Анотація до роботи:

Бояр А.О. Територіальна організація еколого-економічного комплексу Волинської області. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук за спеціальністю 11.00.02 – економічна і соціальна географія. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка. – Київ, 2002.

У роботі вдосконалена науково-методологічна база дослідження ТО ЕЕК адміністративної області в умовах переходу до сталого розвитку. Проведено науково-географічний аналіз чинників ТО ЕЕК Волинської області, виявлено особливості його компонентної, територіальної, управлінської та економічної структур. Узагальнено найбільш адекватні в області на сучасному етапі важелі економічного регулювання еколого-економічних процесів. Розраховано економічні збитки, що виникають унаслідок забруднення довкілля суб’єктами господарювання Волинської області, показники антропогенного навантаження на геоекосистеми області та їх екологічної стійкості. Проведено еколого-економічне районування Волинської області. Окреслено найбільш актуальні шляхи вдосконалення ТО Волинського ЕЕК на перспективу.

У результаті проведеного дослідження можна сформулювати такі висновки:

1. Еколого-економічний комплекс – це складна поліструктурна система взаємозв’язків між компонентами природи і господарства певного регіону. Територіальна організація ЕЕК – це просторове поєднання підприємств сфери матеріального виробництва, сфери обслуговування, об’єктів інфраструктури та компонентів навколишнього природного середовища, яке виникає на основі взаємообумовленості природно-господарських процесів і спрямоване на досягнення оптимального співвідношення між екологічними та економічними інтересами розвитку суспільства. ТО ЕЕК властиві п’ять видів структур: функціонально-компонентна, функціонально-територіальна, функціонально-управлінська, функціонально-економічна і функціонально-екологічна.

2. Основою сталого розвитку ЕЕК адміністративної області є еколого-економічна конверсія, під якою розуміємо сукупність перетворень в усіх компонентах господарського комплексу, спрямованих на раціоналізацію та оптимізацію використання природних ресурсів, запобігання заподіяній унаслідок антропогенної діяльності шкоді довкіллю та її ліквідацію з метою збереження екологічної рівноваги й умов сталого розвитку суспільства. Еколого-економічна конверсія повинна відбуватися з урахуванням регіональних і локальних особливостей та охопити всі сфери і ланки СГК: галузі промисловості, сільського господарства, сфери обслуговування.

3. Вирішальний вплив на ТО ЕЕК адміністративної області справляють еколого-географічне положення і потенційний екологічний стан регіону. Останній формується внаслідок комплексної дії двох груп факторів: суспільно-географічних та природно-географічних. До природно-географічних факторів належать особливості територіальної диференціації природних умов та ресурсів, а також фактор екологічної стійкості геоекосистем до антропогенних впливів. Серед суспільно-географічних виділяються особливості розвитку та сучасний стан, структура і ТО господарського комплексу регіону, соціальна і демографічна ситуація, характер розселення, науково-теоретичне, нормативно-правове та інформаційне забезпечення еколого-економічної конверсії та рівень розвитку міжнародного екологічного співробітництва.

4. Система факторів ТО Волинського ЕЕК відзначається відносною сприятливістю у порівнянні з іншими регіонами України. Природно-географічні чинники загалом активізують продуктивність біоти у теплу пору року і підвищують екологічну стійкість геоекосистем. Найбільш антропогенно перевантажені геоекосистеми адміністративних районів з невисокою екологічною стійкістю, а саме: Володимир-Волинського (І_АН та І_ЕС відповідно дорівнюють 0,47 та 0,14), Горохівського (0,35 та 0,22), Луцького (0,35 та 0,15), Іваничівського (0,34 та 0,17) та Рожищенського ( 0,32 та 0,10). Це дає підстави стверджувати про невідповідність тенденцій розвитку Волинського ЕЕК основним положенням сталого розвитку. Коефіцієнт кореляції між І_АН та І_ЕС становить (– 0,78), що підтверджує необхідність удосконалення ТО Волинського ЕЕК. Сприятливі передумови для цього створює фактор прикордонного положення та розвиток транскордонної співпраці регіону.

5. Поширення нетрадиційних у минулому для Волині явищ (різкі коливання і підвищення середніх температур, часте підтоплення у долинах рік та перезволожених районах Полісся, пилові бурі (на піщаних сільськогосподарських угіддях поліських районів), переосушення і деградація ґрунтів, торфогоріння) свідчать про вплив глобальних екологічних процесів та про порушення гідрологічної рівноваги геоекосистеми Волинської області.

6. Для функціонально-компонентної структури ЕЕК Волинської області характерне переважання за еколого-економічними показниками діяльності житлово-комунального господарства (4,3% загальнообласних викидів і 86,2% стоків), транспортної системи (81,7% викидів ), гірничодобувної промисловості (47,4% викидів, 88,2% стоків і 98% твердих відходів промисловості), харчової промисловості (33,3% промислових викидів, 2,1% скидів, 32,4% утворених токсичних твердих відходів), а також деревообробної промисловості, промисловості будівельних матеріалів, машинобудування та ін. Більшість екологічно агресивних пунктів (45%) розміщено в Іваничівському (46,0% усіх викидів, 88,7% стоків та 98% нетоксичних відходів промисловості області), Луцькому (16,5% викидів і 7,1% стоків) та Горохівському (11,1% викидів) районах. Недостатнім залишається рівень екологічної освіти і виховання, науково-дослідних робіт, екологічного моніторингу й експертизи, діяльності громадських екологічних організацій. Еколого-економічна конверсія сільського господарства Волині має бути спрямована на припинення процесів дегуміфікації (Камінь-Каширський, Ківерцівський, Любомльський, Шацький, Маневицький райони), мінералізації (лісостепові райони), окислення (поліські райони) ґрунтів, а також їх дефляції (Рожищенський, Турійський, Ковельський, Володимир-Волинський, Локачинський, Любешівський райони) та водної ерозії (Володимир-Волинський, Горохівський, Іваничівський, Локачинський, Луцький райони).

7. Функціонально-територіальну структуру ЕЕК Волинської області формують еколого-економічні пункти, центри, вузли та райони. В області нараховується більш ніж півтора тисячі еколого-економічних пунктів різних типів, функціонує 1083 різних за значенням еколого-економічних центри, сформувалося 8 еколого-економічних вузлів (Луцький, Ковельський, Нововолинський, Ківерцівський, Горохівський, Любомльський, Шацький та Маневицький). На території Волинської області виділяється 4 еколого-економічних райони: Південний; Центральний; Північно-Західний; Східний. Найбільш сприятливими умовами для проживання населення характеризується Північно-Західний еколого-економічний район (низький рівень забруднення, низькі значення І_ЕН (0,2–0,6)). Найгірша ситуація у Південному еколого-економічному районі (І_ЕН коливається від 1,6 у Горохівському до 3,4 у Володимир-Волинському районах), що вимагає активізації у ньому процесів еколого-економічної конверсії.

8. Функціонально-управлінська структура Волинського ЕЕК формується на основі поєднання на території області управлінських і контролюючих органів, що виконують певні природоохоронно-регулятивні функції. В області сформувалося 2 центри управління і контролю природоохоронної діяльності міжнародного й обласного значення (м. Луцьк і м. Ковель), 18 центрів районного і міжрайонного значення та 13 центрів локального значення, де наявні спеціалізовані природоохоронні органи. Функціонально-управлінській структурі Волинського ЕЕК властиві структурна ускладненість, відомча роздробленість, децентралізація, низький рівень взаємозв’язків та функціонально-територіальна неузгодженість елементів, що вимагає її вдосконалення.

9. Функціонально-економічна структура ЕЕК Волинської області характеризується територіальною і галузевою диференціацією економічних показників, що настають унаслідок антропогенної зміни екологічних параметрів території. Так, від забруднень довкілля суб’єктами господарювання Волинського СГК господарству області та суміжних з нею територій завдаються економічні збитки у сумі 30,8 млн. грн. (2,1% валової доданої вартості області, найбільша частка Луцького та Іваничівського районів з містами Луцьк та Нововолинськ – 49,7% усіх економічних збитків. Розраховані в розрізі елементів територіальної структури ЕЕК показники економічних збитків від забруднення мають важливе прикладне значення. Територіально-галузевою специфікою відзначаються економічні методи регулювання еколого-економічних процесів, кількісні та якісні характеристики яких доповнюють економічну структуру Волинського ЕЕК. Насамперед це стосується системи екофондів, механізмів екологічного страхування, торгівлі правами на забруднення і відходами, податкового і кредитного стимулювання і т. д.

10. Удосконалення ТО ЕЕК Волинської області в умовах переходу до сталого розвитку передбачає створення територіальних комплексних програм еколого-економічної конверсії, проведення екологічної паспортизації підприємств, активізацію еколого-економічної конверсії галузей господарства (передусім вугледобувної і торфодобувної галузей паливно-енергетичного комплексу, житлово-комунального господарства, транспортної системи, харчової промисловості та ін.), удосконалення систем екологічної освіти і виховання, наукових природоохоронних досліджень, екологічного моніторингу тощо. У територіальному аспекті значної активізації процесів еколого-економічної конверсії потребують Луцький район та м. Луцьк, Іваничівський район і м. Нововолинськ, Володимир-Волинський район та м. Володимир-Волинський, Ковельський район та м. Ковель, а також Горохівський, Рожищенський, Ківерцівський та Маневицький райони. Тут важливими є еколого-економічні перетворення в усіх сферах господарства з особливим акцентом на еколого-економічній конверсії промисловості. У Шацькому та Любешівському районах особливу роль слід приділяти еколого-економічній конверсії сфери обслуговування. У решті районів існує необхідність активізації еколого-економічної конверсії сільськогосподарського виробництва і сфери обслуговування.

Публікації автора:

1. Бояр А.О. Територіальна структура системи управління і контролю природоохоронної діяльності у прикордонному мезорегіоні // Український географічний журнал. – 2002. – №1. – С. 65-70.

2. Бояр А.О. Фактори природоохоронної діяльності у прикордонному суспільно-територіальному комплексі // Науковий вісник ВДУ. – Луцьк: Ред.-вид. відд. “Вежа” Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2001. – № 2. – С. 27-31.

3. Бояр А.О. Проблеми та перспективи природоохоронної діяльності у прикордонному регіоні (на матеріалах Волинської області) // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Проблеми європейської інтеграції і транскордонної співпраці. Вип. XXІX: В 2 т. / НАН України. Ін-т регіональних досліджень. Редколегія: відповідальний редактор М.І.Долішній. – Львів – Луцьк: Ред.-вид. відд. “Вежа” Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2001. – Т. 2. – С. 449-459.

4. Бояр А.О. Принципи природоохоронної діяльності у прикордонному регіоні // Науковий вісник ВДУ. – Луцьк: Ред.-вид. відд. “Вежа” Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2001. – № 1. – С.74-76.

5. Бояр А.О. Еколого-господарське районування суспільно-географічного комплексу Волинської області // Науковий вісник ВДУ. – Луцьк: Ред.-вид. відд. “Вежа” Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2002. – № 4. – С. 273-278.

6. Бояр А.О. Економічні збитки господарства Волинської області від забруднення навколишнього середовища // Науковий вісник ВДУ. – Луцьк: Ред.-вид. відд. “Вежа” Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2002. – № 2. – С. 451-455.

7. Бояр А.О. Методичні основи інтегрального геоекосистемного аналізу транскордонного регіону // Науковий вісник ВДУ. – Луцьк: Ред.-вид. відд. “Вежа” Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2002. – № 4. – С. 258-263.

8. Бояр А.О. Научные предпосылки устойчивого развития: экологический аспект // Наука и образование на пороге ІІІ тысячелетия (Тезисы докладов Междунар. конф. г.Минск, 3-6 окт. 2000 г.). – В 2 кн. – Кн. 2. – Минск, 2000. – С. 76-77.

9. Бояр А. Стійкість геосистем до антропогенних впливів і нормування і нормування забруднення навколишнього середовища // Україна та глобальні процеси: географічний вимір. Зб. наук. праць: В 3 т. – Київ – Луцьк: Ред.-вид. відд. “Вежа” Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2000. – Т. 3. – С. 10-12.

10. Бояр А.О. Особливості співробітництва між Україною і Європейським Союзом // Науковий вісник ВДУ. – № 9. – Луцьк: Ред.-вид. відд. “Вежа” Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 1999. – С. 101-103.

11. Бояр А.О. Міжнародне екологічне співробітництво прикордонного регіону (на матеріалах Волинської області) // Історичні політологічні дослідження. Україна в системі міжнародних відносин / Наук. журнал. – №3 (7). – 2001. – С. 101-104.

12. Бояр А.О. Економічний механізм природоохоронної діяльності в умовах переходу до сталого розвитку // Проблеми раціонального використання соціально-економічного та природно-ресурсного потенціалу регіону: фінансова політика та інвестиції. Серія: “Природокористування та ресурсозбереження”. Зб. наук. праць. – Вип.4. – №4. – Луцьк: “Настир’я”, 2000. – С. 97-104.

13. Бояр А.О. Проблеми переходу до сталого розвитку: екологічний аспект // Психолого-педагогічні основи виховання. Зб. наук. праць. – Рівне: “Тетіс”, 2000. – С. 53-55.

14. Бояр А.О. Особливості та напрямки природоохоронної діяльності у прикордонній адміністративній області // Сучасна географія та навколишнє природне середовище. Зб. наук. праць. – Вінниця: Рекламна агенція “Стар-Трек”, 1999. – С. 70-71.

15. Бояр А.О. Екологічні аспекти сталого розвитку продуктивних сил регіону // Суспільно-географічні проблеми розвитку продуктивних сил. – К., 2001. – С. 54-55.

16. Бояр А.О. Теоретичні аспекти сталого розвитку регіону // Теоретичні та прикладні проблеми країнознавства і краєзнавства: Матеріали Першої Всеукраїнської науково-практичної конференції (Рівне 24-25 квітня 2002 р.). – Рівне: РІС КСУ, 2002. – 107 с.

17. Бояр А.О. Екологізація сільського господарства Волинської області в контексті сталого розвитку регіону // Регіональні проблеми розвитку агропромислового комплексу України: сучасний стан і перспективи вирішення. – К.: “Стафед-2”, 2002. – С. 98-99.

18. Бояр А.О. Сталий розвиток еколого-економічної системи Волинської області // Регіональні екологічні проблеми: Зб. наук. праць. – К.: ВГЛ “Обрії”, 2002. – С. 107-109.