Анотація до роботи:

НУЖИНА Н.В. Циркадна динаміка структурних змін гіпоталамо-гіпофізарно-гонадної системи та епіфіза птахів при введенні мелатоніну та блокаторів дофамінових рецепторів.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук зі спеціальності 03.00.11.-цитологія, клітинна біологія, гістологія. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2004.

У дослідженні на 5-тижневих самцях Coturnix coturnix japonica показано, що введення мелатоніну справляє неоднаковий вплив на структурно-функціональний стан гіпоталамо-гіпофізарно-гонадної системи птахів в різний час доби. Введення мелатоніну вдень стимулює гонадотропоцити гіпофіза та гонади, при чому в цьому задіяні як D₁-, так і D₂ дофамінові рецептори. Тоді як, вранці, ввечері та вночі мелатонін пригнічує гонади, і це відбувається різними шляхами. Так, гальмівна дія екзогенного мелатоніну на репродуктивну систему вранці опосередкована його стимулюючим ефектом на виділення дофаміну, який в подальшому діє як через D₁-, так і через D₂-рецептори; ввечері – через D₁ дофамінові рецептори; а вночі в гальмівній дії мелатоніну дофамінергічна система не задіяна.

Введення мелатоніну приводить до збільшення ядер нейроцитів СХЯ гіпоталамуса вранці, вдень та ввечері, а до збільшення ядер пінеалоцитів епіфіза птахів вдень, ввечері та вночі. При чому ввечері активуючий вплив мелатоніну на морфологічний стан епіфіза опосередкований переважно D₁ дофаміновими рецепторами, а вночі – D₂-рецепторами.

1. Екзогенний мелатонін у дозі 10 мкг/ 100 г маси тіла справляє неоднаковий вплив на гіпоталамо-гіпофізарно-гонадну систему птахів в різний час доби. Введення мелатоніну вранці, ввечері та вночі викликає пригнічення гонад, а введення його вдень – стимуляцію гонад.

2. Гальмівна дія екзогенного мелатоніну на репродуктивну систему вранці опосередкована його стимулюючим ефектом на виділення дофаміну, який в подальшому діє як через D₁-, так і через D₂-рецептори.

3. Виявлено можливість екзогенного мелатоніну збільшувати площу перетину ядер гонадотропоцитів аденогіпофіза та діаметр сім’яних канальців вдень опосередковано як D₁-, так і D₂ дофаміновими рецепторами.

4. Встановлено, що ввечері в реалізації гальмівного впливу екзогенного мелатоніну на гонади беруть участь D₁ дофамінові рецептори.

5. Виявлено, що введення мелатоніну вночі приводить до не опосередкованого дофаміновими рецепторами зменшення сім’яних канальців.

6. Введення мелатоніну приводить до збільшення ядер нейронів СХЯ гіпоталамуса вранці, вдень та ввечері, а до збільшення ядер пінеалоцитів епіфіза птахів вдень, ввечері та вночі.

7. Активуючий вплив екзогенного мелатоніну на морфологічний стан епіфіза ввечері опосередкований переважно D₁ дофаміновими рецепторами, а вночі – D₂-рецепторами. Блокада D₁ дофамінових рецепторів R(+)-SCH-23390 гідрохлоридом призводить до зниження активності пінеалоцитів і розвитку деструктивних змін.

Публікації автора:

1. Фурса Н.В., Варенюк І.М., Дзержинський М.Е. Морфологічні особливості добових змін епіфіза та супрахіазматичного ядра гіпоталамуса птахів після введення мелатоніну // Науковий вісник Національного аграрного університету.– 2004.– вип. 72.– С. 36–40. (Особистий внесок: участь у розробці ідеї дослідження, усі результати експерименту та написання чорнового варіанту статті; Варенюк І.М., Дзержинський М.Е.: розробка ідеї дослідження та загальне редагування).

2. Дзержинський М.Е., Варенюк І.М., Фурса Н.В. Мелатонін в різний час доби по-різному впливає на морфо-функціональний стан гіпоталамо-гіпофізарно-гонадного комплексу японських перепелів // Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини імені С.З. Ґжицького.– 2004.– Том 6, № 1, Частина 2.– С. 162–167. (Особистий внесок: усі результати експерименту та участь у написанні чорнового варіанту статті; Дзержинський М.Е., Варенюк І.М.: ідея дослідження, участь у написанні чорнового варіанту статті).

3. Фурса Н.В., Варенюк І.М., Пазюк Л.М., Бузинська Н.О., Дзержинський М.Е. Добова динаміка структурних змін гіпоталамо-гіпофізарно-гонадної системи птахів за участі мелатоніну // Вісник морфології (Reports of morphology).– 2004.– № 10 (1).– С. 132–134. (Особистий внесок: статистична обробка та інтерпритація результатів експерименту, участь у написанні чорнового варіанту статті; Варенюк І.М.: участь у експерименті та написанні чорнового варіанту статті; Пазюк Л.М., Бузинська Н.О.: участь в експерименті; Дзержинський М.Е.: ідея дослідження).

4. Фурса Н.В., Пазюк Л.М., Дзержинський М.Е. Ультраструктурні зміни пінеалоцитів епіфіза птахів після введення мелатоніна та R(+)-SCH-23390 гідрохлориду вдень та ввечері // Вісник проблем біології і медицини. – 2004.- №2.-С.20-25. (Особистий внесок: проведення експерименту та аналіз результатів, підготовка матеріалу до друку; Пазюк Л.М., Дзержинський М.Е.: ідея дослідження, загальне редагування).

5. Фурса Н.В. Влияние на репродуктивную систему самцов Japanese Quail однократного введения мелатонина в разное время суток при блокаде дофаминовых Д2 рецепторов // Материалы XLI Международной научной студ. конференции «Студент и научно-технический прогресс», Новосибирск.- 2003.-С. 197.

6. Фурса Н.В. Добова динаміка структурних змін епіфіза та супрахіазматичного ядра гіпоталамуса птахів після введення мелатоніну та блокаторів дофамінових рецепторів // Матеріали IV всеукраїнської наукової конференції студентів та аспірантів “Біологічні дослідження молодих вчених на Україні”, (Київ, 24-25 квітня).- 2004.-С. 56-58.

7. Фурса Н.В. Морфофізіологічна характеристика гонад самців японських перепелів після введення мелатоніну в різний час доби при блокаді дофамінових Д1 рецепторів // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції студентів, аспірантів та молодих вчених “Шевченківська весна. Сучасний стан науки, досягнення, проблеми та перспективи розвитку”, (Київ, 15 травня).-2003.-С. 93-95.

8. Фурса Н.В. Гістофізіологічна характеристика гіпоталамо-гіпофізарно-гонадної системи птахів вранці після введення мелатоніну та антагоністів дофамінових рецепторів // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції студентів, аспірантів та молодих вчених “Шевченківська весна”, (Київ, 15 травня).-2004.-С. 15-16.