Анотація до роботи:

Пащук Юлія Григорівна. Токсикологічна та санітарно-гігієнічна характеристика фурадану (карбофурану). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.04 – ветеринарна фармакологія та токсикологія. – ННЦ ”Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини”, Харків, 2006.

Розроблена та валідована методика визначення карбофурану (фурадану) в кормах та продукції тваринного походження способом тонкошарової хроматографії з межею визначення 0,02 мг/кг.

Встановлено, що карбофуран швидко всмоктується, біотрансформується до метаболітів та розподіляється в органах і тканинах тварин. За цих умов у організмі курей спостерігається гіпопротеїнемія, гіпоальбумінемія, гіпербілірубінемія, збільшення протромбінового часу, підвищення активності індикаторних ферментів – АсАТ і АлАТ, а також ЛДГ та ЛФ і пригнічення активності ХЕ у сироватці крові. У тканині печінки було встановлено пригнічення активності АсАТ, АлАТ, ЛДГ та ХЕ і підвищення активності ЛФ.

Після обробки насіння соняшнику, кормового та цукрового буряків протруйниками з діючою речовиною карбофуран у процесі їх вегетації виявлені залишкові кількості пестициду та його метаболітів за всіх строків проведення експерименту, в усіх об’єктах, що досліджували, зокрема в ґрунті з-під посівів, навіть після збирання врожаю. Залишкові кількості карбофурану виявлені також у продуктах переробки досліджуваних рослин: у макусі, жомі й патоці.

1. У дисертації наведено результати токсикологічних та клініко-біохімічних досліджень, розроблено методику визначення залишкових кількостей карбофурану в кормах і тканинах тваринного походження, встановлено параметри гострої токсичності фурадану (карбофурану) для щурів, вивчено токсикокінетику пестициду в організмі щурів і курей, вплив фурадану на функціональний стан печінки птиці та досліджені особливості персистенції карбофурану в об’єктах довкілля після обробки насіння соняшнику, кормового та цукрового буряків упродовж їх вегетації у виробничих умовах. Результати досліджень мають теоретичне й практичне значення та захищені патентом України на винахід і впроваджені в практику ветеринарної медицини.

2. Розроблено методику визначення залишкових кількостей карбофурану (фурадану) в кормах і тканинах тваринного походження (м’ясо, внутрішні органи, молоко, жир, яйця) способом тонкошарової хроматографії, яка має межу детектування 0,2 мкг та повноту виявлення 91,76 %. Здійснено валідацію розробленої методики згідно з вимогами стандарту ISO 17025 і “Європейської інструкції щодо застосування аналітичних методів та інтерпретації результатів ЄС 657/2002”.

3. Установлено, що ЛД₅₀ фурадану для білих щурів-самців за перорального введення становить 11,48±1,06 мг/кг (за діючою речовиною), ЛД₁₆ – 7,81 мг/кг та ЛД₈₄ – 15,15 мг/кг.

4. Основними клінічними симптомами гострого отруєння щурів фураданом є тремтіння м’язів, потовиділення, салівація, мимовільні акти дефекації та сечовиділення, тахікардія, сукровичні виділення з носа та очей, екзофтальм, помутніння рогівки ока, тимчасовий парез задніх кінцівок.

У курей основними клінічними ознаками гострого отруєння фураданом є скреготіння та чистячі рухи дзьобом об підлогу, важке дихання при постійно відкритому дзьобі, мотання головою, мимовільне виділення екскрементів, відсутність акомодації очей. Загибель тварин відбувається впродовж перших чотирьох годин після введення пестициду.

5. Фурадан у організмі щурів за умов одноразового перорального введення в дозі 5,0 мг/кг маси тіла швидко всмоктується з травного каналу, піддається біотрансформації та розподіляється в усі органи й тканини за відсутності кумуляції. Максимальні концентрації карбофурану через чотири години після його введення виявлені у вмістимому шлунка та ділянці товстої кишки з вмістимим. Продукти біотрансформації карбофурану – чотири метаболіти – визначено в усіх органах і тканинах упродовж трьох діб від початку експерименту. Залишкові кількості фурадану не були виявлені на третю добу досліду, а метаболіти – на сьому та чотирнадцяту. Залишків карбофурану в крові, нирках, сім’яниках та м’язах не визначено. Основна кількість пестициду та продуктів його біотрансформації виводиться з організму щурів з каловими масами впродовж чотирьох діб після введення.

6. В організмі курей фурадан швидко всмоктується, піддається біотрансформації та розподіляється в усіх органах і тканинах. Через чотири години після введення пестициду залишкові кількості його виявлено в усіх об’єктах дослідження, окрім вмістимого шлунка. Найбільшу концентрацію карбофурану визначено у вмістимому товстої кишки, жирі та селезінці курей. Через одну добу залишкові кількості карбофурану виявлені лише в червоних та білих м’язах. Окрім карбофурану визначено продукти його біотрансформації – метаболіти № 1 та № 2, які розподіляються в органах і тканинах та виявлені впродовж трьох діб від початку експерименту.

7. Під впливом фурадану за умов одноразового перорального введення в дозах 2,5 та 5,0 мг/кг маси тіла в організмі курей відзначали синдроми ушкодження печінки: запалення та порушення білоксинтезуючої функції, гепатоцелюлярної недостатності, цитолізу та холестазу, які характеризувалися гіпопротеїнемією, гіпоальбумінемією, гіпербілірубінемією, збільшенням протромбінового часу, підвищенням активності індикаторних ферментів – АсАТ і АлАТ, а також ЛДГ та ЛФ і пригніченням активності ХЕ в сироватці крові. У тканині печінки було встановлено пригнічення активності АсАТ, АлАТ, ЛДГ та ХЕ і підвищення активності ЛФ. Ці зміни були встановлені на ранніх строках інтоксикації (через чотири години, одну та три доби після введення пестициду). На сьому добу досліду ступінь порушень з боку вказаних показників починає знижуватися.

8. Під впливом технологічної обробки (проварювання, вимочування та засолювання) курячого м’яса із залишковими кількостями карбофурану відбувається біотрансформація пестициду до метаболітів № 1 та № 2, концентрація яких поступово зменшується як у м’ясі, так і в екстрактах м’язових витяжок, але повного руйнування їх не встановлено. Проте залишкових кількостей самого карбофурану в обробленому м’ясі не виявлено.

9. Після обробки насіння соняшнику, кормового та цукрового буряків протруйниками з діючою речовиною карбофуран (хінуфуром або фураданом) залишкові кількості пестициду визначені на всіх строках вегетації рослин, а також у ґрунті з-під посівів, навіть після збирання врожаю. У досліджуваних об’єктах виявлені п’ять метаболітів карбофурану. Залишкові кількості карбофурану визначені в продуктах переробки досліджуваних рослин: у макусі, жомі та патоці.

Публікації автора:

1. Пащук Ю.Г. Розробка методу тонкошарової хроматографії для визначення залишків карбофурану // Вет. медицина: Міжвід. темат. наук. зб. – Х., 2004. – Вип. 83. – С. 177–181.

2. Пащук Ю.Г. Характеристика деяких валідаційних параметрів щодо методу тонкошарової хроматографії для визначення залишків карбофурану // Вет. медицина: Міжвід. темат. наук. зб. – Х., 2004. – Вип. 84. – С. 554–562.

3. Малинін О.О., Куцан О.Т., Пащук Ю.Г. Динаміка розподілу залишкових кількостей карбофурану та його трансформація у соняшнику після обробки насіння хінуфуром // Вет. медицина: Міжвід. темат. наук. зб. – Х., 2005. – Вип. 85. – Т. 1. – С. 738–744. (Дисертант брав участь у розробці схеми досліду, провів експериментальні дослідження, проаналізував, статистично обробив отримані результати).

4. Малинін О.О., Куцан О.Т., Пащук Ю.Г. Токсикологічний моніторинг залишків карбофурану та продуктів його трансформації в деяких кормових культурах // Вісник Білоцерківського державного аграрного університету. – Біла Церква, 2005. – Вип. 33. – С. 165–173. (Дисертант брав участь у розробці схеми досліду, провів експериментальні дослідження, проаналізував і статистично обробив отримані результати).

5. Патент 72166 А Україна, 7 G01N30/00. Спосіб визначення карбофурану (фурадану) в біологічних об’єктах / Ю.Г. Пащук, О.О. Малинін, О.Т. Куцан (Україна). – № 20031213293; Заявлено 31.12.2003; Опубл. 17.01.2005, Бюл. 1. – 3 с. (Здобувач провів експериментальні дослідження та оформив заявку на патент).