Анотація до роботи:

Заяц Ю.В. Роль активних методів в інтенсивному лікуванні тяжкообпечених. –Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.30 – анестезіологія та інтенсивна терапія. – Дніпропетровська державна медична академія. Дніпропетровськ, 2005.

Дисертацію присвячено питанням обґрунтування та впровадження варіанту інтенсивного лікування постраждалих на опіковий шок.

Відкрите рандомізированя дослідження 271 тяжкообпечених в період опікового шоку, характер стану яких оцінювали за шкалою SAPS, а тяжкість опіку – індекс Франка та МІТУ. 79 потерпілим в період опікового шоку в комплексі інтенсивного лікування використовували активні методи – еритроцитаферез (92) та плазмаферез – 95, „заготування” аутоеритромаси та аутоплазми – 37. Стан кровообігу оцінювали за показниками, що відбивали систолічну та діастолічну функцію серця (ACUSON ASPEN USA),кисневого стану, оцінювали стан еритрону, метаболізму, імунітету, включаючи TNFa та IL-2 p+.

Встановлено, що при опіковому шоку розвивається критичний стан з поліорганними порушеннями в формуванні яких має значення порушення макро- і мікроциркуляції, дисфункція еритрону, неспроможність першої ланки імунного реагування, що не попереджує розвиток системного запалювання, а також ендогенна інтоксикація. Це підтверджено морфологічними змінами внутрішніх органів на аутопсиї померлих.

Доведено, що проведення в комплексі інтенсивної терапії активних методів – еритроцитаферезу, плазмаферезу та методів ресурсозбереження приводить до значного поліпшення показників метаболізму, імунітету, гемодинаміки, скорочення тривалості шоку, а також зниження загальної летальності з 21,7% до 10,3%, при цьому летальність у постраждалих, яким виконували активні методи у 3,2 рази була меншої, проти тих, яким проводилася стандартна інтенсивна терапія.

1. Комплексна оцінка змін стану вітальних функцій (SAPS) і тяжкості опікової травми (індекс Франка, ІТУ, МІТУ) дозволила вважати стан тяжкообпечених у період опікового шоку критичним, що супроводжується синдромом ендогенної інтоксикації. Це визначило доцільність у комплекс інтенсивної терапії опікового шоку включати екстракорпоральні технології екстрений еритроцитаферез і/чи плазмаферез.

2. Характер гемодинамічних змін у тяжкообпечених в період опікового шоку свідчив про порушення систолічної функції з розвитком синдрому помірної гіпердинамії з характерним зниженням у порівнянні з контролем загального периферичного опору не менш ніж 30% і центрального венозного тиску на 45% і більше, що відбивало зниження тонусу вен, перерозподіл кровотоку і гіповолемію. Це дозволило вважати опіковий шок не тільки гіповолемічним, але і вазогенним. Порушення діастолічної функції лівого шлуночка у постраждалих на опіковий шок виявлялося наявністю аномальної релаксації у 34% постраждалих I групи і у 11% – II групи; псевдонормальний тип діастолічної функції спостерігали у 74% постраждалих лише II групи.

3. Порушення функції еритрону у тяжкообпечених у період опікового шоку супроводжувалося еритроцитозом, підвищенням не менш ніж на 25% вмісту гемоглобіну, зниженням не менш ніж на 30% і більш сорбційної здатності еритроцитів і проникності еритроцитарних мембран, збільшенням внутрішньосудинного гемолізу більш ніж у три рази в порівнянні з контролем.

4. Зниження вмісту рівня прозапального цитокіну TNFa у порівнянні з контролем на 6% в I і 20% в ІІ групі і зниження вмісту на 30% і більш імунорегуляторного цитокіну ІL-2 р+ у сполученні з низьким показником температури тіла відбивало неспроможність першої саногенетичної фази імунного регулювання, що не забезпечувало локалізацію запального процесу, не попереджувало системну запальну реакцію на опіковий шок.

5. Розроблено і патогенетичне обґрунтовано диференційне застосування в комплексі інтенсивної терапії опікового шоку еритроцитаферезу при показниках гемоглобіну 145 г/л, гематокриту >45%, еритроцитів >4,6 Т/л та плазмаферезу при наявності енцефалопатії, гепатопатії, алкогольного сп’яніння, інгаляційного отруєння чадним газом у сукупності з гемолізом понад 0,225 г/л, СМ понад 0,29 у.о., ЛІІ понад 2,6, ЯІ Даштаянца більше 0,2, зменшення кліренсу сечовини менш 270 ммоль/доб і кліренсу креатиніну менш 86 ммоль/доб.

Застосування еферентних технологій у тяжкообпечених при опіковому шоку сприяло скороченню його тривалості в середньому на 16 годин, зниженню загальної летальності в період шоку, в тому числі у потерпілих Іа підгрупи склала – 5,4%; Іб – 17,6%, в ІIа підгрупі – 11,9%, ІIб – 23,5%.

Публікації автора:

1. Заяц Ю.В. Патогенетическое значение функции эритрона и цитокинов в формировании критического состояния при ожоговом шоке //Вестник неотложной и восстановительной медицины.–2004.–Т.5, №3.–С.473-475.

   Гусак В.К., Шано В.П., Заяц Ю.В., Сыроватка Г.А., Тарасенко С.А Ожоговый шок: оптимизация интенсивной терапии // Український медичний часопис.–2002.–№5(31)-9/10.–С.84-88. (Здобувачем проведене обстеження й лікування хворих).

   Гусак В.К., Шано В.П., Миминошвили О.И., Заяц Ю.В. Дифференцированное применение активных методов при лечении ожогового шока // Вестник неотложной и восстановительной медицины.–2002.–Т. 3,№3.–С.394-397. (Здобувачем зібраний та проаналізований матеріал і написана стаття).

   Гусак В.К., Шано В.П., Фисталь Э.Я., Заяц Ю.В., Сыроватка Г.А, Тарасенко С.А Ожоговый шок: особенности диагностики //Вестник неотложной и восстановительной медицины.–2002.–Т.3, №1.–С.41-43. (Автором узагальнено матеріал та зроблено висновки статті).

   Шано В.П., Миминошвили О.И., Заяц Ю.В., Сыроватка Г.А, Тарасенко С.А. Роль SIRS в формировании полиорганных нарушений у больных в критическом состоянии //Травма.–2003.–Т.4, №2.–С. 140-145.( Здобувачем зібраний та проаналізований матеріал і написана стаття).

   Шано В.П., Заяц Ю.В., Гладкая С.В., Гуменюк И.В. Мультифокальный атеросклероз: интенсивная терапия эндотелиальной дисфункции //Вестник неотложной и восстановительной медицины.–2004.–Т.5, №3.–С.426-427.

   Шано В.П., Заяц Ю.В., Гуменюк И.В., Гладкая С.В. Значение ресурсосберегающих технология при массивной кровопотере //Вестник неотложной и восстановительной медицины.–2004.–Т.5, №4.–С.601-603.

   Гусак В.К., Шано В.П., Фисталь Э.Я., Заяц Ю.В., Лаврухин Ю.Н. Ожоговый шок: тактика межбольничной транспортировки тяжелообожженных //Український журнал екстремальної медицини ім. Г.О.Можаєва.–2002.–Т.3,№1.–С. 5-9. (Здобувачем узагальнений матеріал, зроблені висновки та підготовлені стаття до друку).

   Шано В.П., Миминошвили О.И., Заяц Ю.В., Гладкая С.В., Гуменюк И.В. Новые технологии в интенсивной терапии ожоговой травмы // Нижегородский медицинский журнал. Комбустиология (приложение).–2004.–С.119-120. (Здобувачем проведене обстеження й лікування хворих).

   Шано В.П., Заяц Ю.В., Гуменюк И.В., Гладкая С.В. Организация эвакуации тяжелообожженных в период ожогового шока // Нижегородский медицинский журнал. Комбустиология (приложение).–2004.–С.59-60. (Автором написано тези).

   Шано В.П., Носенко В.М., Заяц Ю.В. Современный подход к диагностике и лечению критических состояний при ожоговой травме // Материалы научной конференции “Актуальные проблемы травматологии и ортопедии”. Нижний Новгород, 2001.–С.67-68. (Збобувачем проаналізова-ний матеріал і написана стаття).

   Шано В.П., Заяц Ю.В., Сыроватка Г.А, Тарасенко С.А. Клинические предпосылки развития гипоксии при ожоговом шоке // Материалы Третьей Всероссийской конференции «Гипоксия (механизмы, адаптация, коррекция)». Москва, 2002.–С.47. (Здобувачем особисто узагальнений матеріал, зроблені висновки та підготовлені тези до друку).

   Шано В.П., Заяц Ю.В., Сыроватка Г.А, Тарасенко С.А Перспектива эритроцитафереза как “ресурсосберегающей” технологии при ожоговом шоке // Материалы Международной конференции, посвященной 50-летию I Всесоюзной конференции «Критические и терминальные состояния, патофизиология и терапия», Москва, 13-15 ноября, 2002.–С.93. (Здобувачем проведене обстеження й лікування хворих, виконана оцінка отриманих результатів).

   Гусак В.К., Шано В.П., Фисталь Э.Я., Заяц Ю.В., Столика О.И. Дифференцированное применение активных методов при ожоговом шоке //Матеріали ХХ з’їзду хірургів України, Тернопіль,2002. –Т.1.–С.590-591. (Автором узагальнено матеріал та зроблено висновки статті).

   Гусак В.К., Шано В.П., Фисталь Э.Я., Заяц Ю.В., Дацко А.А. Эритрацитаферез в комплексной интенсивной терапии больных ожоговым шоком // Первый объединенный Конгресс «Актуальные проблемы экстракорпорального очищения крови, нефрологии и гемафереза» Москва, 29-31 мая 2002.–С.202. (Здобувачем проведене лікування хворих, підготовка матеріалів до друку).

   Гусак В.К., Шано В.П., Носенко В.М., Фисталь Э.Я., Заяц Ю.В., Панарина Н.В. Тактика транспортировки обожженных в состоянии ожогового шока // Методические рекомендации. Донецк, 2001.–20 с.

   Гусак В.К., Шано В.П., Миминошвили О.И., Фисталь Э.Я., Заяц Ю.В., Богославская С.Р., Сыроватка Г.А., Тарасенко С.А Выбор метода эфферентной терапии при ожоговом шоке // Методические рекомендации. Донецк, 2002.–16с.

   Гусак В.К., Шано В.П., Міміношвілі О.І., Фіскаль Е.Я., Попандопуло Г.Д., Заяць Ю.В., Сироватка Г.А., Тарасенко С.А // Деклараційний патент на винахід, 51314А 7А61М1/38. Спосіб вибору лікування опікового шоку. 15.11.2002 Бюл.№11.

   Гусак В.К., Шано В.П., Заєць Ю.В., Іванова К.В., Сироватка Г.А., Тарасенко С.О., Третяк В.В. // Деклараційний патент на винахід, 56735A 7А61В5/02, 7А61М1/38. Спосіб лікування шоку, 15.05.2003 Бюл.№5.

   Гусак В.К., Шано В.П., Міміношвілі О.І., Заєць Ю.В., Сироватка Г.А., Тарасенко С.О. // Деклараційний патент на винахід. 62485А. 7А61М1/38. Спосіб анестезіологічного забезпечення операцій у важкообпечених. 15.12.2003 Бюл.№12.