Анотація до роботи:

Яковенко Н.В. Територіально-функціональна структура агровиробничо-рекреаційного комплексу Запорізького рекреаційного району. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук за спеціальностю 11.00.02 – економічна та соціальна географія. – Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова, м. Одеса, 2002.

В дисертації розглянуті теоретико-методичні основи дослідження агровиробничо-рекреаційного комплексу (АВРК), визначений агровиробничо-рекреаційний цикл (АВРЦ) як метод дослідження АВРК. Проведена оцінка агровиробничо-рекреаційного потенціалу (АВРП) території та визначений його вплив на функціонування АВРК. На прикладі Запорізького рекреаційного району обґрунтовано склад територіально-функціональної структури АВРК, розроблені основні напрямки її удосконалення та запропоновані перспективи сталого розвитку.

У висновках викладено основні науково-методичні та практичні результати проведеного дослідження та рекомендації щодо удосконалення територіально-функціональної структури АВРК Запорізького рекреаційного району, що забезпечить сталий розвиток території.

1. Агровиробничо-рекреаційний комплекс (АВРК) являє собою організаційно-технологічне поєднання певних видів виробництв, що інтегрують аграрні, промислові, рекреаційні, інфраструктурні й торгово-реалізаційні види діяльності, які органічно замикаються в єдиних циклах на певній території (рекреаційному районі) з метою задоволення потреб рекреантів готовою сільськогосподарською продукцією.

Найбільш суттєвими ознаками АВРК є: виробничо-інфраструктурна, економічна, інформаційно-управлінська та територіальна єдність, завдячуючи яким цей комплекс може функціонувати у повну силу.

2. Метою розвитку АВРК є вирішення двох взаємопов’язаних проблем:

- задоволення постійно зростаючих потреб рекреантів у відпочинку та якісних, різноманітних продуктах харчування;

- раціональне освоєння рекреаційних та природних ресурсів, комплексне використання природного, культурно-історичного, соціально-економічного потенціалів території з метою отримання максимального рекреаційного ефекту.

3. АВРК є складним об’єктом суспільно-географічного дослідження, вивчення якого базувалось на застосуванні міждисциплінарних підходів, найважливішими з яких є системно-структурний, картографічний, районування, статистико-економічний, метод енерговиробничого циклу, геокомплексологічнй та історико-логічний підхід.

Головним методом дослідження АВРК є метод агровиробничо-рекреаційного циклу (АВРЦ). Він являє собою сукупність підприємств та організацій різних галузей, пов’язаних із виробництвом, переробкою певного виду сільськогосподарської сировини. АВРЦ сформувався на основі вертикальної інтеграції, яка базується на вертикальних технологічних зв’язках між послідовними стадіями переробки сировини – агропромислових циклах виробництв (у нашому випадку, це – агровиробничо-рекреаційні цикли). Для АВРК ЗРр найбільш характерними є продовольчі і непродовольчі підкомплекси як рослинницької, так і тваринницької спеціалізації (зернопродуктовий, молокопродуктовий, плодоовочевий, яйцепродуктовий, рибопродуктовий та шкірянопромисловий, кормопромисловий, лікарсько-промисловий та хутропромисловий).

4. Функціонально-галузева структура АВРК ЗРр являє собою об’єктно-центровану модель, яка складається з чотирьох блоків:

- виробничі галузі, до складу яких входять основні галузі (сільське господарство та переробна промисловість) і забезпечуючі галузі (виробництво засобів виробництва та виробнича інфраструктура);

- рекреаційні галузі (санаторно-курортне лікування, відпочинок та туризм);

- допоміжні галузі (соціальна інфраструктура, підготовка кадрів для АПК та рекреаційного господарства);

- органи керування АВРК.

Дана модель відображає в цілому галузевий, міжгалузевий та внутрішньогалузевий поділ праці в умовах НТП і зумовлює появу нових видів виробництв, ланок, видів діяльності і галузей, сфер та їх інтеграцій, об’єднаних функціональним призначенням (у нашому випадку, забезпечення рекреантів високоякісними продуктами харчування).

5. Територіальна структура відображає внутрішню територіальну будову АВРК та характеризує територіальні відношення між процесами виробництва, промисловою переробкою сільськогосподарської сировини, її зберіганням та постачанням для рекреантів, тобто форми територіального зосередження агровиробничо-рекреаційного процесу.

Елементами територіальної структури АВРК ЗРр є:

1) агровиробничо-рекреаційні райони: Приміський з підрайонами: Запорізьким, Придніпровським, Мелітопольським; Центральний з підрайонами: Західним та Східним; Приморський, який не розділяється на підрайони в зв’язку із спеціалізацією території;

2) агровиробничо-рекреаційні вузли: Запорізький, Бердянський та Приморський;

3) агровиробничо-рекреаційні центри: м. Мелітополь, Якимівка, Вільнянськ, Приазовськ, Приморськ;

4) агровиробничо-рекреаційні пункти: сс. Розумівське, Канівське, Кирилівка та ін.

На основі проведеного аналізу територіальної структури АВРК ЗРр можна зробити висновок, що найбільш сприятливі умови для розвитку даного інтеграційного поєднання має Приморський АВР район. У свою чергу, Приміський та Центральний АВР райони є сировинними зонами забезпечення продуктами харчування як місцевого населення, так і рекреантів.

6. Аналіз перспективного розвитку АВРК в межах ЗРр дозволяє сформулювати ряд важливих проблем та напрямків удосконалення його територіально-функціональної структури, які повинні йти по шляху:

- планової організації комплексного освоєння територій, які мають найбільш сприятливі умови для їх розвитку;

- задоволення потреб АВРК у трудових ресурсах за рахунок наявного населення ЗРр, незайнятого у виробництві, та перекваліфікація його, необхідність створення закладів для навчання та підвищення кваліфікації робітників;

- удосконалення системи розселення у межах ЗРр, за рахунок переходу від розосереджуваного характеру до групових систем населених місць з визначенням опорних пунктів агровиробничо-рекреаційного освоєння;

- здійснення комплексу природоохоронних, середовищеформуючих та інших ходів, спрямованих на створення найкращого природного та естетичного довкілля для лікування і відпочинку населення;

- використання сучасної інформаційно-маркетингової служби у сфері рекреаційного бізнесу та агровиробництві;

- залучення нових видів відпочинку , у т. ч. “зеленого туризму”, “екологічного туризму”, “агротуризму” та ін;

- розробки і здійснення заходів щодо інтенсифікації землеробства та ефективного використання земель, а також тваринництва;

- активізації ролі місцевих органів управління та стимулювання розвитку рекреаційних та агропромислових об’єктів у межах певних агровиробничо-рекреаційних районів та підрайонів.

Таким чином, АВРК посідає чільне місце у господарському комплексі ЗРр. Подальше удосконалення функціонування АВРК повинно проводитися в межах регіональної програми сталого розвитку, яка здійснюється у рамках державної програми і спрямована на досягнення сталого розвитку валового внутрішнього продукту на підставі ефективного використання агровиробничо-рекреаційного потенціалу та його модернізації, адаптації аграрних та рекреаційних підприємств до умов ринкової економіки, залученні іноземних інвестицій, що дозволить збільшити економічні показники, враховуючи природно-господарські особливості регіону.

Публікації автора:

1. Яковенко Н.В. Роль природно-ресурсного чинника у формуванні та розвиткові агропромислово-рекреаційних комплексів // Географія і сучасність: Зб. наук. праць Національного педагогічного ун-ту ім. М.П. Драгоманова. Вип. 1. – К.: Вид-во Національного педагогічного ун-ту
ім. М.П. Драгоманова, 1999. – С. 8-12.

2. Яковенко Н.В. Функціональні канали формування агровиробничо-рекреаційних комплексів (АВРК) // Географія і сучасність: Зб. наук. праць Національного педагогічного ун-ту ім. М.П. Драгоманова. –
Вип. 3. – К.: Вид-во Національного педагогічного ун-ту ім. М.П. Драгоманова, 2000. – С. 187-193.

3. Яковенко Н.В. Взаємовідносини суспільства та природи у формуванні агровиробничо-рекреаційного комплексу // Географія і сучасність: Зб. наук. праць Національного педагогічного ун-ту ім. М.П. Драгоманова. Вип. 4. – К.: Вид-во Національного педагогічного ун-ту
ім. М.П. Драгоманова, 2000. – С. 243-249.

4. Сажнєва Н.М., Чепель Ю.О., Донченко Л.М., Арсененко І.А., Шиян К.А., Яковенко Н.В., Орловська Т.О. Формування рекреаційної наукової школи у Мелітопольському педінституті // Науковий вісник. Мелітопольський державний педагогічний ін-т. – Мелітополь, 1998. – №1. – С. 129-137.

5. Яковенко Н.В. Можливі форми агропромислової інтеграції в Україні в порівнянні з Німеччиною // Суспільно-географічний комплекс Півдня України: теорія, практика, методика. Зб. ст. – Вип. 1. – Мелітополь, 1997. – С. 319-327.

6. Яковенко Н.В. Роль екологічної компоненти у формуванні агровиробничо-рекреаційних комплексів // Сучасна географія та навколишнє природне середовище: Зб. наук. праць. – Рекламна агенція „Стар Трек”, 1999. – С. 79-80.

7. Яковенко Н.В. Місце АПК у розвитку рекреаційної галузі // Географічні проблеми розвитку Півдня України у ХХІ столітті: Зб. наук. праць. Ч. 2. – Одеса – Мелітополь, 2000. – С. 59-64.

8. Яковенко Н.В. Агрорекреаційний парк як одна з форм агровиробничо-рекреаційних утворень // Україна та глобальні процеси: географічний вимір: Зб. наук. праць. В 3-х т. – Київ–Луцьк: Ред.-вид. відд. „Вежа” Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2000. – Т. 1. – С. 415-417.

9. Яковенко Н.В. Технологические и экологические аспекты организации агропроизводственно-рекреационных комплексов // Матер. Междунар. науч.-практ. конф. “Экология городов и рекреационных зон”. – Одесса:
“Астропринт”, 1998. – С. 201-207.

10. Яковенко Н.В. Деякі проблеми агропромислово-рекреаційних утворень // Матер. міжнар. наук.-практ. конф. „Суспільно-географічні проблеми розвитку продуктивних сил України”. – Київ, 1999. – С. 35-36.

11. Яковенко Н.В. Роль індустріально-аграрних циклів у дослідженні агровиробничо-рекреаційних комплексів // Матер. міжнар. наук.-практ. конф. „Регіональні проблеми розвитку агропромислового комплексу України: стан і перспективи вирішення”. – Київ, 2000. – С. 61-62.

12. Яковенко Н. Поняття „агровиробничо-рекреаційного потенціалу” (АВРП) території // Матер. Всеукр. студентсько-аспірантської наук. конф. „Сучасний стан, проблеми та перспективи розвитку досліджень з географічних дисциплін та картографії в Україні”. – Тернопіль, 2000. – С. 84-86.

13. Яковенко Н.В. Еколого-економічні особливості формування агровиробничо-рекреаційного комплексу (АВРК) // Матер. Всеукр. наук. конф. студентів та аспірантів „Географічні дослідження в Україні на межі тисячоліть”. – Київ, 2000. – С. 52-53.

14. Яковенко Н.В., Яковенко А.В. Проблеми адаптації сільського господарства України до ринкових умов // Тези доп. наук.-практ. конф. „Проблеми раціонального використання природно-ресурсного потенціалу Українського Приазов’я і суміжних територій”. – Мелітополь, 1995. – С. 29-30.

15. Сажнєва Н.М., Яковенко Н.В. Еколого-географічні проблеми розвитку рекреації на території аграрно-промислового Українського Приазов’я // Тези доп. респ. наук.-практ. конф. „Еколого-економічні проблеми розвитку агропромислового виробництва в Україні в умовах формування ринкових відносин”. Ч. ІІ. – Київ – Мелітополь, 1993. – С. 192-193.

16. Яковенко Н.В. Роль дослідження природно-ресурсного потенціалу у формуванні агровиробничо-рекреаційного комплексу // Тези доп. другої Всеукр. наук.-метод. конф. „Проблеми раціонального використання, охорони і відтворення природно-ресурсного потенціалу України”. – Чернівці: „Рута”, 2000. – С. 83-85.

17. Яковенко Н.В. Організація рекреаційного природокористування в АВРК // Збірка тез доп. учасників ІІ Всеукр. наук.-практ. конф. студентів, аспірантів та молодих вчених „Екологія. Людина. Суспільство”. – К.: НТУУ ”КПУ”, 2000. – С. 72.