Анотація до роботи:

Яремчук А.В. Тканинний гемостаз у собак і великої рогатої худоби при лікуванні ран із застосуванням мазей на гідрофільній основі. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.05 – ветеринарна хірургія. – Білоцерківський державний аграрний університет, Біла Церква, 2006.

Дисертація присвячена вивченню змін системи тканинного гемостазу, протеолізу та інгібіторного потенціалу тканин у собак і великої рогатої худоби в нормі та при гнійних ранах, розробці на цій основі ефективних, патогенетично обґрунтованих методів діагностики та схем лікування. Доведено, що розвиток гнійного запалення у собак та великої рогатої худоби супроводжується розвитком стану гіперфібринолізу, активацією калікреїн-кінінової системи та гіперпротеолізом у тканинах собак. Показана залежність активації системи тканинного гемостазу від мікробного фактора, що підтверджується значним збільшенням сумарної фібринолітичної та протеолітичної активності тканин при інфікуванні грамнегативною мікрофлорою. Подано порівняльну характеристику традиційних методів контролю перебігу ранового процесу, та доведено діагностичну цінність методу гемостазологічного аналізу ранових біоптатів.

Для лікування гнійних ран у собак та великої рогатої худоби у фазу очищення обгрунтовано застосування мазі “Левосин”. Доведено істотну лікувальну ефективність мазі “Мірамістин” у І і ІІ фазах ранового процесу в собак. При її застосуванні встановлено збільшення інгібіторного потенціалу, активності фібринази та фазні зміни фібринолізу.

1. В дисертаційній роботі представлено новий шлях розв’язання проблеми діагностики перебігу та патогенезу ранового процесу в тварин. Запропоновано гемостазологічний метод діагностики загоєння ран за показниками тканинного гемостазу, які відображають основні патогенетичні процеси в регенеруючих тканинах. Доведено, що перебіг ранового процесу в тварин із різним типом запальної реакції залежить від функціональної активності тканинних систем гемостазу, фібринолізу та калікреїн-кінінової. На підставі цього обґрунтовано застосування мазей на гідрофільній основі для лікування гнійних ран залежно від стадії ранового процесу.

2. Тканинам із різних анатомо-топографічних ділянок собак та великої рогатої худоби властиві різні рівні сумарної фібринолітичної, коагуляційної, протеолітичної та інгібіторної активності. Сумарна фібринолітична активність м’язів собак збільшується в наступній послідовності: ділянка голови черевна стінка стегно шия лопатка, тоді як екстракти шкіри та фасції викликають її істотне зниження. Сумарна протеолітична активність м’язів з усіх ділянок у великої рогатої худоби вірогідно вища, ніж у собак, а її рівень у різних ділянках підвищується в такій послідовності: ділянка голови черевна стінка стегно шия лопатка. Екстракти тканин великої рогатої худоби мають вищий інгібіторний потенціал, зокрема, в середньому вдвічі за вмістом ₁-ІП.

3. Ультразвукове дослідження ран є достатньо об’єктивним, неінвазивним методом діагностики їх загоєння. При цьому як ехонегативна зона візуалізується рановий дефект, а як ехопозитивна – запальний інфільтрат. Сприятливий перебіг ранового процесу характеризується динамічним зменшенням величини ехонегативної зони рани та зникненням ехопозитивних зон запального інфільтрату.

4. При розвитку у собак гнійного запалення в ранах, інфікованих асоціаціями грампозитивних мікробів, відбувається підвищення сумарної фібринолітичної активності (+38,2±6,4 мм²), зменшення активності ФХІІІ (-4±0,79 с) та подовження протромбінового часу (+6,5±0,38 с), що зумовлює дисбаланс між фібринолітичним та гемокоагуляційними властивостями травмованих тканин. При цьому за рановими цитологічними коефіцієнтами щодо дегенеративно-змінених клітин (3,8±0,2) та мікробної флори (3,6±2,4) діагностується некротичний тип цитограм.

5. При інфікуванні ран у собак асоціаціями грамнегативних мікробів має місце надмірна активація фібринолізу (+177,2±22,2 мм²), головним чином, за рахунок плазміну, в 1,5 рази вищий рівень сумарного протеолізу на фоні зменшення коагуляційного потенціалу, що є перешкодою для формування повноцінного фібринового та грануляційного бар’єрів.

6. Застосування мазі “Левосин” у випадку грампозитивної ранової мікрофлори в фазу очищення ран характеризується регенеративно-запальним типом цитограм з РЦК фагоцитувальних нейтрофілів 3±0,2 (при 1,2±0,2 у контролі) та гістологічною картиною формування молодої грануляційної тканини. В процесі загоєння ран відбуваються фазні зміни фібринолізу при недостатньо високій активності ФХІІІ: зменшення його активності до (+29,9±3,4 мм²), з наступним підвищенням до (+70,5±8,2 мм²) в період реорганізації грануляцій та їх епітелізації. При цьому динамічно зменшується активність тканинного кініногенезу на фоні високого вмісту в тканинах інгібіторів протеїназ. У цілому це забезпечує скорочення терміну лікування в середньому в 1,7 рази.

7. У випадку грамнегативної ранової інфекції зміни тканинного гемостазу при застосуванні мазі “Левосин” характеризуються підвищенням активності фібринолізу (+294±25,9 мм²) в фазу очищення з наступним зменшенням протягом періоду загоєння на фоні високої активності ФХІІІ (+8,4±0,48 с) та подовженням протромбінового часу (+6,7±0,6 с). Паралельно відбувається динамічне зменшення активності тканинного кініногенезу, що супроводжується зменшенням вмісту інгібітора калікреїна (СІ-І), яке певною мірою компенсується іншими інгібіторами протеїназ (₁-ІП та ₂-М). При цьому недостатнє урівно-важення ланцюгів тканинного гемостазу, незважаючи на скорочення терміну загоєння ран у середньому в 1,7 рази, зумовлює необхідність застосування, поряд з маззю “Левосин”, засобів, що згубно діють на грамнегативну ранову мікрофлору та її токсини.

8. Застосування мазі “Мірамістин” при гнійних ранах у собак шляхом дренування супроводжується швидким усуненням у тканинах медіаторного пресингу кінінів (підвищення в фазу очищення втричі вмісту прекалікреїну та в 1,5 рази інгібітора його активної форми – СІ-І) на фоні підвищених рівнів ₁-ІП та ₂-М. Для обох способів застосування мазі “Мірамістин” характерні фазні зміни тканинного фібринолізу і гемостазу з піками активності в фазу очищення ран та їх епітелізації на фоні поступового підвищення активності ФХІІІ, що сприяє скороченню терміну загоєння ран у середньому в 1,3–1,7 рази.

9. Розвиток гнійного запалення в ранах великої рогатої худоби супроводжується збільшенням активності тканинного фібринолізу (+19±1,3 мм²) при високій коагуляційній здатності тканин (ПЧ – (-2,7±0,5 с), ФХІІІ – (+4,4±0,6 с)). У наступному перебіг ранового процесу характеризується посиленням тканинного фібринолізу (+31,1±3,9 мм²) та протеолізу (0,79±0,08ммоль/(годл)) при зниженні активності ФХІІІ. У випадку застосування мазі “Левосин” має місце істотне посилення протеолізу в фазу очищення (1,3±0,09 ммоль/(годл)) при помірній активності фібринолізу та ФХІІІ. При цьому термін загоєння ран скорочується в 1,5 рази, що підтверджується даними ультрасонографічних та гістологічних досліджень.

Публікації автора:

1. Рубленко М.В., Яремчук А.В. Гемостазіологічна та морфологічна характеристики перебігу ранового процесу у великої рогатої худоби при різних методах лікування // Сільський господар. – Львів, 2005. – №3–4. – С. 30–33. (Дисертант виконував морфологічні та гемостазологічні дослідження, брав участь в обробці та аналізі одержаних результатів).

2. Рубленко М.В., Яремчук А.В. Протеїназно-інгібіторний потенціал грануляційної тканини в динаміці загоєння гнійних ран у собак за різних методів лікування // Вісник Полтавського державного сільськогосподарського інституту. – Полтава, 2005. – №2. – С. 48–51. (Дисертант брав участь в лікуванні тварин, виконував клінічні та лабораторні дослідження, обробку та аналіз одержаних результатів).

3. Рубленко М.В., Яремчук А.В. Гемостазіологічна та морфологічна характеристика перебігу ранового процесу в собак при різних методах лікування // Вет. медицина України. – 2005. – №5. – С. 18–20. (Дисертант вико-нував морфологічні та гемостазологічні дослідження, брав участь в обробці та аналізі одержаних результатів).

4. Яремчук А.В., Утеченко М.В. Клініко-морфологічна оцінка перебігу ранового процесу у собак при різних методах лікування // Збірник наук. праць Луган. націон. аграр. ун-ту. - №50/73. - Луганськ, 2005. - С. 315-320. (Дисертант брав участь у проведенні морфологічних досліджень, провів клінічні дослідження, обробку та аналіз одержаних результатів).

5. Яремчук А.В. Цитологічна характеристика загоєння гнійних ран у собак при застосуванні мазі “Левосин” // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. – 2005. – Вип. 31. – С. 129–137.

6. Яремчук А.В. Ехографічний контроль перебігу ранового процесу у собак // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини: Зб. наук. праць Харків. держ. зоовет. акад. – Вип. 12, ч. 3. – Харків, 2004. – С. 30–32.

7. Яремчук А.В. Ехографічний контроль перебігу ранового процесу у собак та телят // Вісник Сумського нац. аграр. ун-ту. – 2005. – Вип. 1–2 (13–14) – С. 235–239.

8. Яремчук А.В., Рубленко М.В. Система тканинного гемостазу і протеїназно-інгібіторний баланс тканин собак і великої рогатої худоби // Аграрний вісник Причорномор’я. – 2005. – Вип. 30. – С. 141–150. (Дисертант проводив відбір проб та лабораторні дослідження, брав участь в обробці та аналізі одержаних результатів).

9. Гемостазіологічне обґрунтування застосування мазей “Мірамістин” та “Левосин” при гнійних ранах у собак / М.В. Рубленко, А.В. Яремчук, В.В. Рух-ляда, С.І. Тарануха// Біологія тварин (науково-теоретичний журнал). – Львів. – 2005. – Том 7, № 1, 2. – С. 186–193. (Дисертант лікував тварин, виконував клінічні та лабораторні дослідження, відбирав проби для мікробіологічного дослідження, брав участь у обробці та аналізі одержаних результатів).