Анотація до роботи:

Кружиліна С.В. Трофічні взаємовідносини білого (Hypophthalmіchthys molitrix Val.) і строкатого (Aristichthys nobilis Rich.) товстолобів та молоді промислових видів риб Кременчуцького водосховища. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.10 - іхтіологія. Інститут рибного господарства УААН, Київ, 2006.

Дисертація присвячена вивченню живлення та трофічних взаємовідносин молоді основних промислових видів риб Кременчуцького водосховища (лящ, плітка, плоскирка) з вселенцями (білий та строкатий товстолоби), особливо в районі Сулинської затоки, де зосереджена значна частка нерестового фонду Кременчуцького водосховища і накопичена суттєва іхтіомаса товстолобів.

Встановлено наявність трофічної конкуренції між личинками ляща, плітки, плоскирки з строкатим та в меншій мірі білим товстолобами на фоні низьких біомас зоопланктонних угрупувань. Основна конкуренція спостерігається по гіллястовусим ракоподібним. Між товстолобами та цьоголітньою і дволітньою молоддю зазначених риб, виходячи з розрахованих індексів подібності поживи (ПП), суттєвої конкуренції не виявлено. Але низькі індекси ПП по зоопланктону не обов'язково є свідченням відсутності конкуренції у трофічних взаємовідносинах між ними, так як при недостатній кількості у водоймі основної поживи (зоопланктон) молодь зазначених риб переходила на другорядні кормові об'єкти (фітопланктон, макрофіти і детрит), а також на більш раннє живлення зообентосом, внаслідок чого спектри поживи по основному корму (веслоногі та гіллястовусі ракоподібні) перетинались в незначній мірі.

Одним із багатьох факторів, що негативно впливають на біомасу зоопланктону, зокрема гіллястовусих ракоподібних та коловерток у Сулинській затоці, є наявність значної кількості строкатих товстолобів, які споживали у весняний та літній періоди відповідно 714 та 315 тис. кг гіллястовусих ракоподібних і 524 та 140 тис. кг коловерток за місяць.