Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Економічні науки / Економічна теорія


26. Артеменко Ірина Анатоліївна. Трансформація відносин власності в споживчій кооперації при переході до ринкової економіки: дис... канд. екон. наук: 08.01.01 / Харківський національний ун-т ім. В.Н.Каразіна. - Х., 2004.



Анотація до роботи:

Артеменко І.А. Трансформація відносин власності в споживчій кооперації при переході до ринкової економіки. Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.01.01 – Економічна теорія. Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна.

Дисертаційна робота присвячена дослідженню реформування відносин власності в споживчій кооперації постсоціалістичних країн шляхом застосування методології аналізу сумісно-розділених економічних процесів, які відбуваються в світовому кооперативному русі, споживчій кооперації країн із транзитивною економікою та в Україні. В ній зроблено аналіз змісту перерозподілу власності між ланками системи, розмежування і закріплення подільної частини кооперативної власності за членами споживчих товариств та процесів приватизації кооперативної власності.

Здійснювані реформи є недостатніми для досягнення високої ефективності господарської діяльності та соціальної ролі споживчої кооперації, в якій продовжуються кризові процеси – скорочення обсягів власності, кількості пайовиків і працівників системи.

В дисертації обгрунтовані висновки, спрямовані на поглиблення процесу реформування відносин власності, як важливого засобу виходу споживчої кооперації з кризи та ефективного господарського розвитку і її перетворенню на важливий сектор ринкової економіки.

Ключові поняття: власність, відносини власності, кооперативний рух, споживча кооперація, пайовий капітал, пайовик, споживче товариство, персоніфікація і закріплення власності, дивіденди.

  1. Економічний зміст категорії власність полягає у поєднанні засобів виробництва з відносинами щодо них між їх власниками, які виникають в процесі володіння, управління та розпорядження нею з метою отримання та розподілу прибутку. Серед економічних теорій, які використовуються в якості методологічної основи наукового визначення змісту відносин власності, найбільш обгрунтованою, здатною теоретично розкрити не тільки сутність, а й зміст єдності та протиріч, які характерні для кожної з форм цих відносин, є теорія сумісно-розділеної власності. Вона дозволяє пояснити діалектичну суперечливість і єдність змісту та форми цих відносин, що виникають в результаті поєднання індивідуально-приватної власності, спрямованої на задоволення приватних інтересів та колективних форм її реалізації.

  1. Трансформація відносин власності у споживчій кооперації на основі поглиблення її індивідуально-приватного характеру в колективній формі є найбільш відповідною сучасним процесам становлення соціально-ринкової економіки і розвитку кооперативного руху, що визначається нагальною потребою розв’язання дійсного протиріччя для громадян цих суспільств між їх природним прагненням брати участь в економічних процесах і отримувати доходи та відсутністю достатнього особистого первинного капіталу в основної маси населення для участі в приватизації і розвитку приватного підприємництва.

  2. Споживчі кооперативні товариства є формою розв’язання вказаної суперечності і дозволяють об’єднати невеликі капітали значного числа громадян і створити на цій основі сприятливі умови для ведення ними спільного бізнесу і отримання доходів відповідно до кооперативних принципів. Головною метою кооперативного господарювання є діяльність з метою отримання прибутків, які є основою відтворення і розвитку кооперативної власності та задоволення потреб членів кооперативних товариств, в тому числі і споживчих.

  3. Ефективність трансформацій відносин власності у споживчій кооперації визначається мірою їх розділеності та сумісності через встановлення в кооперативній власності необхідного співвідношення частин подільної та неподільної власності та частини прибутку, яка спрямовується на дивіденди членам споживчих товариств і накопичення їх частки в кооперативній власності у грошовій формі.

  4. Головною метою розширення соціальної бази споживчої кооперації має стати не поповнення обігових коштів діючих товариств і спілок за рахунок пайових внесків, а включення нових пайовиків у господарську діяльність через диверсифікацію, повернення переданої в оренду і розконсервування не діючої кооперативної власності.

  5. Перспективний розвиток споживчої кооперації та вдосконалення в ній відносин власності полягає в інвестуванні в господарську діяльність системи соціального капіталу, здійсненні реструктуризації використання наявної власності, створенні на обласному, регіональному та національному рівнях кооперативних корпорацій, банківських, кредитних та страхових структур, розвитку прямих зв’язків із виробниками і налагодженні роботи економічно ефективної оптової торгівлі, інтеграції системи з господарськими суб’єктами національного і міжнародного кооперативного руху та інших форм власності.

Публікації автора:

Статті у фахових наукових виданнях

1. Артеменко І.А. Зміни відносин власності в споживчій кооперації України на сучасному етапі ринкових перетворень // Торгівля і ринок України. Випуск 9. Т. 1. – Донецьк. – 1999. – С. 28-32.

2. Артеменко І.А. Управлінські аспекти реформування та розвитку відносин власності в споживчій кооперації України // Регіональні перспективи. – № 2-3 (9-10).– 2000. – С. 348-351.

3. Артеменко І.А. Кооперація та кооперативна власність в системі суспільних відносин // Регіональні перспективи. – № 5-6 (18-19). – 2001. – С.178-180.

4. Артеменко І.А. Методологічні засади трансформування відносин власності в споживчій кооперації України при переході до ринкової економіки // Вісник Харківського національного університету. Економічна серія. – 2001. – № 508. – С. 327-334.

5. Артеменко І.А. Відносини власності в споживчій кооперації та їх вплив на результати розвитку // Регіональні перспективи. – № 3-4 (22-23). – 2002. – С. 51-54.

6. Артеменко І.А. Проблема власності та її місце в суспільних відносинах і наукових дослідженнях // Науковий вісник Полтавського університету споживчої кооперації України. – № 1 (5). – 2002. – С.48-53.

Інші роботи

7. Артеменко І.А. Трансформація відносин власності в сполживчій кооперації України при переході на ринкові відносини. Навчально-методичний посібник. – Полтава: РВВ ПУСКУ. – 2003. – 36 с.

8. Артеменко И.А. Перспективы развития потребительской кооперации и ее собственности в постсоциалистических странах // Стратегия и социальная миссия потребительской кооперации. – Белгород: Кооперативное образование. – 2002. – С.192-204

9. Нестуля О.О., Артеменко І.А. Політичне забезпечення трансформації відносин власності та економічного розвитку споживчої кооперації України в перехідний період (у співавторстві) // Національний кооперативний рух та структурні зміни в економіці України ХХІ століття. – К. – 2001.– С. 91-94.

10. Шевченко А.Ф., Артеменко І.А. Відносини власності у виробничих підприємствах споживчої кооперації України на сучасному етапі (у співавторстві) // Матеріали наукової конференції за результатами досліджень професорсько-викладацького складу, аспірантів та студентів Полтавського кооперативного інституту за 1996-1998 рр. Книга 1. – Полтава: РВВ ПУСКУ. – 1999. – С.10-12.