Дисертаційне дослідження особливостей трансформації соціально-економічного розвитку регіону в період реформування економіки дає підстави зробити низку висновків та узагальнень, які мають прикладний характер і можуть бути використані при подальшому удосконаленні системи управління регіональним розвитком. 1. Спроба перебудувати командно-адміністративну економіку в ринкову без врахування особливостей трансформації соціально-економічних процесів в кожному регіоні привела до спрощеного розуміння цього завдання, в результаті чого відбулося “затягування” періоду реформування економіки з переходом останнього в кризовий. 2. У роботі автором запропоновано нові поняття (наприклад, названі періоди трансформації: період раптової трансформації, період поглибленої трансформації, трансформаційний період з висхідними соціально-економічними процесами) та подаються власні визначення змісту низки понять. Зокрема, під “соціально-економічним розвитком регіону” розуміється динаміка кількісних і якісних соціально-економічних змін станів територіальної суспільної системи “регіон”; рівень соціально-економічного розвитку регіону трактується як стан цієї територіальної суспільної системи “регіон”; трансформація соціально-економічного розвитку регіону розглядається як кардинальна, тривала в часі, зміна направленості процесів його соціально-економічного розвитку в результаті зміни економічної системи (адміністративно-командної на ринкову) після здобуття Україною незалежності; під еволюцією розуміється така зміна станів територіальної суспільної системи, яка відбувається при неусвідомленій участі людини, частини суспільства, суспільства загалом, а розвиток розглядається як обумовлена людськими діями (прогнозуванням, керівництвом, управлінням тощо) висхідна зміна таких станів; прогрес трактується як окрема стадія чи фаза розвитку, якій властиві висхідні тенденції розвитку з якісно новими здобутками, а регрес - стадія розвитку з низхідними тенденціями з втратою якісних надбань. 3. Всебічний аналіз багатьох теоретичних концепцій, в основі яких закладена трансформація соціально-економічного розвитку суспільних територіальних систем, дозволили розробити власну класифікацію трансформаційних моделей соціально-економічного розвитку регіонів, в основі якої покладено наступні класифікаційні ознаки: середовище формування трансформаційних процесів (локальні чи точкові, частковорегіональні, суцільнорегіональні), їхній характер (еволюційні, революційні) і сфера започаткування (реструктуризаційні, диверсифікаційні, інноваційні, модернізаційні, комплексні, пропульсивно-галузеві, динамічно-галузеві, інерційно-еволюційні, модерно-еволюційні). 4. В дисертації сформовано спеціальну методику, яка застосована для дослідження регіональних трансформаційних соціально-економічних процесів на матеріалах Чернівецької області. Її суть полягає у поєднанні двох груп методів, а саме: першої, за допомогою котрої вивчено особливості протікання процесів трансформації соціально-економічного розвитку регіону протягом тривалого періоду (наприклад, вивчення рядів динаміки – статистичних даних про розвиток явищ у часі, що розміщені у хронологічній послідовності; побудова трендів, їх порівняння тощо), і другої, за допомогою якої вивчався статичний зріз трансформаційних процесів, тобто здійснювалася діагностика їхньої природи на конкретний часовий горизонт (наприклад, SWOT-аналіз, просторовий аналіз, фінансовий аналіз та інші). 5. На основі дослідження особливостей трансформаційних процесів соціально-економічного розвитку Чернівецької області за допомогою сформованої методики при застосуванні історичного підходу автором визначено періоди зі специфічними ознаками трансформаційних процесів: 1) 1991-1993 рр. - період раптової трансформації; 2) 1994-1998 рр. – період поглибленої трансформації; 3) 1999-2003 рр. – період висхідного розвитку. При цьому сформульоване найважливіше, на думку автора, завдання сьогодення, яке полягає у необхідності продовження започаткованих у третьому періоді і збереженні в найближчій перспективі вектору позитивних трансформаційних процесів і зведення до мінімуму наслідків негативних трансформаційних процесів та самих таких процесів. 6. У дисертації узагальнено оцінку базового соціально-економічного рівня розвитку досліджуваного регіону: Чернівецька область зуміла частково перебудувати власний соціально-економічний потенціал, в основному зберегти природно-ресурсний і працересурсний потенціал, поліпшити вигідність свого економіко-географічного положення, що загалом формує позитивні передумови, надійний стартовий рівень для подальшого поступу у найближчій і більш віддаленій перспективі. 7. В роботі обґрунтовано необхідність створення регіональної системи соціально-економічного моніторингу шляхом об’єднання соціоекономічних моніторингових систем, котрі функціонують на різних ієрархічних рівнях: загальнодержавному, регіональному, локальному. Пропонується таке об’єднання здійснити шляхом створення спеціальної структури в регіоні (наприклад, відділу в структурі облдержадміністрації), яка б збирала, зберігала і видавала всім зацікавленим відповідну інформацію. 8. На основі оцінки низки прогнозних документів розвитку досліджуваного регіону, яка засвідчує неузгодженість цілей і дій, що містяться в них, наявність декларативних положень, не підкріплених належними обґрунтуваннями та розрахунками, автор наголошує на необхідності загальноприйнятої і обґрунтованої моделі соціально-економічного розвитку регіону в рамках науково-дослідної роботи “Стратегії соціально-економічного розвитку Чернівецької області на період до 2010 р.”, яка одночасно стала б важливим інструментом управління розвитком регіону. 9. В дисертації побудовано гіпотетичну логіко-структурну схему перспективної трансформації функцій територіального управління, яка складається з трьох основних блоків: формування і використання факторів переходу від індустріальної до нової постіндустріальної інтелектуально-інформаційної стратегії розвитку регіону; створення умов для інтелектуалізації та інформатизації всіх сторін життя; орієнтація на стратегію випереджувального інтелектуально-інноваційного розвитку. |