1. Встановлено, що будь-яке велике місто необхідно розглядати як стійку об’єкт-систему, яка завдяки своєму існуванню і зв’язкам з оточенням (під впливом комплексу зовнішніх і внутрішніх сил) безперервно розвивається і невідворотньо переходить сама в себе зі зміною кількості, якості й відношень структурних елементів. При цьому внутрішні сили – це існування атрибутивно властивої містам (об’єктам-системам) мінливості, а зовнішні – це фактори середовища, які своєю дією (позитивною чи негативною) стимулюють процес перетворення. Звідси, постійний розвиток, реструктуризація, оновлення та еколого-естетичне удосконалення АС міста є його генетичною властивістю, зумовленою необхідністю адаптації композиційно-планувальної і об’ємно-просторової структури міста до нових соціально-економічних умов. 2. З’ясовано, що удосконалення еколого-естетичних властивостей АС сучасних великих міст спрямоване на розв’язання трьох блоків задач: 1) екологічного; 2) естетичного; 3) соціально-економічного. Екологічні задачі – це стабілізація екологічної ситуації в місті завдяки розвитку ландшафтної складової АС. Естетичні задачі – це формування виразного архітектурно-художнього образу міста (або АЛК) завдяки гармонізації архітектурних і ландшафтних компонентів і підвищенню рівня дизайну середовища. Соціально-економічні задачі – це підвищення економічної ефективності і соціальної значущості ТНВ. 3. Уточнено, що основними критеріями еколого-естетичної комфортності АС великих міст є: 1) екологічна безпека; 2) естетична виразність; 3) функціональна збалансованість. Екологічна безпека АС – це сукупна якість природних компонентів та мікрокліматичних показників, що забезпечує безпеку життєдіяльності людини в міському середовищі. Естетична виразність – це образна насиченість АС, забезпечена високим рівнем дизайну. Функціональна збалансованість – це гармонійне поєднання в місті в цілому чи в окремих АЛК рекреаційних територій та різноманітних установ. 4. Виявлено, що доцільність і ефективність удосконалення еколого-естетичних властивостей ТНВ зумовлюється їх сукупним потенціалом, який є сумою рекреаційного й економічного потенціалів. Рекреаційний потенціал оцінюється за такими характеристиками, як екологічна ситуація, архітектурно-художня і історико-культурна цінність території, естетичні якості території, ступінь збереження природнього ландшафту. Економічний потенціал ТНВ характеризують розміщення в структурі міста, транспортна і пішохідна доступність, функціональна насиченість, соціальна необхідність. Сукупний потенціал території визначає напрям її удосконалення і подальшого розвитку. 5. Визначено, що вимоги до еколого-естетичного удосконалення ТНВ зумовлюються їх колишнім функціональним призначенням та розташуванням в структурі міста. Основними вимогами до удосконалення еколого-естетичних властивостей ТНВ в структурі АС міста є: 1) максимальне збереження природнього ландшафту; 2) стилістична і пропорційна гармонізація новостворених архітектурних і ландшафтних об’єктів з історично сформованою навколишньою забудовою; 3) збереження промислових будівель і споруд, які мають архітектурно-художню та історико-культурну цінність. 6. Встановлено, що удосконалення еколого-естетичних властивостей АС має два рівні – загальноміський і локальний. Загальноміський рівень забезпечує формування цілісної системи ландшафтних компонентів АС міста в цілому. Локальний рівень удосконалення еколого-естетичних властивостей АС відповідає організації окремих АЛК. Принципи організації АС міста в умовах удосконалення його еколого-естетичних властивостей є спільними для обох рівнів: 1) принцип екологічної ефективності; 2) принцип структурованості; 3) принцип композиційної цілісності; 4) принцип інформативності. Принцип екологічної ефективності – це покращення параметрів навколишнього середовища (рівня загазованості повітря, шуму та вологості) засобами ландшафтної архітектури і містобудування. Принцип структурованості спрямований на формування чіткої й раціональної планувальної і об’ємно-просторової структури міста чи АЛК. Принцип композиційної цілісності – це вирішення міської забудови як єдиного АС з цілісною безперервною системою ландшафтних територій; формування середовища, об’єднаного спільною концепцією розвитку архітектурних і ландшафтних компонентів. Принцип інформативності полягає у формуванні яскравого і образно виразного АС міста; це забезпечення такого рівня дизайну та інформаційної насиченості АС, які здатні підтримувати постійний інтерес людей до навколишнього оточення. Особливості організації АС на різних рівнях полягають у застосуванні різних композиційно-планувальних прийомів (зумовлених масштабом робіт з еколого-естетичного удосконалення і особливостями сприйняття АС людиною) для реалізації одних і тих самих принципів. Для ефективної реалізації принципів удосконалення еколого-естетичних властивостей АС міста і збереження його ландшафтних компонентів необхідне впровадження державного регулювання мінімального відсотку території, який в результаті реорганізації ТНВ має обов’язково відводитися для організації ландшафтно-рекреаційних об’єктів. |