Анотація до роботи:

Коваленко О.Г. Трансформація фосфатів лучно-чорноземного карбонатного ґрунту Лісостепу України залежно від застосування добрив. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.04 – агрохімія. Національний аграрний університет, Київ, 2004.

В умовах типової зерно-бурякової сівозміни Лісостепу України вивчали вплив тривалого застосування добрив на трансформацію і накопичення сполук фосфору в лучно-чорноземному карбонатному ґрунті. Встановлено, що найбільший вплив на накопичення загального фосфору, фосфору органічних і мінеральних сполук, фракцій мінеральних фосфатів, рухомих сполук фосфору та ступеня рухомості фосфатів у ґрунті мало сумісне застосування органічних і мінеральних добрив. При зниженні насичення сівозміни добривами рослини використовували сполуки фосфору не лише із шару ґрунту 0-25 см, але й із більш глибоких (25-100 см) його шарів. Наведені дані про ємність вбирання фосфору добрив ґрунтом та вплив добрив на сорбційні властивості ґрунту. За внесення добрив ємність вбирання фосфору добрив ґрунтом зменшувалася. З підвищенням фосфатного рівня ґрунту при однакових норми фосфорних добрив розміри сорбції фосфатів ґрунтом зменшуються, а розміри десорбції, навпаки, збільшуються.

Викладені результати досліджень впливу добрив на вміст рухомих сполук у ґрунті та елементів живлення в рослинах озимої пшениці. Вивчено баланс фосфору в сівозміні. Визначена агрохімічна та економічна ефективність добрив, внесених під озиму пшеницю.

Результати досліджень по вивченню впливу добрив на трансформацію фосфатів лучно-чорноземного карбонатного ґрунту Лісостепу України дозволяють зробити наступні висновки.

1. Насичення зерно-бурякової сівозміни з 1979 р. 13 т/га гною, 172 кг/га РК, 252 кг/га NРК та 375 кг/га NРК на фоні 13 т/га гною, 252 кг/га NРК обумовило збільшення вмісту загального фосфору, фосфору органічних і мінеральних сполук у лучно-чорноземному карбонатному ґрунті. Значне накопичення їх в орному шарі ґрунту відмічено при застосуванні 252 кг/га NРК на фоні 13 т/га гною та 375 кг NРК на фоні 13 т/га гною. Зниження насичення сівозміни добривами з 1997 р. обумовило зменшення даних показників у 1999 і 2002 рр. у порівнянні з 1994 р.

2. Прийнята система застосування добрив сприяла зростанню вмісту фосфатів як кожної із фракцій мінеральних фосфатів (пухкозв’язаних, Al-P, Fe-P, Ca-P), так і їх суми. Вміст найбільш рухомих мінеральних фосфатів - пухкозв’язаних - зменшується на контролі. Зниження з 1997 р. насичення сівозміни до 12 т/га гною, 165 кг/га РК, 238 кг/га NРК та 352 кг/га NРК на фоні 12 т/га гною, 238 кг/га NРК обумовило зменшення вмісту фосфатів кожної із фракцій.

3. Під впливом тривалого застосування добрив збільшився вміст рухомих сполук фосфору в ґрунті досягаючи 12,8 мг Р₂О₅ при внесенні одинарної норми мінеральних добрив на фоні гною та 15,4 мг Р₂О₅ на 100 г ґрунту при внесенні півтори норми мінеральних добрив на фоні гною. Зменшення кількості добрив, внесених на 1 га сівозмінної площі, обумовило зменшення їх вмісту в шарі ґрунту 0-100 см.

4. Лучно-чорноземний карбонатний ґрунт характеризується високою вбирною здатністю до фосфат-іонів. За внесення фосфорних добрив спостерігається зменшення величини ємності фосфору ґрунту, за внесення органічних – збільшення. Зниження насичення сівозміни добривами обумовило зростання даного показника.

Вбирання фосфору суперфосфату простого порошковидного лучно-чорноземним карбонатним ґрунтом при концентрації менше 2 мг P₂O₅/л обумовлене процесами хемосорбції, при більших – процесами фізичної адсорбції. Внесені добрива обумовлюють насичення ґрунту фосфат-іонами за типом хемосорбції та переважання процесів фізичної сорбції.

5. Добрива, внесені в сівозміні та під озиму пшеницю, покращили поживний режим лучно-чорноземного карбонатного грунту - збільшився вміст азоту амонію та азоту нітратів, рухомих сполук фосфору і калію. Найвищими вони були при внесенні N₉₀Р₈₀К₈₀ і N₁₃₅Р₁₂₀К₁₂₀ на фоні післядії гною у сівозміні.

6. Органічні та мінеральні добрива обумовили збільшення вмісту азоту, фосфору, калію в рослинах озимої пшениці. Найвищий їх вміст був за внесення полуторної норми мінеральних добрив на фоні післядії гною.

7. За внесення під озиму пшеницю одинарної норми мінеральних добрив на фоні післядії гною у сівозміні її врожайність в 2000 - 2002 рр. збільшилася на 14,4 - 22,8 ц/га порівняно з 28,0 - 37,7 ц/га в контролі. Внесення півтори норми мінеральних добрив на фоні післядії гною в сівозміні обумовило подальше підвищення врожайності озимої пшениці: вона була на 5,9 - 11,4 ц/га вищою, ніж за внесення N₉₀Р₈₀К₈₀ на фоні післядії гною.

8. Застосування лише мінеральних добрив, одинарної та полуторної норм мінеральних добрив на фоні післядії гною обумовили збільшення вмісту білка та клейковини в зерні озимої пшениці до 14,0-14,5 і 28,5-29,1 % відповідно. Внесення фосфорних, фосфорних і калійних добрив на фоні післядії гною в 2001 -2002 рр. не знижувало вмісту білка та клейковини в зерні озимої пшениці.

9. Сумісне застосування органічних і мінеральних добрив позитивно вплинуло на баланс фосфору в сівозміні. Найвищою перевага надходження фосфору в ґрунт над його витратами була за внесення півтори норми мінеральних добрив на фоні гною. Менша кількість добрив, внесених під культури сівозміни з 1997 р., обумовила негативний баланс цього елемента в 1999-2001 рр.

10. Застосування добрив є агрохімічно і економічно доцільним заходом. Окупність 1 кг добрив за внесення повного мінерального добрива становила 4,1-5,3 кг зерна озимої пшениці.

Внесення лише мінеральних добрив та полуторної норми мінеральних добрив на фоні післядії гною забезпечувало 96,3-111 грн./га прибутку та рівень рентабельності 13,8-17,9 %.

Публікації автора:

1. Лісовал А.П., Сорокотяга Н.П., Коваленко О.Г. Зміна сполук вуглецю, азоту і фосфору чорноземних ґрунтів і продуктивність культур при тривалому застосуванні засобів хімізації // Науковий вісник НАУ. – 2000. - № 32. – С. 129-134 (отримання експериментальних даних та їх аналіз).

2. Лісовал А.П., Марчук І.У., Сорокотяга Н.П., Ященко Л.А., Коваленко О.Г. Динаміка сполук вуглецю, азоту, фосфору і калію за тривалого застосування добрив на лучно-чорноземних ґрунтах Лісостепу України // Агрохімія і ґрунтознавство: Міжвідомчий тематич. наук. зб. до VI з’їзду УТГА (1-5 липня, 2002 р., м. Умань). – Харків, 2002. – Кн. 3. – С. 243-245 (аналіз літературних джерел, узагальнення експериментальних даних).

3. Лісовал А.П., Коваленко О.Г. Вплив тривалого застосування добрив на вміст у ґрунті рухомих фосфатів і баланс фосфору // Науковий вісник НАУ. – 2002. - № 57. – С. 240-244 (аналіз літературних джерел, отримання експериментальних даних).

4. Коваленко О.Г. Фосфорний режим лучно-чорноземного карбонатного ґрунту за тривалого застосування добрив // Збірник наукових праць Інституту землеробства Української академії аграрних наук . – К.: ЕКМО, 2003. – Вип. 3. – С. 30-35.

5. Коваленко О.Г. Вплив добрив на трансформацію фосфатів лучно-чорноземного карбонатного ґрунту // Цукрові буряки. – 2004. - № 1. - С. 8-9.

6. Коваленко О.Г. Вплив тривалого застосування добрив на фракційний склад мінеральних фосфатів лучно-чорноземного карбонатного ґрунту // Аграрна наука і освіта. – 2004. – Том 5. № 1-2. – С. 49-52.

7. Коваленко О.Г. Вплив добрив на запаси рухомих фосфатів у лучно-чорноземному карбонатному ґрунті // Стабілізація землекористування та сучасні агротехнології / Матеріали науково-практичної конференції молодих вчених 24-26 листопада 2003 року. Чабани. – К.: ЕКМО, 2003. – С. 26-27.