У висновках викладено основні науково-методичні та практичні результати проведеного дослідження та рекомендації щодо удосконалення територіально-функціональної структури АВРК Запорізького рекреаційного району, що забезпечить сталий розвиток території. 1. Агровиробничо-рекреаційний комплекс (АВРК) являє собою організаційно-технологічне поєднання певних видів виробництв, що інтегрують аграрні, промислові, рекреаційні, інфраструктурні й торгово-реалізаційні види діяльності, які органічно замикаються в єдиних циклах на певній території (рекреаційному районі) з метою задоволення потреб рекреантів готовою сільськогосподарською продукцією. Найбільш суттєвими ознаками АВРК є: виробничо-інфраструктурна, економічна, інформаційно-управлінська та територіальна єдність, завдячуючи яким цей комплекс може функціонувати у повну силу. 2. Метою розвитку АВРК є вирішення двох взаємопов’язаних проблем: - задоволення постійно зростаючих потреб рекреантів у відпочинку та якісних, різноманітних продуктах харчування; - раціональне освоєння рекреаційних та природних ресурсів, комплексне використання природного, культурно-історичного, соціально-економічного потенціалів території з метою отримання максимального рекреаційного ефекту. 3. АВРК є складним об’єктом суспільно-географічного дослідження, вивчення якого базувалось на застосуванні міждисциплінарних підходів, найважливішими з яких є системно-структурний, картографічний, районування, статистико-економічний, метод енерговиробничого циклу, геокомплексологічнй та історико-логічний підхід. Головним методом дослідження АВРК є метод агровиробничо-рекреаційного циклу (АВРЦ). Він являє собою сукупність підприємств та організацій різних галузей, пов’язаних із виробництвом, переробкою певного виду сільськогосподарської сировини. АВРЦ сформувався на основі вертикальної інтеграції, яка базується на вертикальних технологічних зв’язках між послідовними стадіями переробки сировини – агропромислових циклах виробництв (у нашому випадку, це – агровиробничо-рекреаційні цикли). Для АВРК ЗРр найбільш характерними є продовольчі і непродовольчі підкомплекси як рослинницької, так і тваринницької спеціалізації (зернопродуктовий, молокопродуктовий, плодоовочевий, яйцепродуктовий, рибопродуктовий та шкірянопромисловий, кормопромисловий, лікарсько-промисловий та хутропромисловий). 4. Функціонально-галузева структура АВРК ЗРр являє собою об’єктно-центровану модель, яка складається з чотирьох блоків: - виробничі галузі, до складу яких входять основні галузі (сільське господарство та переробна промисловість) і забезпечуючі галузі (виробництво засобів виробництва та виробнича інфраструктура); - рекреаційні галузі (санаторно-курортне лікування, відпочинок та туризм); - допоміжні галузі (соціальна інфраструктура, підготовка кадрів для АПК та рекреаційного господарства); - органи керування АВРК. Дана модель відображає в цілому галузевий, міжгалузевий та внутрішньогалузевий поділ праці в умовах НТП і зумовлює появу нових видів виробництв, ланок, видів діяльності і галузей, сфер та їх інтеграцій, об’єднаних функціональним призначенням (у нашому випадку, забезпечення рекреантів високоякісними продуктами харчування). 5. Територіальна структура відображає внутрішню територіальну будову АВРК та характеризує територіальні відношення між процесами виробництва, промисловою переробкою сільськогосподарської сировини, її зберіганням та постачанням для рекреантів, тобто форми територіального зосередження агровиробничо-рекреаційного процесу. Елементами територіальної структури АВРК ЗРр є: 1) агровиробничо-рекреаційні райони: Приміський з підрайонами: Запорізьким, Придніпровським, Мелітопольським; Центральний з підрайонами: Західним та Східним; Приморський, який не розділяється на підрайони в зв’язку із спеціалізацією території; 2) агровиробничо-рекреаційні вузли: Запорізький, Бердянський та Приморський; 3) агровиробничо-рекреаційні центри: м. Мелітополь, Якимівка, Вільнянськ, Приазовськ, Приморськ; 4) агровиробничо-рекреаційні пункти: сс. Розумівське, Канівське, Кирилівка та ін. На основі проведеного аналізу територіальної структури АВРК ЗРр можна зробити висновок, що найбільш сприятливі умови для розвитку даного інтеграційного поєднання має Приморський АВР район. У свою чергу, Приміський та Центральний АВР райони є сировинними зонами забезпечення продуктами харчування як місцевого населення, так і рекреантів. 6. Аналіз перспективного розвитку АВРК в межах ЗРр дозволяє сформулювати ряд важливих проблем та напрямків удосконалення його територіально-функціональної структури, які повинні йти по шляху: - планової організації комплексного освоєння територій, які мають найбільш сприятливі умови для їх розвитку; - задоволення потреб АВРК у трудових ресурсах за рахунок наявного населення ЗРр, незайнятого у виробництві, та перекваліфікація його, необхідність створення закладів для навчання та підвищення кваліфікації робітників; - удосконалення системи розселення у межах ЗРр, за рахунок переходу від розосереджуваного характеру до групових систем населених місць з визначенням опорних пунктів агровиробничо-рекреаційного освоєння; - здійснення комплексу природоохоронних, середовищеформуючих та інших ходів, спрямованих на створення найкращого природного та естетичного довкілля для лікування і відпочинку населення; - використання сучасної інформаційно-маркетингової служби у сфері рекреаційного бізнесу та агровиробництві; - залучення нових видів відпочинку , у т. ч. “зеленого туризму”, “екологічного туризму”, “агротуризму” та ін; - розробки і здійснення заходів щодо інтенсифікації землеробства та ефективного використання земель, а також тваринництва; - активізації ролі місцевих органів управління та стимулювання розвитку рекреаційних та агропромислових об’єктів у межах певних агровиробничо-рекреаційних районів та підрайонів. Таким чином, АВРК посідає чільне місце у господарському комплексі ЗРр. Подальше удосконалення функціонування АВРК повинно проводитися в межах регіональної програми сталого розвитку, яка здійснюється у рамках державної програми і спрямована на досягнення сталого розвитку валового внутрішнього продукту на підставі ефективного використання агровиробничо-рекреаційного потенціалу та його модернізації, адаптації аграрних та рекреаційних підприємств до умов ринкової економіки, залученні іноземних інвестицій, що дозволить збільшити економічні показники, враховуючи природно-господарські особливості регіону. |