У процесі проведеного в дисертаційній роботі дослідження розроблені і науково обгрунтовані пропозиції, спрямовані на підвищення ефективності податкового регулювання підприємницької діяльності в умовах перехідної економіки. Результати дослідження зводяться до таких висновків і пропозицій. 1. Визначено, що діюча в Україні податкова система створювалась шляхом об'єднання принципів попередньої планової системи й окремих нових підходів з досвіду західних країн. Таке поєднання несумісних елементів є передумовою багатьох недоліків діючої податкової системи України. 2. Обґрунтовано необхідність реформування податкової служби, виходячи з значного росту кількості суб'єктів господарювання; залучення в економіку країни іноземних інвестицій і створення підприємств іноземних держав, що вимагають переходу до використання світових норм і методів оподатковування; усе більшої концентрації оподатковування фізичних осіб при домінуючому раніше оподатковуванні підприємств; необхідності створення єдиного інформаційного простору для державного контролю за товароно- грошовими потоками в країні; високого рівня криміногенної «тінізації» економіки. 3. Уточнено поняття «податковий менеджмент» - як системи принципів, методів, прийомів і форм організації податкових відносин. Сформульовано розходження між податковим менеджментом суб'єктів господарювання і державним менеджментом податків. 4. Сформульовано стратегічну мету податкового менеджменту, що складається в забезпеченні стабільного податкового середовищза і сприятливих умов для розвитку підприємницької діяльності в реальному секторі економіки. 5. Обгрунтовано недоцільне використання єдиного податку й у цьому зв'язку визначено, що перспективним напрямком удосконалення системи податкового регулювання підприємницької діяльності є переведення некорпорированного сектора економіки, насамперед малого бізнесу, на сплату індивідуального прибуткового податку, що дозволить знизити трудомісткість податкової роботи, а також скоротити адміністративні витрати по стягуванню податку. Крім того, розширення сфери дії індивідуального прибуткового податку створить реальні передумови для підвищення питомої ваги платежів населення в структурі доходів бюджету і більш широкого застосування сучасних форм і методів податкового контролю, зокрема непрямих. 6. Проведено дослідження тенденцій і перспектив державного менеджменту податків, що визначило необхідність у даний час поряд з реалізацією програм по підтримці малого бізнесу змістити акценти податкової політики у бік створення передумов для активізації підприємницької функції менеджменту великих промислових підприємств. 7. Обгрунтована доцільність побудови цілісної податкової системи, яка припускає забезпечення єдиного підходу до розробки податкових законів з обов'язковим визначенням всіх елементів податку. Особливе місце в структурі кожного податку займає такий його елемент як об'єкт податку, тому що податкова робота в нормальному режимі можлива тільки при наявності чіткої відповіді на питання про те, що ж саме підлягає оподатковуванню. 8. Визначено, що формування підходів до обґрунтованого вибору об'єктів оподатковування нерозривно зв'язано з поглибленням розуміння суті поняття «об'єкт податку». У зв'язку з цим, дане авторське визначення об'єкта податку, з яким зв'язне виникнення в передбачених законодавством податкових зобов'язань. 9. Запропоновано методичний підхід визначення тенденцій залежності податкових надходжень у бюджет від ставки податку, який може стати базою для побудови системи прогнозування тенденцій податку на прибуток підприємств. 10. Підвищення дієвості державного менеджменту податків у сучасних умовах вимагає не просто пристосування його суб'єктів до реальних і можливих змін ринкової ситуації, а формуванню системи керування, здатної активно впливати на цю ситуацію. У цьому зв'язку такою системою стратегічного керування запропоновано маркетинг. 11. Обґрунтовано застосування маркетингу в діяльності державної податкової служби. Стратегічною метою маркетингу в діяльності податкових органів варто вважати формування в країні морально-психологічного клімату, що характеризується усвідомленням платниками податків необхідності сплати податків для задоволення спільних потреб. Тільки реалізація такого підходу дозволить реально розширити базу оподатковування, збільшити економічні можливості держави. 12. Запропоновано стратегію удосконалення діяльності податкової служби, що включає такі основні елементи: перехід податкових органів на функціональну структуру; введення нових податкових технологій і процедур; навчання податкових працівників і платників податків; підвищення рівня інформатизації податкової служби. У цьому зв'язку визначено, що найважливішим напрямком діяльності стає профілактична робота щодо зниження високого рівня порушень податкових норм, таким чином, щоб не перешкоджати лібералізації і розвитку економіки. Розроблені пропозиції і рекомендації по реалізації резервів підвищення ефективності податкового регулювання підприємницької діяльності можуть бути використані в діяльності промислових підприємств з урахуванням їх специфіки, а також в діяльності податкових служб України. |