Проведені дослідження в сфері становлення та перспектив розвитку венчурного бізнесу в Україні дозволяють зробити наступні висновки: 1. В світовій економіці венчурний бізнес відіграє активну роль в реалізації інноваційної політики. В розвинутих державах існують різні моделі організації венчурного бізнесу, які у сукупності створюють венчурне середовище, венчурні ринки, основними суб'єктами яких виступають: венчурні фонди, венчурні та інноваційні підприємства (фірми), приватні венчурні інвестори, посередники та споживачі венчурних продуктів і послуг. В Україні венчурний бізнес робить лише перші кроки. Реально функціонує декілька венчурних фондів, засновниками яких у більшості випадків виступають іноземні інвестори. 2. На основі розроблених методичних підходів до аналізу і оцінки ефективності функціонування суб'єктів венчурних структур в зарубіжних державах і в Україні виявлені наступні тенденції та особливості їх розвитку: венчурний бізнес в розвинутих державах світу активно впливає і забезпечує інноваційний характер розвитку національних економік; держава (в усіх розвинутих країнах) приймає активну участь в сприянні розвиткові венчурного бізнесу, надаючи пільги в оподаткуванні, субсидії, різні форми нематеріальної допомоги; серед розвинутих держав безумовним лідером у формуванні венчурного бізнесу та використанні його послуг для активізації розвитку новітніх технологій та інноваційних конкурентоспроможних продуктів на теперішній час є США. При цьому прослідковується пряма залежність між темпами створення і реалізації новацій та розвитком венчурного бізнесу; в Україні (як і в інших постсоціалістичних країнах) венчурний бізнес розвивається при підтримці іноземних інвестиційних фондів, які спрямовують їх діяльність в галузі із швидким обертом капіталів при невисокій ризикованості. Таким чином існує принципова відмінність в напрямах розвитку і використання венчурного бізнесу в розвинутих державах і країнах з перехідною економікою. 3. Аналіз етапів становлення та оцінка перспектив розвитку венчурного бізнесу в Україні показали, що у вітчизняній економіці існує досить широке коло потенційних і реальних учасників венчурного ринку. Однак їх діяльність в умовах відсутності правового поля є хаотичною і некерованою. Відсутність офіційної статистики, що має висвітлювати результати діяльності суб'єктів венчурного бізнесу, негативно впливає на становлення і розвиток венчурного бізнесу у вітчизняній економіці. 4. Дослідження показали, що для української економіки важливим і водночас специфічним напрямком підвищення ефективності інноваційної діяльності та активізації венчурного бізнесу є створення нових організаційних форм, на базі використання інноваційного потенціалу вітчизняної економіки та залучення венчурного капіталу для його реалізації. 5. З метою усунення дії виявлених негативних факторів, що гальмують розвиток венчурного бізнесу в Україні, в дисертаційній роботі запропоновано: виділити венчурний бізнес в окремий специфічний вид підприємницької діяльності; структуроутворюючим елементом у формуванні венчурного середовища виділити венчурні фонди (ВФ), венчурний капітал (ВК), які здійснюють не тільки функції інвестора, а й менеджера в управлінні інноваційними процесами; класифікацію форм і видів венчурної діяльності за ознаками, що визначають характер і обсяги робіт, форми власності та управління нею. Запропонована класифікація є науковим підґрунтям при обґрунтуванні та виборі стратегії управління венчурним бізнесом, враховуючи реальну ситуацію у вітчизняній економіці. 6. Напрями вдосконалення механізмів управління процесами розвитку венчурного бізнесу в Україні передбачають зниження венчурних ризиків на базі посилення стимулюючих, координуючих і контролюючих функцій держави та її активної ролі в створенні правової основи для розвитку суб'єктів венчурної діяльності. 7. З метою створення в Україні правового поля для розвитку цивілізованих фінансово-економічних відносин в сфері венчурного бізнесу в дисертації обґрунтована необхідність прийняття Законів України "Про малі венчурні підприємства в Україні", "Про венчурний бізнес в Україні", "Про венчурні фонди", "Про спеціальні венчурні фонди". Останні спрямовані на акумуляцію заощаджень фізичних осіб та спрямування їх у розвиток високоефективних інноваційних напрямів національної економіки. |