У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення актуального завдання ортодонтії - підвищення ефективності інтегральної диференційованої ортодонтичної допомоги, забезпечення стоматологічного здоров’я шляхом обґрунтування індивідуальної комплексної тактики профілактики, лікування, реабілітації пацієнтів з урахуванням застосування сучасних технологій, методів та засобів. 1. Результати епідеміологічних досліджень визначили, що розповсюдженість зубощелепних аномалій складала 57,5 %, карієсу зубів - 79,6%, індекс КПВ - 3,75±0,02 зуба, порушення стану тканин пародонта - 79,1%, індекс КПІ – 2,1±0,01 балів. 76,8% дітей мали сполучені прояви зубощелепних аномалій і карієсу. 2. Стоматологічний рівень здоров’я дітей та підлітків 7-18 років м. Києва знаходиться у межах від 20 до 100%, з яких у більше половини школярів (57,0%) СРЗ - на рівні 70-80%, у третини (27,0%) - на рівні 50% і нижче. 3. Діти диспансерної групи з ЗЩА за вихідними показниками естетичного індексу DAI розподілились таким чином: 45,7% - з мінімальними відхиленнями, 12,3% - з явними порушеннями та 42,0% - з тяжкими та дуже тяжкими порушеннями. 39,5% дітей мали аномалії зубів і зубних рядів, 60,5% - аномалії оклюзії. Розповсюдженість карієсу склала 49,5%, КПВ - 3,68±0,21 зуба, КПІ - 1,33±0,01 бала. 4. Співставлення даних клінічного та антропометричних методів досліджень дозволило визначити найбільш розповсюджені зубоальвеолярні форми аномалій: відсутність місця для фронтальних зубів (98,06%), зміни розмірів та форми фронтальної ділянки щелеп (96,12%), звуження зубних рядів (82,52%). 5. При проведенні комплексного ортодонтичного лікування у періоді змінного прикусу можливе застосування як знімних, так і незнімних конструкцій. При наявних симптомокомплексах ЗЩА у дітей старше 12 років доцільно використання незнімної техніки або комбінованого апаратурного лікування. За показаннями застосування хірургічних втручань. При знятті з диспансерного обліку бажано враховувати показники реопародонтограми. 6. Критерії вибору ортодонтичного апарата: ступінь розвитку ЗЩК (кількість постійних зубів, стан сформованості пародонта та щелеп); ступінь проявів (невідповідність розмірів зубів, зубних дуг, апікального базису) та сполучення зубоальвеолярних форм аномалій; механізм дії апарата. 7. Ефективність профілактичної роботи через два роки спостережень (стабілізація карієсного процесу) становила 42,8±0,81%, приріст КПВ - 0,50±0,01 зуба. За індексом КПІ стан гігієни порожнини рота та тканин пародонта через два роки поліпшився до значення 0,38±0,02 відносно 1,33±0,02 бала до лікування. З метою досягнення якості та ефективності ортодонтичного лікування профілактичні заходи обов’язкові на всіх його етапах. 8. Стоматологічний рівень здоров’я диспансерної групи дітей з зубощелепними аномаліями до початку лікування знаходився у межах від 20 до 80%, із них у 36,8% дітей - на рівні 50% и нижче. Через два роки моніторингу СРЗ підвищився до 90% у 51,6% пацієнтів; на рівні 50% і нижче стоматологічне здоров’я залишилось у 8,7% дітей. |
