У дисертації наведене теоретичне узагальнення і вирішення наукової задачі удосконалення економічного механізму залучення інвестицій в природоохоронну діяльність. Розвиток виробничо-господарської діяльності потягнув за собою різьке посилення негативного впливу на усі природні сфери з боку виробничих та господарських об’єктів. Реалізація природоохоронних заходів звичайно вимагає достатньо великих фінансових, матеріальних і трудових витрат, тому для практичного здійснення природоохоронних проектів і програм наобхідно залучити інвесторів, спроможних надати необхідні інвестиції. Залучення для вирішення природоохоронних проблем в регіоні додаткових інвесторів можливо тільки у тому випадку, якщо зазначений регіон буде мати достатньо високу економіко-екологічну привабливість і він буде мати достатньо повну та достовірну інформацію про економічну ефективність зазначених інвестицій. З метою більш докладного визначення економічної ефективності природоохоронних проектів та програм необхідно проводити її аналіз з системних позицій з деталізацією значень ефективності за окремими напрямками і заходами. В дисертації вирішені питання розробки концептуальних, методологічних і методичних основ удосконалення економічного механізму залучення додаткових інвестицій в природоохоронну діяльність, що дозволило розширити та поглибити відповідні розділи теорії економіки природокористування і охорони навколишнього середовища. За результатами досліджень, виконаних в рамках даної дисертаційної роботи, можна зробити такі висновки: 1. Розвиток світової економіки призвів до глобальних змін в стані усіх природних сфер. В результаті цього має місце зміна у співвідношенні сил в економіці: поява та зникнення цілих галузей, змінюються самі ідеї в розвитку національних економік. Явно спостерігається тенденція в інтеграції економік різних країн, вони стають все більше взаємозалежними. Важливою рисою в економічній політиці став розвиток енерго- та матеріалозберігаючих технологій, прагнення до поглибленої переробки сировини. 2. Інвестування природоохоронної діяльності вирішується, як правило, у відповідності з економіко-екологічною ситуацією, яка склалася в регіоні. Проте обсяги цих інвестицій найчастіше явно недостатні. Тому необхідно вдосконалювати економічний механізм для залучення в природоохоронну діяльність додаткових інвестицій. 3. В теперішній час в Україні робляться спроби створити сприятливий клімат для залучення в природоохоронну діяльність іноземних інвесторів. Так, вони мають право на покриття завданої шкоди, включаючи втрачену вигоду та моральну шкоду, які утворюються в результаті бездіяльності або при неналежному виконанні державними органами України чи посадовими особами зобов’язань перед іноземним інвестором, передбачених законодавством. Держава також гарантує переказ за кордон прибутків, одержаних на законних засадах в результаті здійснення іноземних інвестицій в реалізацію природоохоронних проектів і програм. 4. Для інвестування природоохоронних заходів в Україні необхідно залучати не тільки можливості бюджету, але й засоби виробничо-господарських об’єктів, різних екологічних та природоохоронних фондів, іноземних інвесторів і міжнародних екологічних та природоохоронних організацій, засоби малого й середнього бізнесу. 5. Методи економічного механізму залучення інвестицій в природоохоронну діяльність можна поділити на такі групи: методи, що забезпечують залучення інвестицій для реалізації безпосередньо природоохоронних проектів і програм; методи, що забезпечують залучення інвестицій для реалізації заходів, які мають непряме відношення до природоохоронної діяльності; методи, що забезпечують інвестування різного роду соціальних заходів. Розроблені в дисертації пропозиції забезпечують удосконалення усіх перелічених вище груп методів економічного механізму залучення інвестицій в природоохоронну діяльність в наступних напрямках: більш поглиблений аналіз економічної результативності природоохоронної діяльності в регіоні, на окремих об’єктах; більш повне урахування факторів, що забезпечують одержання додаткового прибутку об’єктами, секторами економіки при здійсненні природоохоронної діяльності; надання інвестору більш повної та об’єктивної інформації про можливість покриття йому понесених витрат; оптимізація розподілу інвестицій природоохоронного призначення між відповідними програмами, проектами, природоохоронними заходами, що забезпечує значне підвищення ефективності використання зазначених засобів. 6. Концептуальні, методологічні і методичні основи удосконалення економічного механізму залучення додаткових інвестицій у природоохоронну діяльність, що розроблені в дисертації, розширюють та поглиблюють цей механізм в напрямку визначення пріоритетних напрямків в охороні навколишнього середовища від негативного впливу на нього виробничо-господарських об’єктів на основі більш поглибленого визначення і аналізу економічних результатів, які можуть бути одержані від реалізації відповідних природоохоронних проектів і програм. 7. Підвищення стійкості екологічних систем забезпечує одержання додаткового прибутку від реалізації відповідних природоохоронних проектів і програм в обсягах, максимально покриваючих витрати інвесторів. Це у значному ступені підвищує інвестиційну привабливість регіону і зокрема природоохоронної діяльності в ньому. |