У дисертації наведено теоретичне узагальнення наукової проблеми співвідношення національного та інтернаціонального в сучасній цивільній архітектурі Ірану, роль в цій архітектурі історичних традицій формоутворення. В процесі дослідження зроблено низку загальних висновків, основні з яких приведено нижче. 1. В розвитку цивільної архітектури Ірану визначилась тенденція вивчення та всебічного використання в сучасній архітектурно-будівельній практиці історично усталених типів розпланувальних структур цивільних будівель, традиційних архітектурних форм і архітектурних деталей. Ця тенденція зміцніла в 90-х роках ХХ ст., а використання народних традицій в сучасному цивільному будівництві зростає з року в рік. Досвід іранської народної культури і традицій зодчества протягом багатовікової історії розвитку цивільних будівель залишили в спадок численні приклади вирішення проблеми спадкоємності (традицій) та різнобічних поглядів суспільства на вирішення цієї проблеми. Архітектурні аналоги та літературні джерела сформували інформаційну базу дослідження і стали основою сучасного порівняльного наукового аналізу. 2. В роботі розкриті основні чинники, що впливають на формування архітектури цивільних будівель Ірану: природнокліматичні умови, національно-побутові, соціально-економічні, культурно-релігійні, етно-демографічні особливості регіонів країни тощо. Розглянуто питання традиційного формоутворення і використання традиційних конструкцій та матеріалів в архітектурі в залежності від кліматичних і сейсмологічних умов, вітрового режиму та інших об’єктивних чинників. З достатньою повнотою висвітлений в роботі історичний шлях формування архітектури соціальних будівель і житла, починаючи від епохи давньої Персії і закінчуючи нашим часом. Дана детальна класифікація історичних періодів з розгорнутою характеристикою кожного з них та його впливу на архітектуру Ірану. Розглянуто традиції архітектури сусідніх до Ірану країн, оскільки іранська архітектура спадщина є важливою складовою культури загальномусульманської світової спільноти. 3. В роботі висвітлено аналіз особливостей іранської національної архітектури, іранський та закордонний досвід проектування і будівництва мавзолеїв, мечетей, мінаретів, медресе, караван-сараїв, житлових будівель. Виявлено домінуючий вплив ісламської духовної культури на традиції іранської архітектури, що проглядається в наявності та декорі куполів, айванів, хайатів та мінаретів, виразних акцентних входах (хашті), розподілі житла на дві половини, багатства внутрішнього оздоблення, тектоніці «чистої» стіни, арках, аркадах, відкритих галерейних просторах, внутрішніх двориках (хайатах), устаткування вертикального та горизонтального сонцезахисту тощо. Виявлено основні закономірності активної ролі традицій у формуванні функціонально-розпланувальної та об’ємно-просторової структури цивільних будівель. 4. Встановлено, що мікроклімат в житлових будівлях багато в чому залежить від прийомів забудови. Тож для основних районів Ірану опрацьовані типологічні вимоги та рекомендації щодо покращення мікроклімату житлового середовища малоповерхових будинків та міської багатоповерхової забудови. На основі типологічних вимог, досвіду історичних традицій опрацьовано прийоми забудови населених місць у визначених в роботі проектно-будівельних зонах. Виходячи з рекомендованих прийомів забудови, сформульовані містобудівні принципи проектування малоповерхових житлових будинків та регулювання мікроклімату, що розкривають їх об’ємно-розпланувальні та архітектурно-конструкційні вирішення. 5. На основі аналізу кількісних та якісних характеристик забудови, кліматичних чинників довкілля, клімато-екологічного моделювання простору опрацьовано: схему природно-кліматичного зонування території Ірану для ефективного проектування цивільних будівель; розгорнуту характеристику шести природно-кліма-тичних зон (ПКЗ) та чотирьох проектно-будівельних зон (ПБЗ), визначених взаємозв’язком погоди та клімату з наявними місцевими будівельними матеріалами, конструкціями та існуючою проектно-будівельною базою. Запропонована система зонування території Ірану передбачає облік вимог та рекомендацій щодо забудови населених місць, покращення мікроклімату забудови та окремих будівель, вдосконалення прийомів забудови та підвищення її естетичного рівня. 6. За результатами дослідження запропоновано загальні науково-методичні та архітектурно-розпланувальні принципи проектування житлових та громадських будівель і рекомендації та пропозиції щодо формування архітектури сучасних цивільних будівель Ірану з урахуванням національних та ісламських традицій. На підставі базових рекомендацій на 4-х основних проектно-будівельних зонах Ірану і клімато-екологічного моделювання розроблено методичні рекомендації та пропозиції щодо формування архітектури базових проектних рішень цивільних будівель. Рекомендації проілюстровано авторськими проектними пропозиціями медресе, мечеті та житлового будинку. Можна сподіватися, що запропоновані розробки будуть успішно використані в проектуванні цивільних будівель і в подальших більш поглиблених дослідженнях проблем використання традицій в формоутворенні сучасної цивільної архітектури Ірану. 7. Дослідження показало, що більшість традиційних принципів, елементів, методів архітектурного формоутворення відповідають об’єктивним умовам клімату, релігії, способу життя населення. Ці три основні чинники архітектурного формоутворення залишаються незмінними протягом багатьох сторіч і зберегли своє значення і в наші дні. Якісно новий рівень розвитку цивільної архітектури має базуватися на розвитку національних традицій в архітектурі, екології людини, природо-кліматичного районування, клімато-екологічного моделювання простору, охорони та відтворення природного середовища, збереження архітектурно-містобудівної спадщини. * * * Максимальне використання в сучасній цивільній архітектурі Ірану (як, втім, і інших країн) традиційних принципів та форм є історично виправданим та архітектурно-композиційно ефективним. Це положення не виключає, що сучасні темпи та характер будівельних робіт вимагають певних змін у використанні традиційних матеріалів, змін, пов’язаних переважно із пристосуванням їх до завдань індустріалізації будівництва (перехід від цегляної кладки до монтажа великих блоків, доповнення традиційних металевих лінійних конструкцій, збірними залізобетонними, розробка збірних панелей перекриттів заснованих на традиційних склепіннях тощо). Перехід від принципів, елементів, форм традиційної Іранської архітектури до принципів і форм так званої інтернаціональної архітектури логічний і доцільний лише при зведенні будівель і споруд, які не можуть виконуватися в традиційних конструкціях (наприклад, хмарочоси) або не мають функціональних та об’ємно-просторових аналогів в традиційній архітектурі Ірану. Разом з тим і в цих випадках можуть бути застосовані окремі архітектурні форми, які поєднали би нову архітектуру з традиційною. |