС-9-І “Славутич“, КЗС-1060, КЗС-1300 і “Обрій” - обгрунтуванні базових пара- метрів, побудові дослідних зразків, виборі технологічного режиму і експрес-оцінці комбайнів провідних фірм, що використовуються в зерновиробництві України. Впровадження в Державній системі випробувань с.г. техніки методу визначення пропускної здатності молотарки з барабан- ною МСС (типу МСС-І і МСС-ІІ) дозволяє зменшити затрати праці з 280 до 16 люд.-годин, а пря- мі експлуатаційні витрати - з 1537,30 до 25,87 грн. на одну молотарку (за станом цін і тарифів на 01.09.2001р.). | 