Анотація до роботи:

Кокот В. Р. Токсиколого-гігієнічна характеристика пестициду “Полікарбацин” і гігієна праці в умовах його виробництва та застосування. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.01 – гігієна. – Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Львів, 2004.

За результатами комплексних досліджень науково обґрунтовано ГДК полікарбацину в повітрі робочої зони – 1,0 мг/м³. Виявлено його тиреотропну дію. Підтверджено алергічний характер контактних дерматитів, що можуть виникати під час виробничого контакту з полікарбацином та встановлено посилення шкірної алергічної реакції за одночасної дії на організм пестициду та ультрафіолетового опромінення. В токсичних дозах препарат викликає розвиток мутацій у статевих клітинах самців щурів.

В умовах виробництва та застосування можливе надходження препарату в повітря робочої зони в концентраціях, що перевищують обгрунтований гігієнічний регламент. Встановлено зв’язок між надходженням препарату в повітря робочої зони та рівнями захворюваності працівників, що зайняті у його виробництві.

На підставі проведених досліджень запропоновано комплекс санітарно-технічних, гігієнічних та лікувально-профілактичних оздоровчих заходів.

На основі результатів токсикологічних, епідеміологічних та гігієнічних досліджень виявлено особливості біологічної дії полікарабцину, оцінено вплив його на стан здоров’я працівників в умовах виробництва та застосування.

1. У токсикологічних експериментах з пероральним та інгаляційним надходженням препарату в організм дослідних тварин встановлено, що він відноситься до малотоксичних пестицидів з вираженими кумулятивними властивостями (К_кум – 1,92) та небезпечний з огляду на можливість розвитку хронічного інгаляційного отруєння (Z_ch = 6,47).

2. Біологічна дія полікарбацину за інгаляційного надходження проявляється у порушенні функціонального стану центральної нервової системи, гепатотоксичності, змінах гематологічного статусу, ураженні нирок, органів дихання, порушенні окисно-відновних процесів.

3. За тривалого інгаляційного надходження полікарбацину в організм на пороговому рівні
   (3,4 мг/м³) виявляється його тиреотропна дія, що полягає у зниженні активності колоїду та компенсаторній гіперплазії тиреоїдного епітелію.

4. Встановлено пороги гострої та хронічної інгаляційної дії полікарбацину на рівнях 22,0 та
   3,4 мг/м³ відповідно.

5. Дерматити, що можуть виникати під час роботи з полікарбацином, мають алергічний характер. Шкірна алергічна реакція посилюється за одночасної дії на організм пестициду та ультрафіолетового опромінювання.

6. Полікарбацин в токсичних дозах викликає розвиток домінантних летальних мутацій (80 мг/кг) та впливає на стан гонад самців білих щурів (40 мг/кг), що свідчить про потенційну небезпеку препарату.

7. Епідеміологічними дослідженнями встановлено зв’язок між рівнями захворюваності з тимчасовою втратою працездатності та умовами праці у виробництві полікарбацину. Найвищі показники захворюваності спостерігались у професійних груп, умови праці яких супроводжуються надходженням у повітря робочої зони полікарбацину в концентраціях, що перевищують обґрунтований гігієнічний регламент.

8. За результатами досліджень науково обґрунтовано гігієнічний регламент допустимого вмісту полікарбацину у повітрі робочої зони (ГДК) – 1,0 мг/м³ (ІІ-й клас небезпеки).

9. Для умов сільськогосподарського застосування полікарбацину рекомендовано термін безпечного виходу на оброблені пестицидом ділянки – третя доба. З гігієнічної точки зору, доцільно механізувати процеси дозування та приготування робочих розчинів препарату.

10. Розроблений комплекс санітарно-технічних і гігієнічних заходів дозволив зменшити рівні забруднення виробничого середовища полікарбацином та мінімізувати негативний вплив препарату на організм працівників. Обгрунтовано перелік лабораторно-діагностичних методів (дослідження стану щитоподібної залози; виявлення алергічної чутливості до препарату; визначення кількості сульфгідрильних груп, активності пероксидази та каталази в крові) для проведення попередніх та періодичних медичних оглядів осіб, що мають виробничий контакт з пестицидом.

Публікації автора:

1. Кузьмінов Б. П., Кокот В. Р. Гігієнічна оцінка умов праці при застосуванні фунгіциду полікарбацину на території Львівської області // Довкілля та здоров’я. – 2002. – №2 (21).
   – С. 56–57. (Дисертантом виконано дослідження умов праці при застосуванні фунгіциду. Співавтором надано консультативну допомогу).

2. Кокот В. Р. Ризик розвитку віддалених наслідків при професійному контакті з полікарбацином // Практична медицина. – 2003. – №2. – С. 111–115.

3. Кокот В. Р. Експериментальні дослідження алергенних властивостей фунгіциду полікарбацину // Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. – 2003. – №3. – С. 49–54.

4. Общетоксический и специфический гонадотоксический эффекты БМК и его комбинации с поликарбацином / М. Й. Гжегоцкий, Б. П. Кузьминов, В. Р. Кокот, Т. И. Шарова // Гигиена применения, токсикология пестицидов и полимерних материалов. – Киев, 1984. – Вып.14. – С. 61–63. (Дисертантом досліджено загальнотоксичну та специфічну дію препаратів. Співавторами надано методичну допомогу).

5. Токсикологическая характеристика комбинированных пестицидов на основе поликарбацина / М. Й. Гжегоцкий, Б. П. Кузьминов, В. Р. Кокот, С. Ш. Жук // Гигиена труда и профессиональные заболевания. – 1987. – №8. – С. 51–52. (Дисертантом проведені дослідження загальнотоксичної та специфічної дії полікарбацину, арцериду і борициду. Співавторами дослідженно токсичну дію полідазолу, надано допомогу в інтерпретації результатів).

6. Кокот В. Р. Гигиеническая характеристика условий труда при производстве поликарбацина (производственные и экспериментальные исследования) // Гигиена труда и профессиональные заболевания. – 1988. – № 2. – С. 33–36.

7. Морфологическое изучение хронической токсичности поликарбацина и комбинированного пестицида полидазола (поликарбацин+БМК) / Б. П. Кузьминов, Ю. В. Бисярин, В. Р. Кокот,
   В. И. Максимов // Охрана объектов окружающей среды от загрязнения химическими веществами. – Львов, 1988. – С. 31–32. (Дисертантом досліджено токсичність полікарбацину. Полідазол вивчено співавторами).

8. Применение морфологического метода в токсикологических исследованиях /
   Б. П. Кузьминов, Ю. В. Бисярин, В. И. Максимов, В. Р. Кокот // Охрана объектов окружающей среды от загрязнения химическими веществами. – Львов, 1988. – С. 88–90. (Дисертантом узагальнені результати морфологічних досліджень впливу полікарбацину та комбінованих на його основі фунгіцидів. Співавторами надано консультативно-методичну допомогу).

9. Кокот В. Р. Гігієна праці та захворюваність з тимчасовою втратою працездатності у виробництві полікарбацину // Соціально-гігієнічні, економічні та організаційні аспекти охорони здоров’я населення (рекомендації для втілення в практику). – Львів, 1993. – С. 53–54.

10. Кокот В. Р. Захворюваність з тимчасовою втратою працездатності працюючих у виробництві полікарбацину // Гігієнічні проблеми сучасного суспільства. – Львів, 2001. – С. 61–64.

11. Кокот В. Р. Оцінка впливу пестициду полікарбацину на морфофункціональні показники щитовидної залози в токсикологічному експерименті / Актуальні проблеми профілактичної медицини. – Львів, 2002 . – С. 28–30.

12. Гигиеническая регламентация полидазола в воздухе рабочей зоны сельскохозяйственного производства / Б. П. Кузьминов, Т. И. Шарова, С. Ш. Жук, В. Р. Кокот // I съезд эпидемиологов и гигиенистов Таджикистана. – Душанбе, 1985. – Ч 1. – С. 246–248. (Дисертантом надані матеріали досліджень токсичності компонента полідазолу – полікарбацину. Співавторами досліджено токсичну дію полідазолу з урахуванням наданих матеріалів).

13. Арцерид / В. Р. Кокот, Б. П. Кузьминов, О. П. Иванова, С. Ш. Жук // Тез. докл. к ХХVI-му Пленуму Госхимкомиссии “Итоги гос. испытаний пестицидов, биопрепаратов и регуляторов роста растений в 1985 году”. – М., 1986. – С. 183. (Дисертантом сплановано схему дослідження комбінованого препарату, надано консультативну допомогу в трактуванні результатів. Співавторами проведені дослідження з урахуванням наданих дисертантом даних про токсичність компонента арцериду).

14. Борицид / В. Р. Кокот, Б. П. Кузьминов, О. П. Иванова, С. Ш. Жук // Тез. докл. к ХХVI-му Пленуму Госхимкомиссии “Итоги гос. испытаний пестицидов, биопрепаратов и регуляторов роста растений в 1985 году”. – М., 1986. – С. 183–184. (Дисертантом сплановано схему дослідження комбінованого препарату, надано консультативну допомогу в трактуванні результатів. Співавторами проведені дослідження з урахуванням наданих дисертантом даних про токсичність компонента борициду).

15. Кузьминов Б. П., Кокот В. Р., Максимов В. И. Морфологические изменения в результате влияния поликарбацина на щитовидную железу // Тез. докл. III Всесоюзной конф. “Эндокринная система организма и вредные факторы внешней среды”. – Л., 1987. – С. 101. (Дисертантом проведені дослідження впливу полікарбацину на щитоподібну залозу. Співавторами надано консультативну допомогу).

16. Кузьминов Б. П., Кокот В. Р. Оценка опасности развития отдаленных эффектов при воздействии поликарбацина // Актуальные вопросы профилактической токсикологии. – Ереван, 1987. – С. 32–33. (Дисертантом проведені дослідження віддалених ефектів впливу полікарбацину. Співавтором надано консультативну допомогу).