У дисертації вирішена важлива наукова і практична задача удосконалення конт-ролю змінних струмів і напруг дотику для безпечної експлуатації електроустановок шляхом розроблення адекватного задачам контролю методу його проведення і створення узагальнених імовірнісних моделей тіла людини. Основні наукові результати, висновки і рекомендації полягають в наступному: 1. Доведено з використанням критерію згоди Пірсона , що значення повного опору тіла людини Zh за певної частоти напруги дотику підпорядковане лог-нормальному ln(Zh) закону розподілу, визначені параметри закону розподілу за різної площі дотику до електродів та частоти напруги дотику для представницької
групи людей. 2. Визначені числові значення коефіцієнтів аналітичної апроксимуючої функції вольтамперних (на змінній напрузі) та частотних характеристик як випадкових величин для окремих людей і представницької групи людей. 3. Доведено з використанням критерію Вількінсона, що значення параметрів частотних характеристик окремої особи отриманих в різний час і значення параметрів частотних характеристик групи осіб, належать єдиній генеральній сукупності. 4. Коефіцієнти аналітичної апроксимуючої функції частотної характеристики, що визначають значення повного опору тіла людини за певної площі дотику і частоти та коефіцієнти аналітичної апроксимуючої функції вольтамперної характеристики функційно залежать від частоти та площі дотику, це дозволяє обгрунтовано обмежити достатню кількість дослідів кількістю сталих в визначених функційних залежностях. 5. Вперше доведено, що кореляційний зв’язок між визначальними статистичними коефіцієнтами частотних характеристик, вольтамперних характеристик змінної напруги в представницькій групі людей відсутній, що дозволило скоротити необхідну кількість дослідів n зі збереженням точності відтворення характеристик в разів. 6. Вперше доведено, що між коефіцієнтами аналітичної апроксимуючої функції вольтамперної характеристики для напруги певної частоти і певної площі дотику та визначальними коефіцієнтами аналітичної апроксимуючої функції частотної характеристики наявний кореляційний зв’язок, що обгрунтовує можливість синтезу адекватних представницьких моделей тіла людини. 7. Вперше запропонована імовірнісна модель тіла людини, як елемента елек-тричного кола, дозволяє адекватно відтворити властивості тіла людини за довільної електричної дії. 8. Створення моделей, що відтворюють з певною імовірністю електрофізичні характеристики спільноти людей для довільних умов ураження, можливе на основі відомих закономірностей зміни електрофізичних характеристик людей (з використанням виявлених властивостей апроксимуючих їх функцій) на базі обмеженої кількості експериментальних досліджень. 9. Регламентований чинним ГОСТ 12.1.038-82 контроль допустимих значень напруг дотику і струмів суперечить п.2.4 того ж стандарту стосовно режимів та умов, що створюють найбільші значення напруг дотику та струмів, які діють на організм людини. Під час сертифікації електроустановок з умов електробезпеки схеми вимірювання найбільших напруг дотику і найбільших струмів крізь тіло повинні бути різними. Для визначення напруг дотику і струму в місці контролю пропонується поєднання безпосередніх вимірювань в контрольній точці напруги неробочого ходу і струму короткого замикання джерела ураження з подальшим визначенням напруг і струмів дотику шляхом математичного експерименту з використанням розроблених моделей. Таке поєднання значно підвищить ефективність сертифікації електроустановок з умов електробезпеки. 10. Узагальнення результатів експериментальних досліджень, що наведені у роботі, дозволяють значно розширити та уточнити кількісно інформацію про значення опору тіла людини, наведену в МЕК 60479-1 та МЕК 60990, що є базою для розробки міжнародних рекомендацій з електробезпеки. 11. Існуючі критерії електробезпеки з допустимих значень напруг дотику і струмів крізь тіло людини не узгоджені між собою. Прийняття в якості пріоритету напруги дотику чи струму обумовлює необхідність суттєвого корегування значення іншого нормативного параметру. Дослідженнями, що наведені в роботі, створені передумови для коректування чинних державних нормативних документів ГОСТ 12.1.038-82, ГОСТ 12.2.006-87, ГОСТ 30331.3-95. 12. Результати дисертації використано для розроблення Регламенту сертифікаційних випробувань на відповідність вимогам електробезпеки електроустановок сучасних телекомунікаційних систем провідного зв'язку С-32 та „ДНІПРО", такий регламент сертифікаційних випробувань опрацьовано в Україні вперше, регламент погоджений Державним комітетом України з нагляду за охороною праці. 13. Результати роботи впроваджені в програму підготовки з електробезпеки працівників ВАТ “Західенерго”. 14. Матеріали дисертації використані у сформованій і впровадженій в навчальний процес напряму “Електротехніка” в Національному університеті “Львівська політехніка” нової дисципліни “Теорія і практика електробезпеки”. 15. Матеріали дисертації рекомендуються Держстандарту, Департаменту промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду, Міністерству палива та енергетики України для використання під час корегування існуючої нормативної бази з електробезпеки. | 