Анотація до роботи:

Хороз Н.С. Трансформації фразеологізмів у текстах сучасних хорватських газет. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.03 – слов’янські мови. Інститут мовознавства імені О. О. Потебні НАН України. Київ, 2008.

Дисертацію присвячено комплексному дослідженню трансформацій хорватських фразеологізмів у сучасних газетних текстах на суспільно-політичну тематику. До аналізу залучено фразеологізми, трансформовані у заголовках статей та безпосередньо у їх текстах.

Виявлено найуживаніші прийоми семантичних та структурно-семантичних трансформацій фразеологічних одиниць, здійснено детальний аналіз механізмів їх реалізації. Проаналізовано випадки застосування до фразеологізмів одиничного стилістичного прийому та випадки конвергентного поєднання кількох прийомів трансформації до одного фразеологізму. Показано кореляції фразеологізму та контексту. Вивчено способи комплексного використання в близькому контексті кількох трансформованих фразеологізмів. Установлено здатність фразеологізмів різного ступеня семантичної злютованості і різної синтаксичної організації (повністю та частково переосмислених словосполучень, словосполучень і речень зі синтезованою семантичною структурою і узагальнено-образним чи безобразним значенням) до тих чи інших трансформацій, визначено іманентні конститутивні та факультативні ознаки, завдяки яким фразеологізми трансформуються і котрі актуалізуються при трансформаціях. Досліджено зсуви в семантиці фразеологізмів при їх видозмінах у газетному мовленні. Вивчено стилістичний і прагматичний потенціал трансформованих хорватських фразеологічних одиниць, з’ясовано інтенції адресантів мовлення, які вдаються до їх трансформацій у текстах хорватських газет (підвищення конотацій тексту, прагматична дія на адресата).

1. Хорватські ТФО є одночасно інформемами і прагмемами. Відбір і пристосування ФО до ситуації мовлення завдяки трансформаціям залежить:
1) від індивідуальних психічних та інтелектуальних характеристик адресанта; 2) від комунікативних завдань: оригінально повідомити про події, сформувати в адресата ставлення до них; сумістити абстрактну семантику НФО з конкретним комунікативним актом. Отже, функціями ТФО в контексті є смислова, прагматична, стилістична. Смислова функція подекуди відіграє другорядну роль або взагалі не реалізується.

2. Дослідження показало, що найпоширенішими структурно-семантичними трансформаціями є субституція компонентів НФО (31 %), фразеологічна алюзія (18 %), розширення НФО (12 %), еліпсис (6 %), а семантичними – подвійна актуалізація НФО (13 %), розгорнута метафора (6 %). Виявлено новий різновид семантичних трансформацій – антаподозис (надання характеристики, коментаря денотатам, позначеним компонентами ФО).

3. Через різну семантичну природу не всі прийоми трансформації характерні для кожного з типів ФО. Найширший спектр видозмін у фразеологічних єдностей (67 %) та паремій (15 %). ТФО-фразеологічні вирази – 10 %. ТФО-фразеологічні сполучення – 8 % (через аналітичне значення). Не виявлено випадків трансформацій фразеологічних зрощень (змертвіла внутрішня форма майже позбавляє їх здатності до видозмін).

4. Усі типи ФО трансформуються внаслідок нарізнооформленості й відтворюваності. Доведено наявність у ФО інших ознак, деякі з яких існують потенційно, латентно, а при трансформаціях реалізуються. Для ФО-ідіом це – образна внутрішня форма, етимон, переносне значення, стилістична маркованість. Для ФО-паремій, крім зазначеного, предикативна будова. Для великої кількості ФО-фразеологічних виразів – ідея, яку вони виражають, інтонаційна будова, предикативна структура. Для ФО-фразеологічних сполучень – поєднання компонентів із фразеологічно зв’язаним та лексичним значенням, стилістична маркованість.

5. Генетично позбавлені конотативного значення ФО при трансформаціях набувають експресивно-емоційних та оцінних сем.

6. Компоненти образних ФО здатні набувати власних фразеологічних значень. Якщо в НФО є два однакових компоненти, сигніфікативне фразеологічне значення яких тотожне, їхнє денотативне фразеологічне значення може бути тотожним або відмінним. Якщо в семантичній структурі НФО є компонент, позбавлений власного фразеологічного значення, він може замінятися субститутом, який у змісті ТФО реалізує своє лексичне значення.

7. Цілісне метафоричне значення ТФО-ідіом може повністю зберігатися, бути частиною контекстуального змісту або втрачати ідіоматичність і реалізувати прямі номінативні значення усіх складових. Паремії або виражають узагальнено-метафоричний зміст, або мають у контексті буквальне звучання. ТФО-фразеологічні вирази реалізують значення, які є сумою значень їхніх компонентів, але явища характеризують метафорично. ТФО-фразеологічні сполучення або мають фразеологічну семантику, або сприймаються покомпонентно внаслідок трансформацій тих компонентів, які мають у їх складі фразеологічно зв’язане значення.

8. ТФО-заголовки суміщають номінативну й експресивну функції. Властива назвам статей інформативна функція у ТФО-заголовках подекуди факультативна, в окремих випадках інформація про зміст статті відсутня. ТФО-заголовки зазнають семантичних і структурно-семантичних трансформацій усіх досліджених типів, за винятком тих, які вимагають ширшого контексту для реалізації.

9. Досліджені прийоми подекуди конвергентно застосовані до однієї ФО.

10. У близькому контексті інколи нагромаджено кілька ТФО, які по-різному корелюють одна з одною і з контекстом.

11. Здійснюється кореляція ТФО – контекст. Контекст формує семантику ТФО. ТФО увиразнює контекст.

12. Трансформації ФО спричиняють стилістичний ефект і прагматичну дію на адресата, що є головними інтенціями адресанта мовлення.

13. Подальше вивчення проблеми трансформацій хорватських ФО дасть можливість виявити та проаналізувати інші способи видозмін і властивості ТФО, застосувати ці дослідження для вивчення трансформацій ФО інших мов.

Публікації автора:

1. Хороз Н. С. Оказіональні утворення як засіб індивідуального вираження в публіцистиці (на матеріалі сучасних хорватських періодичних видань) / Н. С. Хороз // Лінгвістичні студії. – Донецьк, 2004. – Вип. 12. – С. 234-239.

2. Хороз Н. С. Субституція компонентів фразеологізмів як один з видів структурно-семантичних трансформацій (на матеріалі сучасної хорватської преси) / Н. С. Хороз // Восточноукраинский лингвистический сборник. – Донецьк, 2004. – Вип. 9. – С. 208-221.

3. Хороз Н. С. Трансформована фразеологія в хорватських газетних текстах / Н. С. Хороз // Філологічні студії. – Луцьк, 2005. – № 1-2. – С. 153-161.

4. Хороз Н. С. Авторські фразеологічні новотворення в мові хорватських газетних текстів / Н. С. Хороз // Вісник Львів. нац. ун-ту ім. І. Франка. – Серія філологічна. – 2007. – Вип. 40. – С. 148-153.

5. Хороз Н. С. Інноваційні процеси у хорватській фразеології / Н. С. Хороз // Уч. зап. Таврического нац. ун-та им. В. И. Вернадского. – Серия филологическая. – Сімферополь, 2007. – Т. 20 (59), № 6. – С. 212-117.

6. Хороз Н. С. Терміни у мові сучасної хорватської преси / Н. С. Хороз // Slavica Tarnopolensia. – Тернопіль, 2000. – № 7. – С. 60-69.