Анотація до роботи:

Черняєва Ю.В. Три рівні профілактики вродженої та спадкової патології плода в акушерський практиці. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандитата медичних наук за спеціальністю 14.01.01. – акушерство та гінекологія. – Харківський державний медичний університет, Харків, 2003.

Проведено дослідження соматичного, гінекологічного, генетичного статусу сімей, які мали плоди з вродженою та спадковою патологією. Вивчено показники стану внутрішньоутробного плоду з вродженими вадами розвитку.

Після обстеження з’ясувалося, що дiти з вродженими вадами розвитку народжуються в батькiв молодого репродуктивного вiку, якi вiдрiзняються ускладненим соматичним, генетичним анамнезом, спадковими хворобами.

Проведені дослідження дозволили обгрунтувати й рекомендувати схему комплексної периконцепційної профілактики вродженої та спадкової патологгiї плоду в акушерськiй практицi, що включає протокол неспецифичної профілактики з використанням фолієвої кислоти в складі мультівітамінних препаратів по 0,4 мг на добу та специфічні заходи периконцепційного лікування залежно від індивідуальних фенотипічних особливостей сім’ї. Клінічно це відбилося в зниженні частоти передчасних пологів (3,5%), зниженні кількості ускладнень вагітності (31,5%), зниженні кількості ускладнень у пологах і післяпологовому періоді (10,3%), зниженні показників оперативного пологорозрішення (6,9%), а також у відсутності мертвонароджених та мимовільних переривань вагітності у вагітних групи ризику.

Ефективність застосування трьох рівнів профілактики в сім’ях, що мали в минулому дітей з вродженими вадами розвитку, становила, за нашими даними, 93,1%.

У дисертації вивчено можливості позитивного впливу на стан новонародженого профілактичних заходів, спрямованих на процеси кодування та реалізації генетичної інформації, наведено обгрунтовані узагальнення щодо ефективності трьох рівнів профілактики.

1. Сiм’ї високого генетичного ризику характеризуються низькими показниками рівня здоров'я: соматичними (40,2%), андрологічними (57,5%), гінекологічними (65,6%) порушеннями.

2. Оцінка внутрішньоутробного плоду як члена сім’ї з її генетичними, психологічними й соціальними особливостями дозволила виявити спадкову патологію у 5,7% батьків та 9% плодів.

3. Вторинна профілактика вродженої та спадкової патології плоду в акушерській практиці, заснована на морфогенетичних та функціональних його характеристиках, дозволила визначити питому вагу синдромальних (37,8%) і локальних вад (62,3%), диференціювати вітальні (30,7%) і летальні (69,3%) форми вродженої патології, розробити індивідуальну акушерську й перинатальну тактику залежно від виду встановленої патології.

4. Ефективність третього рівня профілактики, спрямованого на уражений плід, становила 67,5%.

5. Використання трьох рівнів профілактики дозволило отримати здорове потомство в 93,1% сімей, обтяжених репродуктивними втратами.

6. Ефективною виявилася профілактика ВВР, заснована на сімейному підході, із залученням трьох етапів онтогенезу – проембріонального, пренатального й постнатального, що підтверджує роль інтеграційного підходу до нормалізації репродуктивної функції сім’ї.

Публікації автора:

1. Черняева Ю.В. Клинико-генетические особенности семей при врожденной патологии плода // Медико-социальные проблемы семьи. – 2001. – Т. 6, № 4. – С. 33-37.

2. Черняева Ю.В. Пренатальная диагностика торакоабдоминальной эктопии сердца // Медико-социальные проблемы семьи. – 2001. – Т. 6, № 1. – С. 61-66.

3. Черняева Ю.В. Пренатальная диагностика нефроуринарных аномалий и вопросы фетальной терапии при беременности высокого риска // Архив клинической и экспериментальной медицины. – 1999. – Т. 8, № 1. – С. 59-62.

4. Богомазова В.И., Черняева Ю.В., Раденко Н.В. Дисплазии почек в системе тканевых врожденных пороков развития // Актуальнi питання дiагностики в клiнiчнiй генетицi: Посібник для лікарів-курсантів. – Харків – Донецьк – Тернопіль, 1995. – С. 287-298.

5. Черняева Ю.В., Богомазова В.И., Хилинская Н.А. Пренатальная эхография и ее влияние на показатели младенческой смертности // Медико-социальные проблемы семьи. – 2001. – Т. 6, № 2 (Сп. вып. к XI Съезду акушеров-гинекологов Украины). – С. 68.

6. Черняева Ю.В. Ультразвуковые изменения при беременности вследствие трепонемной инфекции // Плiд як частина родини: Зб. тез II Конгресу Української асоцiацiї спецiалiстiв УЗД в перинатологiї, генетицi та гiнекологiї. – Харкiв, 2000. – Т. 1. – С. 227-228.

7. Черняева Ю.В. Вопросы диагностики и акушерской тактики при врожденной патологии плода // Плiд як частина родини: Зб. тез II Конгресу Української асоцiацiї спецiалiстiв УЗД в перинатологiї, генетицi та гiнекологiї. – Харкiв, 2000. – Т. 1. – С. 197-199.

8. Богомазова В.И., Черняева Ю.В. Ультразвуковые маркеры внутриутробного инфицирования плода при беременности высокого риска // Актуальные вопросы инфектологии в акушерстве и гинекологии: Материалы Междунар. конгресса. – Донецк, 1998. – С. 10-11.

9. Богомазова В.И., Черняева Ю.В., Брук Б.Б. Возможности сонографии в пренатальной диагностике и постнатальном прогнозе аномалий развития стенки живота // Плiд як пацiєнт: Тез. доп. I Конгресу Української Асоцiацiї спецiалiстiв ультразвукової дiагностики в перинатолiї, генетицi та гiнекологiї. – Харкiв, 1997. – С. 19.

10. Черняєва Ю.В., Богомазова В.I. Новi перспективи використання еферентної терапiї транзиторної пiєлоектазiї плода у вагiтних з пiзнiм гестозом // X з’їзд акушерiв-гiнекологiв України: Тез. доп. – Одеса, 1996. – С. 114.

11. Bogomazova V.I., Chernyaeva Y.V., Zubov A.D. Fetal therapy of nephrourinar anomalies of fetus // Eur. J. Ultrasound. – 1996. – Vol. 4, Suppl. 1. – P. 75.

12. Chernyaeva Y.V., Bogomazova V.I. Prenatal diagnostics of fetal malformations in multiple pregnancies // Ultrasound Obstet. Gynecol. – 1996. – Vol. 8, Suppl. 1. – P. 32.