Дисертаційне дослідження спрямоване на вивчення явища трансформації навчальної книги в умовах інформатизації вищої освіти. Основні науково-теоретичні результати проведеної роботи: 1. Загальносоціальна значущість розвитку національної освіти та її інтеграції до європейської і світової освіти потребує нових наукових підходів до оновлення науково-методичного забезпечення освітнього процесу, важливою складовою якого є навчальна книга. Виникли об’єктивні умови для її інтеграції до інформаційного простору вищої освіти. Своєчасність вивчення проблеми трансформації навчальної книги в умовах інформатизації вищої освіти зумовлена і тим, що теоретично і практично вона є недостатньо розробленою, ще не була предметом спеціального дисертаційного дослідження. Складність її дослідження полягає в недосконалості методологічного апарату, нерозробленості загальної концепції інтеграції навчальної книги до інформаційного простору вищої освіти, зокрема бібліотечної. Відсутність цілісності, комплексності, фрагментарність у науковій розробці проблеми зумовили об’єктивну необхідність дисертаційного дослідження, його мету, задачі, об’єкт, предмет і методи. 2. Для інтеграції навчальної книги до освітньо-інформаційного простору вищої освіти суттєве значення мають теоретичні основи типо-видової характеристики навчальної книги, що базуються на типологічному підході і закономірностях розвитку навчального книговидання з будь-якої предметної галузі, як соціально-комунікативного феномену. Це має значення для оцінювання сучасного стану і перспектив розвитку застосування видового різноманіття навчальної книги в освітньому процесі вищої школи і в галузі бібліотечної освіти. Запропоновано загальну типологічну модель навчальної книги на основі визначення її ознак: змісту, ролі в навчальному процесі, жанру, форми, призначення. Обґрунтовано введене типологічне групування навчальних видань як програмно-регламентуючих та навчаючих. Доведено, що не існує універсальної типологічної моделі навчальної книги. Визначено особливості адаптації запропонованої загальної типологічної моделі навчальної книги до галузі бібліотечної освіти, для чого проаналізовано її типо-видовий склад у цій галузі. 3. Навчальна книга трансформується в контексті соціокультурних змін інституту освіти. Вона є індикатором стану системи засобів навчання, особливості якої – її відкритість і динамічність у процесі змін під впливом зовнішніх – соціально-культурних і внутрішніх – організаційних, технологічних, дидактико-педагогічних та ін. факторів. Визначено шість етапів у формуванні ознак навчальної книги протягом її еволюції в освіті. Виявлено особливості формування ознак на кожному етапі розвитку навчальної книги: від її виникнення до сучасної електронної форми, що відбивають залежність розвитку освіти і засобів її реалізації. Доведено, що на сучасному етапі розвитку освіти навчальна книга трансформується в гіпертекстову систему за домінуючою роллю підручника, який набуває інтеграційних ознак у гіпертекстовому просторі на рівні навчально-методичного комплексу. 4. Ознаки підручника реалізуються в його функціях та структурній композиції – головних чинниках удосконалення його якості, що сприяють адаптації до нового освітньо-інформаційного середовища. Запропоновано класифікацію функцій за ознакою їх домінування в умовах інформатизації: освітня функція є домінуючою щодо інформаційно-пізнавальної, систематизуючої і самоосвітньої; розвивально-виховна – для ціннісно-орієнтованої, культурно-мовної та дослідницької; організаційно-управлінська – щодо контрольно-експертної, трансформаційної та структуроутворюючої; інтеграційна – для системоутворюючої, довідкової, координуючої і синтезуючої функцій. Розроблено структурну композицію підручника у вигляді моделі, що відображає сутність визначених функцій. 5. Критерії за змістом і формою підручника є вирішальними для адаптації навчальної книги до нового освітньо-інформаційного середовища. Рекомендації до змісту підручника (вимоги до структури, характеру та повноти викладу, знакової системи, обсягу навчальної інформації в ньому) враховують дидактичні, ергономічні, художньо-естетичні та соціально-економічні чинники щодо засвоєння, сприйняття, доступності інформації в підручнику й адекватні до його визначених структурно-функціональних особливостей. Доведено, що в умовах широкомасштабного переходу інформаційного суспільства від однієї форми збереження інформації до іншої ефективною навчальною книгою в процесі навчання є друкований підручник із мультимедійним додатком. 6. В умовах пріоритету самостійної роботи студентів найраціональнішим середовищем функціонування комплексу навчальної книги в умовах інформатизації є розроблена модель функціонування, використання та розвитку навчальної книги в освітньо-інформаційному оточенні вищого навчального закладу у вигляді медіацентру. Обґрунтовані принципи використання навчальної книги на трьох рівнях медійного освітньо-інформаційного простору навчального закладу: «неелектронному», Інтранету та Інтернету, що забезпечують перспективи її розвитку в медіапросторі і сприяють організації національної мережі бібліотечно-інформаційної освіти. Визначено, що в умовах інтеграції навчальної книги до освітньо-інформаційного середовища вона на документальному рівні прагне до функціональності завдяки інтегруванню різних елементів навчально-методичного комплексу, а на інформаційному – функціонує в медіапросторі у вигляді предметного гіпертекстового комплексу – логічного курсу з вивчення певної навчальної дисципліни, що поєднує елементи навчальних видань (програми курсу, методичних рекомендацій, практикумів, хрестоматій тощо) в єдине ціле за домінуючою роллю підручника. Визначені перспективні напрями функціонування такого комплексу в процесах згортання та розгортання інформації на предметно-тематичному та когнітивно-діяльнісному рівнях в освітньому процесі. Проведене дослідження не вичерпує повністю питання порушеної проблеми. Перспективні напрями подальшої розробки передбачають: установлення змістовних змін у передачі навчальної та наукової інформації в навчальній книзі; аналіз процесів семантичної обробки навчального матеріалу і згортання інформації на предметно-тематичному та розгортання на когнітивно-діяльнісному рівнях у системі гіпертекстового навчання. |