Ван Пен. Трансформація торговельних відносин України з КНР в умовах глобалізації світової економіки. : Дис... канд. наук: 08.00.02 - 2008.
Анотація до роботи:
Ван Пен. Трансформація торговельних відносин України з КНР в умовах глобалізації світової економіки. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.02 – світове господарство і міжнародні економічні відносини. – Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Київ, 2007.
У дисертації проаналізовано теоретико-методологічні аспекти основних передумов та особливостей розвитку зовнішньоторговельних відносин в глобальному економічному просторі, розкрито механізм реалізації міжнародних торговельних відносин КНР і України. Проведено комплексний аналіз зовнішньоторговельних зв'язків КНР і України за весь період з дня встановлення дипломатичних відносин між двома країнами.
Визначено основні напрями трансформації міжнародних торговельних відносин КНР і України. Розкрито специфіку використання організаційно економічних форм здійснення взаємної торгівлі та вартісних інструментів у врегулюванні торговельних відносин між КНР і Україною.
У роботі проаналізовано виробничу та соціальну ефективність КНР і України, розкрито основні моделі та виділено пріоритетні напрями подальшого розвитку зовнішньоторговельних відносин між КНР і Україною в умовах глобалізації світової економіки.
Проведене в дисертаційній роботі дослідження проблем трансформації торговельних відносин України з КНР в умовах глобалізації світової економіки дало змогу авторові сформулювати такі висновки і пропозиції:
Міжнародна торгівля – одна із найважливіших складових частин міжнародних економічних відносин. Активна участь країн у міжнародних торговельних відносинах дозволяє ефективніше використовувати національний експортний потенціал, прилучатися до світових досягнень науки і техніки, здійснювати структурну перебудову економіки, більш повно і різноманітно задовольняти потреби населення країн. У цьому зв’язку значний інтерес представляє аналіз як теорій, що розкривають методологічні принципи оптимальної участі національних економік у міжнародному товарообороті, так і об’єктивних закономірностей розвитку світової торгівлі. Особливу значимість ці питання мають як для України, так і для Китаю, які стали на шлях створення ринкової економіки, зорієнтованої на активну участь у світовій торгівлі.
Зовнішньоторговельні зв’язки КНР і України мають довготривалу історію. Вони розпочалися ще в 50-х роках минулого століття. Вже в той час підприємства Української РСР виготовляли на замовлення Китаю технологічне устаткування для заводів металургії, машинобудування, хімічної, енергетичної та інших галузей промисловості, які споруджувалися в Китайській Народній Республіці. Сучасний стан українсько-китайських відносин зумовлюється трансформаційними процесами, що відбуваються в обох країнах і детермінують необхідність переходу на ринкову парадигму при розробці внутрішньої і зовнішньої економічної політики.
Трансформаційні перетворення в економіці Китаю і України створили необхідні соціально-економічні, інституціональні умови для становлення та розвитку взаємної торгівлі на нових ринкових засадах. Їх підґрунтям в обох країнах є ліквідація централізованого директивного планування й управління господарством, централізованого розподілу товарних ресурсів, державної монополії зовнішньої торгівлі. Генезис цих процесів відбувається в Китаї і Україні по-різному, що характеризує національні особливості розвитку економіки і проведення зовнішньоекономічної політики.
За роки розвитку зовнішньоторговельних відносин між КНР і Україною відбулися значні структурні зміни в експортній та імпортній номенклатурі товарів двох країн. Динаміка цих змін відбулася не на користь галузей високотехнологічної продукції, що вимагає необхідність більш ефективної співпраці створених двосторонніх комісій в галузі космічних досліджень, науково-технічному співробітництві, військово-промисловому комплексу. Це дасть можливість не тільки поліпшити експортно-імпортну номенклатуру, а й достатньо повно використовувати науково-технічний потенціал двох країн.
Для подальшого розвитку і диверсифікації взаємних торговельних відносин України і Китаю необхідно брати до уваги, по-перше, світовий досвід розширення експортно-імпортних операцій. По-друге, активно розробляти загальнонаціональні концепції довгострокової експортної стратегії. При цьому необхідно враховувати стратегічну роль експорту. Вона полягає в тому, що він є інструментом активізації наявних і потенційних переваг національної економіки у світовому господарстві; суттєвим засобом сприяння виходу країни на шлях стабільного і прискореного якісного економічного зростання з метою подолання соціально-економічного розриву з розвинутими державами.
Трансформація зовнішньоторговельних зв’язків КНР і України, їх активна інтеграція до світової економіки неминуче потребують формування механізму торгової політики на основі принципів, норм, правил, торговельних звичаїв і практики, яка існує в сучасній міжнародній торгівлі. Розширення міжнародних торговельно-економічних відносин КНР і України, поява нових форм і методів торгівлі між ними, об’єктивно потребує формування такої системи регулювання обміну товарами та послугами, яка включала б сукупність взаємозв’язаних принципів, норм, правил і процедур впливу на формування товарних структур експорту та імпорту за допомогою політичних, економічних правових та адміністративних інструментів.
З посиленням інтернаціоналізації господарського життя і взаємозалежності держав зовнішньоторговельна діяльність із другорядного, додаткового чинника перетворюється в одну із основних рушійних сил розвитку національної економіки. На її основі можуть бути вирішені окремі виробничі, технічні, технологічні, інноваційні завдання, що стоять перед економікою КНР і України; здійснена структурна перебудова економіки; повніше задовольняються потреби населення у товарах широкого вжитку, в тому числі продовольчих і промислових товарах, в медикаментах та медичному устаткуванні. Зовнішня торгівля стає реальним і все більш відчутним фактором національного відтворювального процесу обох країн.
Новітні галузі, які швидко розвиваються в Китаї (космічна, атомна, авіаційна, радіоелектроніка, інформаційна), створюють сприятливі умови для розширення зовнішньоторговельних зв’язків між КНР і Україною. В зв’язку з цим Україні на нинішньому етапі її економічного розвитку необхідно будувати зовнішньоторговельну стратегію відносно Китаю на основі максимального використання наявного науково-технічного потенціалу для просування українських технологій на китайський ринок. Експортна орієнтація економіки України потребує визначення порівняльних і конкурентних переваг українських товаровиробників, а також факторів, що їх формують та механізм реалізації цих переваг. Необхідно також враховувати те, що після вступу КНР до СОТ в 2001 році, значно змінилися позиції Китаю на світовому ринку. Китай став активно використовувати інструменти СОТ для забезпечення своїх зовнішніх та внутрішніх інтересів.
У перспективі трансформація торговельних відносин між Україною і КНР, має сприяти збільшенню обсягів, оптимізації структури двосторонньої торгівлі. Це передбачає, насамперед, здійснення ряду суттєвих заходів, серед яких важливе місце посідає поліпшення структури двосторонньої торгівлі, розширення сфери торговельно-економічного співробітництва двох країн, інтенсивне просування взаємовигідного співробітництва в галузі високих та нових технологій, підвищення його рівня та якості шляхом збільшення питомої ваги послуг та наукомісткої продукції і продукції з високою доданою вартістю.
Публікації автора:
У наукових фахових виданнях:
1. Ван Пен. Особливості розвитку торговельних відносин КНР та України в умовах глобалізації // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Збірник наукових праць. – Вип. 51: У 2 ч. – К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка Інститут міжнародних відносин. – 2005. – Ч.. – С. 108-111.
2. Ван Пен. Пріоритетні напрямки розвитку зовнішньоторговельних відносин КНР і України // Научный журнал «Культура народов Причерноморья», — Межвузовский центр «Крым». ISSN 1562-0808; – 2005. – № 59. – С. 89-90.
3. Ван Пен. Особливості українсько-китайської комерційної співпраці в умовах глобалізації // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Збірник наукових праць. Вип. 66: У 2 ч. К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка Інститут міжнародних відносин. – 2007. – Ч.. – С. 197-204.
4. Ван Пен. Теоретичні аспекти дослідження умов міжнародних торговельних відносин // Научный журнал «Культура народов Причерноморья», – Межвузовский центр «Крым». ISSN 1562-0808; – 2007. – № 99. – С. 24-28.
5. Румянцев А.П., Ван Пен. Моделі чинників стратегії зовнішньоторговельної діяльності та її застосування у відносинах між Україною і КНР // Економіка і управління. – 2007, – № 4. – С. 52-59.
Матеріали конференцій:
Ван Пен. Динамізм умов зовнішньоторговельних відносин України з КНР// Проблеми управління підприємництвом в сучасних умовах: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції вчених та фахівців: в 2 ч. – Сімферополь: ЧП «Кильбер», – Ч. 2: – 2005. – С. 45-46.
Ван Пен. Стратегічні орієнтири господарського співробітництва України з КНР в умовах глобалізації // Материалы Второй международной научно-практической конференции «Развитие внешнеэкономической деятельности в условиях глобализации» (20-21апреля 2006 года). Симферополь: Таврия, – 2006. – С. 11-12.
Ван Пен. Сучасні тенденції розвитку умов торгівлі КНР і України в умовах глобалізації // Материалы Третьей международной научно-практической конференции «Тенденции развития экономики и формирование современной системы управления внешнеэкономическими связями предприятия» (30-31 марта 2007 года). Симферополь: ДиАйПи, 2007. – С. 16-17.