Анотація до роботи:

Клімкіна І.І. Цитогенетична оцінка мутагенної небезпеки урбанізованих територій України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.15. – генетика. – Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзеєва АМН України, Київ, 2003.

Обґрунтовано застосування мікроядерного тесту в системі цитогенетичного моніторингу і розроблена методика оцінки сумарного мутагенного фону довкілля урбанізованих територій за цитогенетичними критеріями. Досліджено закономірності виникнення генетичних змін в клітинах слизової оболонки порожнини рота дітей дошкільного віку у містах з різним рівнем техногенного навантаження. Встановлено, що цитогенетичний статус організму дитини погіршується зі зростанням рівня антропогенного навантаження на навколишнє середовище. Встановлено рівень генетичної небезпеки для людини від дії шкідливих екологічних факторів з урахуванням мутагенності навколишнього середовища і стану генетичного здоров'я населення. Досліджено, що поліпшення цитогенетичного статусу і загального здоров'я людини, пошкодженого дією шкідливих екологічних факторів, може бути досягнуто за допомогою комплексу реабілітаційних заходів, що включають природні лікувальні фактори та адаптогени.

В дисертаційній роботі вивчено закономірності виникнення мікроядер в клітинах слизової оболонки порожнини рота дітей дошкільного віку, що проживають у містах з різним техногенним навантаженням, та отримано результати, які дозволяють зробити наступні висновки:

1. Використання мікроядерного тесту в соматичних клітинах дітей дошкільного віку є доцільним для оцінки стану загального мутагенного фону довкілля, як скринінгового методу.

2. Встановлено достовірне зростання рівня цитогенетичних змін у дітей, які проживають на територіях з високим техногенним навантаженням від 0,057±0,005 до 0,114±0,008, в порівнянні з екологічно благополучним регіоном (смт. Нікіта АР Крим), мікроядерний індекс у якому становить 0,013±0,001 (р<0,05).

3. Розроблено методику оцінки мутагенного фону довкілля за цитогенетичними характеристиками дітей дошкільного віку, відповідно до якої запропоновано умовні показники пошкоджуваності (УПП) клітин.

4. За цією методикою визначено УПП соматичних клітин у дітей (5-7 років) в містах України: Дніпропетровськ, Марганець, Жовті Води, Червоноград, Чернівці та сел. Нікіта АР Крим. Аналіз результатів, які отримано, дають підставу вважати, що екологічна ситуація в місті Жовті Води є “катастрофічною”; в Дніпропетровську, Марганці, Чернівцях та Червонограді – “незадовільною”. Екологічна ситуація за загальним мутагенним фоном селища Нікіти (Крим) визначена нами як “еталонна” (р<0,05).

5. Проведено ранжування територій досліджених міст за рівнем мутагенного фону довкілля, який визначено за мікроядерним тестом. Вони розташовуються наступним чином в порядку зменшення рівня мутагенного фону: Жовті Води > Марганець > Дніпропетровськ > Червоноград > Чернівці > сел. Нікіта АР Крим (р<0,05).

6. Сформовано групи підвищеного генетичного ризику на основі даних цитогенетичного обстеження дітей. У контролі таких дітей не виявлено, а в промислових центрах їх відсоток становить: у Жовтих Водах – 61%, Марганці – 40%, Дніпропетровську -– 14%, Червонограді – 10%, Чернівцях – 3% від загальної кількості обстежених.

7. Встановлено рівень еколого-генетичної небезпеки для людини з урахуванням екологічного стану природного середовища за токсико-мутагенним фоном (ІУПП_{біоінд.}) та параметру інтегрального генетичного здоров’я населення (ІУПП_попул.). Екологічна ситуація за показником генетичної небезпеки на території міст Жовті Води, Марганець, Дніпропетровськ, Червоноград і Чернівці визначена як “незадовільна”, у контролі (сел. Нікіта АР Крим) – як “еталонна”.

8. За допомогою мікроядерного тесту доведено, що поліпшити цитогенетичний статус організму людини, пошкодженого дією шкідливих екологічних та виробничих факторів, можливо шляхом застосування природних адаптогенів рослинного, тваринного та гумінового походження в комплексі із оздоровчими природнокліматичними санаторно-лікувальними факторами. Так, у дітей з цитогенетичним статусом “конфліктний”, “загрозливий” та “критичний” до оздоровлення, було досягнуто його покращення до рівня “насторожуючий”, “насторожуючий” та “конфліктний”, відповідно. У дорослих цитогенетичний статус після оздоровлення змінився з “загрозливого” на “насторожуючий” (р<0,01).

Публікації автора:

1. Горовая А.И., Бобырь Л.Ф., Скворцова Т.В., Дигурко В.М., Климкина И.И. Методологические аспекты оценки мутагенного фона и генетического риска для человека и биоты от действия мутагенных экологических факторов // Цитология и генетика. - 1996. - №6. – С. 78-86. Особистий внесок складає 20%. Він полягає в збиранні матеріалів для дослідження, в математичній обробці отриманих даних, а також в їх аналізі та узагальненні.

2. Горовая А.И., Климкина И.И. Использование цитогенетического тестирования для оценки экологической ситуации и эффективности оздоровления детей и взрослых природными адаптогенами // Цитология и генетика. – 2002. - №5. – С.21-25. Особистий внесок складає 90%. Він полягає в збиранні матеріалів для дослідження, в математичній обробці отриманих даних, а також в їх аналізі та узагальненні.

3. Горовая А.И., Скворцова Т.В., Климкина И.И. Влияние деятельности горнопромышленных производств г. Желтые Воды Днепропетровской области на состояние среды и здоровье населения // Довкілля та здоров’я. – 2001. - №3(18). – С. 33-35. Особистий внесок складає 60%. Він полягає в збиранні матеріалів для дослідження, в математичній обробці отриманих даних, а також в їх аналізі та узагальненні.

4. Горовая А.И., Шпилева И.В., Скворцова Т.В., Климкина И.И., Скворцов А.В. Оценка эколого-генетической ситуации территории южного берега Крыма по токсико-мутагенному фону (на примере НЭ фитоцентра УААН) : Труды Крымского госуд. мед. ун-та им. С.И. Георгиевского “Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения”. – 2001. – Т.137.Ч.1. – С. 94-97. Особистий внесок складає 40%. Він полягає в збиранні матеріалів для дослідження, в математичній обробці отриманих даних, а також в їх аналізі та узагальненні.

5. Горова А.І., Клімкіна І.І., Мажаров М.В., Скворцова Т.В., Хазан П.В. Моделі оцінки показників здоров’я та генетичної небезпеки для населення // Моніторинг та прогнозування генетичного ризику в Україні. – Київ, 2000.- Вип. 3. – С.312-330. Особистий внесок складає 20%. Він полягає в збиранні матеріалів для дослідження, в математичній обробці отриманих даних, а також в їх аналізі та узагальненні.

6. Горова А. І., Мажаров М.В., Клімкіна І.І. Еколого-генетична небезпека для людини та її прогноз як складова щодо забезпечення переходу регіонів до сталого розвитку // Збірник наукових праць Національного гірничого університету. – 2002. - №14. Т.1. – С. 167-176. Особистий внесок складає 90%. Він полягає в збиранні матеріалів для дослідження, в математичній обробці отриманих даних, а також в їх аналізі та узагальненні.

7. Исходные данные по оценке состояния генетического фонда населения г. Днепропетровска // Методические подходы к выбору стратегии устойчивого развития территории / Под научной редакцией проф., д-ра техн. наук А.Г.Шапаря. – Днепропетровск: Институт проблем природопользования и экологии, 1996. – Т.2. – С. 115-118. Особистий внесок складає 30%. Він полягає в збиранні матеріалів для дослідження, в математичній обробці отриманих даних, а також в їх аналізі та узагальненні.

8. Горовая А.И., Бобырь Л.Ф., Скворцова Т.В., Дигурко В.М., Климкина И.И. Методологические аспекты оценки генетического риска для человека и биоты от действия антропогенных загрязнителей окружающей среды // Материалы Межд. научн.-практ. конф. “Экологизация производства и управление отходами”. – Днепропетровск. - 1996. – С. 63-64. Особистий внесок складає 20%. Він полягає в збиранні матеріалів для дослідження, в математичній обробці отриманих даних, а також в їх аналізі та узагальненні.

9. Климкина И.И. Оценка мутагенной активности окружающей среды по микроядерному тесту в клетках человека // Матеріали 4-ї Міжн. конф. “Франція та Україна”. – Дніпропетровськ. – 1997. – Т.2.Ч.3. – С. 106-107.

10. Gorovaya A.I., Skvortsova T.V., Klimkina I.I. Assessment of mutagenous background of urban environment within cytogenetic test-systems // Abstracts of the 1^st European Cytogenetics Conference “Cytogenetics and Cell Genetics”. - Athens, Greece. - 1997. – P. 69. Особистий внесок складає 40%. Він полягає в збиранні матеріалів для дослідження, в математичній обробці отриманих даних, а також в їх аналізі та узагальненні.

11. Горовая А.И., Кораблева А.И., Скворцова Т.В., Климкина И.И., Огир Л.Б., Хазан П.В. Новые подходы к оценке загрязнения природной среды в аспекте техногенно-экологической безопасности человека // Сб. тезисов докладов Экосимпозиума “Современные методы рекультивации земель и производства экологически чистой сельскохозяйственной продукции”. – Днепропетровск. – 1998. – С. 7-8. Особистий внесок складає 20%. Він полягає в збиранні матеріалів для дослідження, в математичній обробці отриманих даних, а також в їх аналізі та узагальненні.

12. Горовая А.И., Климкина И.И, Петриченко Т.И., Романенко И.И. Оценка эколого-генетической ситуации техногенно нагруженных регионов по токсико-мутагенному фону // Материалы Межд. научно-практич. конф. “От переходной экономики к устойчивому развитию”. – Днепропетровск. – 2001. – С. 35-36. Особистий внесок складає 60%. Він полягає в збиранні матеріалів для дослідження, в математичній обробці отриманих даних, а також в їх аналізі та узагальненні.

13. Скворцова Т.В., Климкина И.И., Романенко И.И. Состояние рекреационных ресурсов и развитие курортных зон // Матеріали Міжн. наук.-практ. конф. “Проблеми природокористування, сталого розвитку та техногенної безпеки”. – Дніпропетровськ. – 2001. – С. 117-118. Особистий внесок складає 60%. Він полягає в збиранні матеріалів для дослідження, в математичній обробці отриманих даних, а також в їх аналізі та узагальненні.

14. Горовая А.И., Кораблева А.И., Скворцова Т.В., Романенко И.И., Климкина И.И., Хазан П.В., Павличенко А.В. Результаты цитогенетического биотестирования качества водных объектов // VI Межд.научно-практ.конф. “Вода: проблемы и решения”. – Днепропетровск. – 2002. – С. 179-181. Особистий внесок складає 20%. Він полягає в збиранні матеріалів для дослідження, в математичній обробці отриманих даних, а також в їх аналізі та узагальненні.