У дисертації виконано теоретичні узагальнення і розроблено заходи щодо вдосконалення економічного механізму природокористування та природоохоронної діяльності в Україні в умовах переходу до ринкових відносин. Це знайшло відображення в поглибленні понятійного апарату, розробці методології системного дослідження функціонування системи природокористування та природоохоронної діяльності, формуванні методичних підходів до оптимізації економічного механізму природокористування та природоохоронної діяльності, визначені напрямів екологічної політики, що має пріоритетне значення для розвитку економіки і збереження навколишнього середовища. За результатами дослідження сформульовано наступні висновки: Забезпечення можливості функціонування екологічно сталого розвитку, раціонального використання природних ресурсів, зменшення рівня забруднення навколишнього середовища та попередження негативного впливу на здоров’я людей вимагає створення цілісного економічного механізму природокористування та природоохоронної діяльності, спрямованого на збереження і поліпшення стану навколишнього середовища. Основними завданнями цього механізму мають бути: визначення розміру витрат на освоєння, використання і відтворення природних ресурсів; створення фінансової бази для компенсації витрат, пов’язаних з використанням, відновленням природних ресурсів та здійсненням ресурсозберігаючих заходів; забезпечення раціонального територіального розміщення продуктивних сил шляхом територіальної диференціації витрат, пов’язаних з експлуатацією природних ресурсів та їх відтворенням; стимулювання суб’єктів еколого-економічних відносин щодо забезпечення раціонального, економного використання ресурсів природи, впровадження маловідходних технологій. Економічний механізм природокористування та природоохоронної діяльності базується на засадах платності за спеціальне використання природних ресурсів і шкідливий вплив на навколишнє середовище та цільовому використанні коштів, отриманих від зборів за спеціальне використання природних ресурсів і забруднення навколишнього середовища, на відновлення і підтримання природних ресурсів у належному стані та ліквідацію джерел забруднення. Оскільки існуючі в Україні моделі організації та управління природокористуванням не забезпечують узгодженості економічних і природоохоронних цілей у масштабах країни, виникає необхідність у розробці більш прогресивної моделі організації управління природокористуванням. Формування сучасного економічного механізму природокористування і природоохоронної діяльності має здійснюватись на основі запровадження ринкових механізмів екологічного регулювання та стимулювання. Система економічних інструментів екологічного менеджменту має включати: податкові інструменти, цінові інструменти, пільги, субсидії, ринкові сертифікати, екологічні збори і платежі, фінансово-кредитні інструменти, продаж екологічних прав, екологічне страхування, екологічний аудит, екологічний лізинг, тощо. Основними напрямами реформування економічного механізму природокористування та природоохоронної діяльності, відповідно до вимог ринкових умов господарювання та здійснюваної адміністративної реформи, є:
розширення та вдосконалення бази екологічного оподаткування; реформування системи фінансування екологічної діяльності та розвиток фінансових механізмів; розроблення загальнодержавної еколого-інвестиційної програми збереження навколишнього середовища; впровадження та подальший розвиток екологічного аудиту та екологічного страхування. Впровадження результатів дисертаційного дослідження дозволить удосконалити та значно розширити існуючу систему економічних інструментів природокористування та природоохоронної діяльності в Україні. Результати дисертаційного дослідження знайшли своє відображення в низці нормативно-правових актів, а також можуть бути використані центральними і місцевими органами виконавчої влади при здійсненні заходів щодо забезпечення раціонального природокористування та ефективної природоохоронної діяльності.
|
