1. На основі комплексних досліджень виявлено закономірності формування трибологічних властивостей пружинної сталі 60С2, в залежності від температури відпуску і умов випробовувань на повітрі та з врахуванням ефекту наводнювання, котрі дозволяють вибрати оптимальний структурний стан основи матеріалу. 2. Визначено оптимальну структуру пружинної сталі 60С2, яка забезпечує високу зносостійкість, надійність і довговічність, низьку матеріалоємність - мартенсит відпуску, котру отримують після гартування від 870С та відпуску при 300С. Зміна структурного стану основи матеріалу на мартенсит відпуску дозволила підвищити зносостійкість деталей вузлів тертя зі сталі 60С2 в 1,7...2 рази, що підтверджується відповідним актом впровадження. 3. Виявлено, що процес зношування сталі 60С2 має механо-хімічну природу і супроводжується утворенням і руйнуванням вторинних структур, стійкість яких залежить від їх структури, хімічного складу, умов випробовувань та активності навколишнього середовища. 4. Встановлено, що водень, напружено-деформований стан та температура в приповерхневих шарах контактуючих пар тертя впливає на дифузію хімічних елементів сталі 60С2 з внутрішніх шарів до поверхні, котрі вступають у взаємодію з киснем і утворюють складний важко активований комплекс суміші окислів Fe, Mn, Si і складних шпінельних фаз типу FeMn2O4. 5. Доведено, що висока зносостійкість сталі 60С2 у повітрі формується в процесі самоорганізації поверхневих шарів і визначається присутністю рівномірно розподілених ультрадисперсних новоутворень збагачених вуглецем - типу Ме2С3 та інтерметалідних з'єднань типу Mn2Si, що відповідає структурі дисперстно зміцненого матеріалу, де в якості матриці виступають бінарні структурні складові, а роль зміцнюючих фаз виконують пересичені тверді розчини і потрійні з'єднання, які близькі за властивостями до квазимартенситної структури. При наводнюванні на поверхнях тертя такого ефекту не спостерігається. 6. Насичення матеріалу воднем призводить до зміни механізму тертя та зношування і супроводжується зменшенням температури в зоні контакту і зміною хімічного складу окисних плівок, їх фізико-механічних характеристик і опору руйнування під дією дотичних напружень. 7. На основі впливу структурних факторів і середовища (водню) на параметри конструктивної міцності (границю втоми, інтенсивність зношування, в'язкість руйнування), вдалося встановити межі зміни механізмів релаксації напружень шляхом утворення мікротріщин і руйнування для сталі, відпущеної в межах 200...400С і пластичною деформацією при температурах відпуску більших 400С на повітрі. Присутність водню в зоні контакту розширює межу крихкого руйнування до 450С відпуску. Ці результати раціонально використовувати для вибору оптимальної структури матеріалу, забезпечуючи при цьому низьку матеріалоємність, високу надійність та довговічність вузла в процесі його конструкторсько-технологічної розробки. 8. Підтверджено існуючі аксіоми про приоритетний характер поверхневої міцності sТК в формуванні трибологічних характеристик матеріалу. Показано, що структура з високим рівнем поверхневої міцності (мартенсит відпуску) характеризується високим опором зношуванню і високими показниками мікротекучості поверхневих шарів (s3 і А2). 9. Параметри поверхневої міцності (sТК) і мікротекучості (s3 і А2) можна рекомендувати використовувати для відносної експрес оцінки зносостійкості матеріалів із зміцненою поверхнею та без зміцнення, в процесі конструкторсько-технологічної розробки пари тертя (вузла), що експлуатується в умовах сухого тертя на повітрі та при можливому його наводнюванні. 10. Виявлено, що зносостійкі покриття на основі карбідів і нітрідів Ti, Cr, V підвищують зносостійкість пар тертя, відповідно, в 13…17 раз і в 6…7 раз при випробуваннях на повітрі, але у водневому середовищі їх ефективність залежить від можливої хімічної реакції хімічних елементів з воднем. 11. Найбільш ефективними з точки зору собівартості і довговічності являються хімічні хромисті покриття (ЯНГ), які в умовах сухого і граничного тертя забезпечують високу зносостійкість (2...7,5 рази) на повітрі та при можливому наводнюванні і можуть бути використаними як для низько- так і високовідпущених сталей. Рекомендовано, для підвищення зносостійкості пружинно-стального кільця, котре використовується для захисту опори долота типу ГН, та дротяного інструменту, окрім вище згаданої термічної обробки, наносити на робочі поверхні покриття на основі хрому (ЯНГ). Така обробка дозволяє підвищити зносостійкість вузла тертя в 2...3 рази та практично виключити можливість впливу водню на зношування матеріалу, що підтверджується відповідним актом впровадження. |