У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми обліку і відображення результатів взаємодії в системі «економіка – навколишнє середовище», яке полягає у формуванні теоретичних і методичних основ ведення комплексного еколого-економічного обліку з метою інформаційного забезпечення ухвалення управлінських рішень по досягненню життєздатного розвитку. Результати дослідження є підставою для наступних висновків. 1. У процесі аналізу основних принципів ведення національного обліку в Україні були виявлені істотні його відмінності від загальноприйнятої міжнародної практики. Виявлення таких недоліків, дослідження основних видів і форм рахунків, а також принципів і порядку побудови системи національних рахунків дозволили адаптувати матрицю національного обліку, розроблену ООН, до специфіки й традицій національної економіки України за допомогою зміни порядку розрахунку основних макроекономічних показників. 2. Аналіз різних підходів до модернізації макроекономічних показників дозволив зробити висновок про безсистемність таких підходів, оскільки вони стосуються окремих макроіндексів і не відображають впливу на систему національного обліку в цілому. Усунути подібні недоліки пропонується з використанням системи комплексного еколого-економічного обліку, який у роботі пропонується трактувати як ряд послідовних і взаємозв'язаних процедур по виявленню, вимірюванню, реєстрації, накопиченню і узагальненню результатів еколого-економічних взаємодій. 3. У національну практику введено поняття «екологічні активи». Аналіз різних підходів до визначення понять "екологічні активи" й "природні активи" дозволив виділити основні недоліки таких трактувань і запропонувати авторський підхід до визначення поняття "екологічні активи". Під екологічним активом у даній роботі розуміється сукупність природних ресурсів, екосистем, екологічних благ та функцій, використання або збереження яких приводить до отримання економічних і соціальних вигод їх власниками і суспільством в цілому (у вигляді екстерналій). 4. Дослідження основних підходів до оцінки екологічних активів, дозволило зробити висновок, що жоден із цих методів не має якихось абсолютних переваг. Застосування кожного з них припускає подолання ряду труднощів та обмежень. Тому нами запропоновані методичні підходи до оцінки екологічних активів на основі концепції повної економічної цінності екологічних активів. 5. На підставі аналізу досвіду зарубіжних країн в сфері побудови систем КЕЕО був зроблений висновок, що виділення як внутрішніх, так і зовнішніх супутникових рахунків у стандартній системі національного обліку має один істотний недолік: жоден із цих видів рахунків не дає можливості впливати на формування основних макропоказників. Тому нами пропонується ввести інтегровані рахунки, які дозволяють враховувати фінансові потоки, обумовлені еколого-економічними відносинами, що не розглядаються у традиційній системі національних рахунків. До таких рахунків пропонується віднести: 1) екологічні активи; 2) навколишнє середовище досліджуваної країни; 3) відходи, шкідливі речовини; 4) навколишнє середовище іншої частини світу. 6. За допомогою запропонованої системи КЕЕО можуть бути розраховані такі макроекономічні показники: , (економічний та екологічний валовий національний продукт), ВЗНП (валовий загальнонаціональний продукт), ЧЗНП (чистий загальнонаціональний продукт), ЗНВ (загальнонаціональна вигода), Особисті вигоди. Наведені показники дозволяють враховувати еколого-економічні взаємодії і можуть бути використані як еколого-економічні макроіндекси. Запропонована система обліку дозволяє оцінити загальний добробут націй і буде сприяти прийняттю обґрунтованих управлінських рішень, спрямованих на його підвищення. 7. Достовірність теоретичних положень, науково-методичних та практичних рекомендацій ґрунтується на застосуванні загальновизнаних наукових концепцій та положень економіки природокористування, економічної теорії, теорії сталого розвитку, теорії екологічного управління, теорії національного обліку, загальної теорії систем; і підтверджується використанням у ході дослідження об’єктивної статистичної інформації та впровадженням результатів дослідження в практику, що підтверджується відповідними актами та довідками, широкою апробацією на 11 наукових та науково-практичних конференціях. 8. Матеріали дисертаційного дослідження рекомендуються для впровадження Кабінетом Міністрів України при обґрунтуванні державної екологічної політики; Міністерством економіки України, Державним комітетом статистики України – при вдосконаленні системи національних рахунків та розрахунку основних макроекономічних показників; Міністерством охорони навколишнього природного середовища України – при вдосконалені інформаційно-аналітичного інструментарію екологічного управління, визначенні економічної ефективності природоохоронних заходів та проведенні економічної оцінки екологічних активів. |