Розв’язана науково-практична задача удосконалення контролю електроізоляції кабелів з екранованими витими парами шляхом аналізу характеристик ємностей і тангенсів кутів діелектричних втрат ізоляційних проміжків, що обстежуються поодинці і у сукупності. Отримані такі результати: 1. Всередині екранованої витої пари є три ізоляційні проміжки – один типу «жила-жила» та два типу «жила – екран» – що містять тверду та газову фази. Вміст твердої фази в проміжках – різний, внаслідок чого тангенси кутів діелектричних втрат проміжків також виявляються різними. Аналіз параметрів окремих ізоляційних проміжків (на відміну від параметрів конструкції в цілому) підвищить чутливість контролю електроізоляції. 2. Розроблена модель сильного поля (всередині ЕВП), за допомогою якої визначені допустимі границі по ємностям і по tg ізоляційних проміжків. Запропоновано проводити контроль електроізоляції шляхом вимірювань параметрів 6 ємностей – трьох часткових та трьох сукупних. Результати подаються на С-tg діаграмі у вигляді 4 характерних областей з допустимими границями, вихід за які є ознакою дефекту ЕВП. 3. Аналіз результатів експериментальних досліджень кабелів, що тривалий час працювали в умовах підвищеної вологості, температури та радіаційного опромінювання, дає підстави стверджувати, що вони містять низькомолекулярні продукти розпаду ізоляції та вологу: величини tg в групах С1-2, С1-2,е, С2-1,е перевищують нормовані в 2 – 8 раз. При додатковому радіаційно-термічному старінні зразків таких кабелів в лабораторних умовах спостерігається зменшення tg0,1, що зумовлено видаленням низькомолекулярних речовин, та збільшення tg10, що зумовлено подальшим старінням ізоляції. Вказані зміни спостерігаються для всіх чотирьох областей С-tg діаграми. Контроль електроізоляції за характеристиками ємностей і тангенсів кутів діелектричних втрат виявляється чутливим до процесів старіння. 4. Встановлено, що зміни параметрів С-tg ізоляційних проміжків ЕВП практично перестають спостерігатися, коли ізоляція твердіє (відносне видовження при розриві стає менше 50%). Тому ознакою досягнення критичного стану може бути завершення значимих змін параметрів С-tg в ході старіння кабелів. 5. В умовах експлуатації при прямих вимірюваннях параметрів С і tg (із застосуванням трьох клем вимірювача імітансу, включаючи екрануючу), може спостерігатися явище «насичення» вимірювача імітансу, яке призводить до хибних результатів внаслідок перевантаження джерела ЕРС ємнісними струмами паразитних кіл, що шунтують контрольований проміжок. У цьому випадку рекомендується виконувати сукупні вимірювання (із застосуванням лише двох клем, без екрануючої), а параметри окремих ізоляційних проміжків визначати у результаті рішення систем рівнянь. 6. Аналіз моделі області слабкого поля (між окремими ЕВП) показує, що у випадку плетеного екрану характеристики прохідних ємностей (С і tg) можуть бути використані для побічної оцінки якості захисних оболонок кабелів. Встановлено, що ознакою втрати герметичності захисних оболонок є різке збільшення tg в області слабкого поля (між окремими ЕВП) – в 4 рази у порівняні з tg базових проміжків в області сильного поля. 7. Додатковим параметром електричного контролю ЕВП в умовах, близьких до завершення ресурсу, може бути частота ЧР. Розрахунками та експериментально показано, що для ЕВП кабелів КПЭТИ ЧР виникають при напругах від от 500 до 1500 В, що менше номінальної випробувальної. Для зразків, доведених до критичного стану, спостерігається суттєве зростання частоти ЧР – до 10 - 100 раз. Причиною того є зростання поверхневої електропровідності зістареної ізоляції, внаслідок чого збільшується швидкість розтікання поверхневих зарядів. 8. Результати дисертаційної роботи впроваджені при створенні методики діагностики кабелів з радіаційно-зшитим поліетиленом на ХГП «СЕРТЦентр АСУ» (м.Харків), та в навчальному процесі на кафедрі електроізоляційної та кабельної техніки НТУ «ХПІ». Результати розробок можуть бути використані для моніторингу стану електроізоляції кабелів, що експлуатуються в умовах підвищених температур, вологості, дії іонізуючого випромінювання в енергоустановках, де складно відібрати зразки для проведення лабораторних обстежень. |