Анотація до роботи:
Бондар Л.О. Творчість Ярослава Стельмаха в контексті „нової хвилі” української драматургії 80-х років ХХ століття. Рукопис. Дисертація на здобуття вченого звання кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.01.01 – українська література. Херсонський державний університет, 2007. У дисертації здійснено теоретико-літературознавчий аналіз драматургічного процесу 80-х років ХХ століття, що у вітчизняному літературознавстві отримав назву „нової хвилі”. Поглиблено зміст поняття драматургія „нової хвилі”, окреслено коло її представників, розглянуто основні механізми зміни провідних структурних елементів та естетичних кодів альтернативних п’єс на тлі канонізованих текстів. Поряд із загальним вивченням особливостей драматургії „нової хвилі”, в роботі зосереджено увагу на п’єсах Ярослава Стельмаха – одного з яскравих представників цього мистецького явища. Простежуються етапи становлення ідіостилістики драматурга, починаючи з ранніх прозових творів. Подальшого розвитку набули положення про нову драматургічну концепцію героя, запропоновану „новохвилівцем”, про руйнування чітких жанрових концептів у його п’єсах. Завдяки введенню творчості Я.Стельмаха у широкий синхронний контекст української драматургічного процесу 80-х рр. ХХ ст., встановлено, що тексти письменника відобразили експериментальну природу альтернативної драматургії цього періоду на ідейно-тематичному, жанровому, стилістичному рівнях, а також в образній системі п’єс. Доведено, що творчість представників „нової хвилі” і, зокрема, Я.Стельмаха стала перехідним мистецьким явищем на шляху від соцреалістичної парадигми до національно своєрідних постмодерних тенденцій. |
