Анотація до роботи:

Медицька М.С. Творчість Станіслава Виспянського та українська література кінця XIX – початку XX століття: рецепція і типологія. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.01.05 – порівняльне літературознавство. – Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка. – Тернопіль, 2005.

У дисертації здійснено комплексний і поліаспектний аналіз драматичних і поетичних творів польського письменника Станіслава Виспянського (1869-1907) в їх контактно-генетичних зв’язках і порівняльно-типологічних аналогіях з українською літературою кінця XIX – початку XX століття. Актуальність і новизна пропонованої теми зумовлена необхідністю розкрити через різні літературознавчі категорії та компаративістські підходи ідейно-естетичний зміст драм і лірики, формотворчі й жанрово-стильові особливості, а також своєрідність художнього мислення Станіслава Виспянського в їх зіставленні з відповідними явищами або близькоспорідненими процесами українського національного письменства хронологічно окресленого періоду. За допомогою порівняльно-історичного, генетично-функціонального, біографічного, типологічного і контекстуального аналізу досліджено різні рівні типологічних характеристик творчості Станіслава Виспянського і драматургів та поетів української літератури, виявлено систему контактно-генетичних зв’язків польського автора з Україною, окреслено домінантні принципи й прийоми організації внутрішньої і зовнішньої структури текстів, важливих поетикальних засобів драматичних і ліричних творів Станіслава Виспянського і Лесі Українки, Василя Пачовського, Петра Карманського, Олександра Олеся, Богдана Лепкого.

Публікації автора:

1. Полісемія міфологеми “Chochoі” у драмі “Весілля” Станіслава Виспянського // Семантика мови і тексту. Збірник статей VI Міжнародної конференції. – Івано-Франківськ: Плай, 2000. – С.608-612.

2. Фольклорно-міфологічна основа драм “Легенда“ Станіслава Виспянського і “Лісова пісня” Лесі Українки // Зарубіжна література в навчальних закладах. – 2002. – №2. – С.33-37.

3. Художнє мислення С.Виспянського-поета: філософія смерті // Вісник Київського національного університету ім.Т.Шевченка: Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика. – Вип. 12. – 2002. – С.40-44.

4. Художня рецепція і трансформація античної “Мойри” в драматургії Станіслава Виспянського та Лесі Українки // Романтизм: між Україною та Польщею. Київські полоністичні студії. – Том V. – Київ, 2003. – С.398-409.

5. Творчість Станіслава Виспянського в літературознавчих концепціях Ярослава Гординського // Вісник Прикарпатського університету ім.В.Стефаника. – Філологія. – Вип. VІІІ. – Івано-Франківськ: Плай, 2003. –С.142-148.

6. Художня інтерпретація біблійних мотивів та образів у творчості Станіслава Виспянського та Лесі Українки // Українознавчі студії. – 2002-2003. – №4-5. – С.153-162.

7. Парадигма України у творчості Станіслава Виспянського // “Українська школа” в лiтературi та культурi українсько-польського пограниччя: Зб. наук. праць. – Т.7. – Київські полоністичні студії. – 2005. – С.423-433.