1. Трансгенні миші з видаленим геном ФЛСb1 є моделлю скроневої епілепсії людини, що відтворює її клінічні ознаки. Характер виникнення та закономірності посилення частоти припадків підтверджують точку зору на скроневу епілепсію, як на прогресивний синдром. 2. Нетривалі та нечасті епілептичні припадки не викликають морфофізіологічних змін головного мозку. 3. Імуногістохімічно показано, що ФЛСb1 локалізована в моховитих клітинах шару поліморфних клітин, гранулярних клітинах зубчатої звивини та пірамідних нейронах полів СА1-СА3 гіпокампу нормальних мишей. 4. Посилення збудження в системі зубчатої звивини гіпокампу ФЛСb1-/--мишей спричинює загибель нейронів шару поліморфних клітин шляхом апоптозу та індукує нейрогенез гранулярних клітин зубчатої звивини. Загибель нервових клітин зубчатої звивини гіпокампу не є обов’язковим чинником розвитку скроневої епілепсії. 5. Підтверджена можливість протекторної ролі кальційзв’язувального протеїну кальбіндину D28k по відношенню до надмірного збуджувального вводу в системі зубчатої звивини та стійкість ГАМК-ергічних нейронів гіпокампу до деструктивного впливу глутамат-індукованої нейротоксичності. 6. Підтверджено припущеня щодо посиленої чутливості соматостатин- та нейропептид Y-вмістних нейронів шару поліморфних клітин до посилення збуджувального вводу в нейронній мережі зубчатої звивини гіпокампу. 7. Посилення епілептичної активності спричинює атипове репроекціювання моховитих волокон в зону базальних дендритів пірамідних нейронів поля СА3 та у внутрішню зону молекулярного шару, викликаючи, в останньому випадку, формування синаптичних контактів, через аксонні колатералі з багатьма гранулярними клітинами, посилюючи чутливість останніх до спалахів судомної активності та синхронізуючи збудження в них. Проростання моховитих волокон відбувається в зону молекулярного шару зубчатої звивини, що зазнала втрати синаптичних контактів із зруйнованими соматостатин- та нейропептид Y-вмісними інтернейронами шару поліморфних клітин зубчатої звивини. Підтверджена можливість формування репроекційованими моховитими волокнами синаптичних контактів з посиленою аксонною мережею ГАМК-ергічних кошикових клітин та ймовірність активації компенсаторного механізму, що може лежати в основі довільної ремісії. 8. Підтверджена ймовірність участі епілептично індукованого посилення синтезу BDNF в гранулярних клітинах зубчатої звивини в зростанні збудження в них та показана можливість участі BDNF в механізмах ремісії шляхом блокування NMDA-залежних відповідей та зняття гальмівного блоку проліферативної активності попередників гранулярних клітин в субгранулярній зоні зубчатої звивини гіпокампу. 9. Фосфоінозитид-специфічна ліпаза С класу b1 залучена до спряження зовнішньоклітинного сигналу з процесом нейросекреції. |