У дисертації на базі проведених наукових досліджень вирішено актуальну наукову задачу, що полягає в теоретичному обґрунтуванні і розробці системи комплексної оцінки ефективності роботи вугільних шахт (виробничого об’єднання, вугільного регіону) за сукупністю даних поточної діяльності, а також формуванні стратегічних пропозицій відносно досягнення оптимальних результатів при існуючому потенціалі розвитку в умовах обмежених надходжень коштів державної підтримки і зовнішніх інвестицій. Основні наукові висновки, що отримані на основі використання наукових методів дослідження, зводяться до такого: 1. Аналіз і теоретичне узагальнення існуючих методичних засад оцінки ефективності роботи вугільних шахт виявив доцільність удосконалення діючої системи оцінки ефективності роботи вугледобувних підприємств, а також, що найпоширеніші критерії ефективності роботи вугільних підприємств (прибутковість, собівартість, обсяг виробництва) не можуть відображати реального стану діяльності шахт через збитковість останніх і їх деградацію (у результаті неможливості поновлення основних виробничих засобів). В умовах функціонування шахти як складної системи, яка формується під впливом різноманітних поєднань внутрішніх і зовнішніх факторів, доцільним стає використання інтегрованих показників, основаних на врахуванні багатьох чинників. Це дозволяє здійснювати всебічну оцінку змін, які відбуваються в поточній діяльності шахти, визначати пріоритетність заходів щодо поліпшення ситуації в цілому. У процесі впровадження інтегрованих показників ефективності доцільно застосовувати мобільні методи визначення взаємозв’язку між чинниками, які є складовими моделі оцінки. 2. Доведено, що для підвищення надійності й достовірності оцінки економічного стану групи збиткових шахт у режимі зіставлення доцільно використовувати кластерний аналіз, за допомогою якого встановлюється ступінь спорідненості не тільки між чинниками, за якими здійснюється оцінка, а й між об’єктами, відносно яких виконується оцінка. Встановлено, що для одержання більш коректної та детальної картини аналіз даних необхідно проводити в рамках трьох кластерних груп: «Регіон», «Виробниче об’єднання», «Шахта». 3. Аналіз факторів, що впливають на ефективність діяльності, дозволив сформувати масив із 12 показників діяльності шахт і вибрати інтегрований (за багатофакторною оцінкою) показник ефективності з урахуванням критерію досягнення максимальних можливостей за кожним чинником. У якості вимірювача при здійсненні кластерного аналізу доцільно використовувати показник міжкластерної відстані (квадрат евклідової відстані), який відповідно до оцінки ефективності відображає рівень відхилення показників поточної діяльності підприємства від умовної оптимальної траєкторії, яка формується на підставі реально досягнутих максимальних показників та визначати підприємства, що працювали використовуючи всі свої потенційні можливості (значення показника ефективності близько 0) та шахти з мінімальною ефективністю (значення показника ефективності близько мінус 1). 4. Встановлено, що у відповідності до умов вірогідності кластерного аналізу необхідно сформувати п’ять кластерів, які одержали ідентифікацію стратегічних груп, так як шахти у межах групи мають однорідні показники і як наслідок схожі умови для подальшого розвитку. Це дає змогу виділяти угруповання підприємств, до яких можуть бути рекомендовані однорідні стратегічні пропозиції. Для формування стратегічних пропозицій щодо розвитку підприємств в умовах обмежених зовнішніх інвестицій, необхідно використовувати показник імовірності якісної еволюції чи якісної інволюції. Це дозволяє враховувати реальні потенційні можливості розвитку підприємства за рахунок власних ресурсів. На цій основі визначено, що у 2006 році тільки 4 шахти з 14 мали позитивні стратегічні тенденції розвитку і достатньо високу імовірність досягнення беззбитковості тільки за рахунок власних коштів. 5. У ході досліджень встановлено, що основний вплив на загальний рівень порівняльного інвестиційного ризику по збереженню групи глибоких шахт спричиняють: показник витрат на розкриття і підготовку 1т запасів горизонтів, співвідношення фактичного і квазінормативного рівня собівартості та продуктивності праці. Визначено, що ступінь ризику по шахтах регіону тим вище, чим складніше господарство шахти та умови залягання пластів, і більше обсяг інвестицій, необхідних для здійснення приросту потужності. 6. У роботі доведено, що для прогнозування потенційних обсягів видобутку вугілля слід використовувати показник ефективності роботи шахти з урахуванням значення імовірності еволюційного чи інволюційного розвитку підприємства. На цій основі введено поняття «еволюційний потенціал шахти», яке відображає кількість гривень, отриманих шахтою на 1 грн інвестицій в залежності від прогнозованої імовірності якісної еволюції підприємства та визначено формули розрахунків. 7. Запропонований критерій оцінки ефективності розробки запасів, залишених на верхніх горизонтах шахт, дозволяє визначити в залежності від обсягу видобутку та зміни собівартості доцільність розробки запасів верхніх горизонтів. У разі підвищення собівартості по шахті на 10,0% і більше, а також видобутку до 100 тис. т на рік підтверджується недоцільність розробки залишених запасів. Про недоцільність розробки таких запасів також свідчать терміни окупності витрат на розкриття і підготовку та внутрішня норма прибутковості, виходячи з середнього рівня відсоткових ставок за довгостроковими кредитами з урахуванням чинника ризику, пов’язаного із здійсненням проекту розробки запасів верхніх горизонтів. Доцільність розробки залишених запасів зростає за умови збільшення видобутку понад 100 тис. т/рік при відповідному зниженні виробничих витрат. Розроблені рекомендації з оцінки доцільності видобутку вугілля з запасів верхніх горизонтів шахт Центрального району Донбасу дозволяють оцінити наслідки переходу до відпрацювання верхніх горизонтів та виробляти оптимальне рішення в конкретних гірничо-геологічних, виробничо-технічних та фінансових умовах кожної шахти, враховуючи: можливість зростання повноти виїмки вугілля дефіцитних марок «К», «Ж», «ОС», віддалення у часі витрат на підготовку нових горизонтів, поліпшення умов та безпеки праці . 8. Розрахунки доцільності закриття і подальшої експлуатації шахт Центрального району Донбасу виявили, що тільки підприємства, які видобувають вугілля марки «Т» можуть бути закриті при досягненні економічно припустимої глибини (900-1000 м). Рішення про закриття глибоких шахт району, що видобувають вугілля марки «К» і «Ж» потребує додаткових досліджень щодо соціальних проблем і дефіциту коксівного вугілля. 9. Реалізація розроблених наукових положень, висновків і рекомендацій у процесі їх впровадження на шахтах ДП «Артемвугілля», ДП «Дзержинськвугілля», проектному інституті «Дніпродіпрошахт» підтвердила їх достовірність та доцільність використання під час формування перспективних планів розвитку шахт та в проектах з реконструкції і підготовки нових горизонтів. Наукові положення, висновки, рекомендації, розроблена на їх основі методична база комплексної оцінки ефективності роботи вугільних шахт рекомендуються для використання планово - економічними службами шахт, науково - дослідними організаціями, проектними інститутами. |
